47. Особливості президентської виборчої кампанії в Україні у 2009-2010 рр.

Активне використання матриці-2004. Уже можна констатувати, що на початку 2010 року громадяни України голосуватимуть, спираючись на результати агітаційної кампанії, практично злизаної з попередніх президентських виборів. Як і в 2004-му, тон задають два фаворити і кордебалет решти учасників, серед яких і чинний глава держави. І хай цього разу українцям представили менше розгнуздано-промивальних агітроликів, немає вакханалії технічних кандидатів, трохи менш активно втручається в наші передвиборні справи Росія, але розподіл країни на два протиборчі табори за принципом «Хто не з нами – той проти нас» червоною ниткою проходить через президентські вибори 2010 року.

Проведення віртуальної президентської кампанії. Більшість кандидатів (хоча, визнаємо – економічна криза дещо скоротила кількість можливих учасників сутички за булаву) практично не ведуть кампанію. Вони без сантиментів передали своїх представників у виборчкомах під контроль «старших товаришів» і готуються до нового політичного сезону. Ті ж претенденти, яким за статусом належить енергійно агітувати, переконувати і доводити, вважають за краще проводити передвиборні заходи у форматі монологу. Власне кажучи, в цьому є раціональне зерно – дебати в українському варіанті частенько перетворюються на змагання з обливанню брудом.

Гендерний чинник. У кампанії-2010 беруть участь на подив багато представниць прекрасної статі. Інна Богословська, Людмила Супрун і Юлія Тимошенко – в політиці не новачки. Проте лише у Юлії Володимирівни виявилося досить ресурсів, щоб претендувати на перемогу. До того ж прем'єрка неодноразово підкреслює, що решта кандидатів об'єдналася в прагненні не допустити її перемоги. Залишимо це твердження на совісті кандидата.

Педофіли, «Межигір’я» тощо. Передвиборні скандали давно вже стали обов'язковим атрибутом ведення кампанії. Можна сказати, що «справа педофілів» стала унікальною за масштабністю і силою громадського потрясіння. Вона стала для українського виборця щепленням від компромату – болючим, важко переносимим, але дієвим. Після одкровень, пов'язаних з цим ганебним злочином, вітчизняного обивателя з гармати не проб'єш. Власне, вплив на перебіг кампанії «справи педофілів» був нейтралізований грипозною панікою загальнонаціонального масштабу. Та й українці сьогодні більше переймаються боротьбою за виживання. Можливо, з цієї причини і тема резиденції Януковича, що старанно впорскується в інформаційний простір, не дістала очікуваної реакції. Врешті-решт, ніхто з сильних світу цього в халупах не тісниться, і про це відомо мільйонам співгромадян. «Угода про співпрацю Ющенка і Януковича» виявилася й зовсім шитою білими нитками з червоними сердечками. Прикро, що на позитивні програми розбудови країни кандидати в президенти витрачали значно менше креативних зусиль своїх штабів.

Ставка на прем'єрський портфель. На жаль, кандидати в президенти, за рідкісним винятком, пропонують не стратегічні вирішення проблем країни, а тактичні ходи масштабу прем'єр-міністра. Створюється враження, що мета претендентів на головну державну посаду – концентрація в своїх руках всієї повноти влади, перетворення парламенту на зібрання ручних кнопкодавів і зручна судова влада для повноти комфорту. У країні лунають тверезі голоси про неможливість цілковитої концентрації влади в одних руках, але вони тонуть в захоплених вигуках свит потенційних переможців. І той, хто виграє президентські вибори, навряд чи зможе зупинитися в праведному гніві.

Орієнтованість на місцеві вибори. Для частини кандидатів у президенти виборча кампанія стала пробою сил перед місцевими виборами. Цей алгоритм особливо актуальний для представників «третьої сили» - Анатолія Гриценка, Сергія Тігіпка, Арсенія Яценюка. Вони або мають у своєму розпорядженні недавно зареєстровані партії, або перебувають на стадії формування власної політичної сили. Їм потрібно обростати авторитетом на місцях. Та й деяким ветеранам політичної боротьби доцільно провести огляд партійних лав.

Розпорошення адмінресурсу. У президентській кампанії 2010 року беруть участь і президент, і прем'єр-міністр, і голова Верховної Ради. Глави держави і уряду не лише активно використовують службові можливості в своїй агітації, а й поперемінно обмінюються болючими випадами. Періодично свої «5 копійок» вставляє і спікер. Цікаво інше: адміністративний ресурс, яким після президентства Кучми нікому не вдавалося скористатися з належною ефективністю, цього разу буде розпорошений між різними центрами впливу.

Економічна криза і недофінансування виборчої кампанії. На цей раз Україна проходить через президентські вибори в умовах жорстокої економічної кризи. Кандидати проводять агітацію в умовах строгої економії, а Центральна виборча комісія вибивала кошти для проведення виборів з уряду, погрожуючи зверненням до прокуратури. Чи варто дивуватися, що фаворити президентської кампанії узялися забезпечити неформальну, але гідну матеріальну винагороду ключовим членам виборчих комісій. Вочевидь – виключно з людинолюбства і заради торжества демократії в країні.

Мінливі правила виборів. Правила проведення президентської кампанії нагадують статут товариства з обмеженою відповідальністю, в якому партнери-засновники однаково не довіряють одне одному, але при цьому «акули» вважають за краще відокремитися від політичних «піскарів» і «планктону». Поки що кульмінацією протистояння була боротьба за право громадян голосувати вдома без дозволу медустанов, що може призвести до проведення перших в історії країни «надомних» виборів. Не виключено, що деяка корекція правил проведення виборів відбудеться після першого туру – аж надто ставки високі.

«Бронзовий» інтерес. Хоча політологи і соціологи стверджують, що автоматичної передачі голосів у другому турі його фіналістам від інших учасників президентських перегонів бути не може, володар третього місця дістане відомі преференції. Він зможе акумулювати достатню кількість голосів для блискавичного торгу за прем'єрський портфель. Правда, з високою ймовірністю бронзовим призером стане політик, який не має достатньої парламентської підтримки. І його тріумф вранці 18 січня може виявитися короткочасним.