- •1. Предмет політології, її зміст і методи
- •2. Місце політології в системі наук про політику. Закони і категорії науки.
- •3 .Сучасна транзитологія. Проблеми демократичного транзиту.
- •5. Политика как общественное явление. Сущность, структура и функции.
- •6. Мислителі Середньовіччя про сутність і форми реалізації влади (Аврелій Августін, Фома Аквінський, Марсилій Падуанський).
- •7. Раціонально-критичне розуміння політики мислителями Нового часу (т.Гоббс, Дж.Локк, ш.-л. Монтескьє, ж.-ж.Руссо).
- •8 .Основні риси політичних ідеологій. «Посткласичні» ідеологічні течії у хх1 ст.
- •1. Неолиберализм
- •2. Неоконсерватизм и новые правые
- •3. Идеологические поиски социалистов
- •4. Коммунитаризм
- •5. Феминизм
- •6. Антиглобализм
- •9. Особливості розвитку політичної думки України (кінець х1х – поч.Хх ст) (м.Грушевський, в.Липинський, м.Шаповал).
- •Вопрос12. Влада: природа, ресурси, структура
- •13 Політична влада у контексті глобалізації (Елвін Тоффлер “Метаморфози влади”).
- •14. Права людини: поняття, історія боротьби за виживання та їх еволюція в умовах глобалізації.
- •16. Поняття, структура та функції політичної системи. (Концепції д.Істона, г.Алмонда)
- •15. Основні ідеї праці м.Вебера “Політика як покликання та професія”.
- •17. Поняття і типологія політичних режимів. Особливості політичного режиму сучасної України.
- •19. Характерні риси і різновиди тоталітарних політичних режимів.
- •20. Авторитарний політичний режим. Головні відмінності авторитаризму від тоталітаризму.
- •22. Демократія: загальні ознаки, види, форми і типи. Складність демократичного правління
- •23. Походження і сутність держави. Ознаки держави.
- •24. Основні напрями зовнішньої політики України.
- •25. Перелічить аспекти принципу поділу влади. Проблема оптимізації цього принципу у сучасній Україні.
- •26. Соціальна держава. Умови формування, типи, основний зміст діяльності.
- •27. Місцеве самоврядування: поняття, завдання та принципи. Європейська хартія про місцеве самоврядування й зміст Закону України про місцеве самоврядування.
- •28. Політична свідомість: загальне поняття, структура і типи.
- •29. Специфіка формування громадянського суспільства в Україні.
- •30. Соціально-етнічні спільноти як суб’єкти та об’єкти політики.
- •31. Етнонаціональні відносини: сутність та особливості на пострадянському просторі.
- •32. Головні напрямки державної політики України у сфері міжнаціональних відносин.
- •33. Ознаки правової держави. Протиріччя становлення правової держави в Україні.
- •34. Сутність і цілі економічної політики України на шляху до Європи.
- •35. Трансформація суспільства і проблеми соціальної політики. Особливості формування соціальної політики в Україні.
- •36. Політичні технології: суть і особливості реалізації.
- •37. Економічні функції держави в умовах ринкової економіки.
- •38. Проблеми соціальної політики у сучасній Україні.
- •39. Доктрина державного суверенітету у працях ж.Бодена, т.Гоббса та народного суверенітету ж.Ж..Руссо.
- •41. Політичне лідерство в Україні: типи лідерів та специфіка їхнього впливу.
- •42. Ефект “майдану” і політична система України після кризи 2004 р. Та 2007 р.
- •43. Особистість як суб’єкт і об’єкт політичної діяльності. Типологія особистостей за рівнем політичної активності.
- •44. Критерії демократії Поппера. Типи демократії.
- •45. Класичні теорії політичних еліт (в. Парето, г. Моска, р. Міхельс)
- •46. Сучасні теоретичні уявлення про сутність і роль політичних еліт.
- •47. Особливості президентської виборчої кампанії в Україні у 2009-2010 рр.
- •48. Типологія сучасних політичних ідеологій.
- •50. Форми державного правління та адміністративно-територіального устрою держави
- •51. Групи інтересів: поняття, функції, типологія
- •Функції груп інтересів
- •52. Політичні партії в демократичному суспільстві. Функції партійних програм у електоральному процесі.
- •53. Громадські об’єднання і рухи: поняття, зміст і особливості діяльності.
- •2) За поставленими цілями — соціально-вартісні й асоціальні, політизовані й неполітизовані;
- •54. Поняття і типи партійних систем. Проблеми функціонування політичних партій в Україні.
- •55. Пряма та репрезентативна форми демократії
- •Плюси і мінуси кожної форми демократії.
- •56. Політична культура як соціальний феномен. Типологія політичної культури за Алмондом і Вербою.
- •Типологія політичних культур
- •57. Функції засобів масової інформації в українському суспільстві.
- •58. Проблеми ефективності влади у транзитивних суспільствах. Необхідність реформування політичної системи України.
- •59. Політичні конфлікти: теоретичне осмислення і типологія.
- •60. Концепція розподілу функцій влади та особливості її реалізації у сучасній Україні.
- •61. Місце і роль політичних партій в українському суспільстві.
- •62. Виборчі системи: типи, значення у політичному процесі.
- •63. Переваги і недоліки пропорційної виборчої системи. Зміст і основні характеристики виборчої системи в Україні.
- •64. Переваги і недоліки мажоритарної виборчої системи.
- •65. Національні інтереси суверенної України та їх реалізація. Співвідношення національних інтересів та загальноцивілізаційних цінностей за умов глобалізації.
- •66. Особливості президентської виборчої кампанії в Україні у 2004 р.: її результати та наслідки.
- •67. Виборча система і форма правління. Пошуки ефективного поєднання.
- •68. Взаємодія форм правління, партійних і виборчих систем.
- •69. Євроатлантичний вибір України в контексті глобалізації.
- •70. Глобалізація – новітня політична ідеологія Заходу (е.Валлерстайн, с.Хантінгтон, о.Тоффлер, о.Панарін).
- •71. Взаємозв’язок економіки та політики. Особливості економічної політики.
- •72. Національний інтерес. Політика України в галузі національних відносин.
- •73. Смисл і призначення терміна «легітимність». М.Вебер про типи легітимності влади у роботі «Політика як покликання та професія».
- •74. Характеристика політичної системи Української держави.
- •75. Політичні рішення і типологія їх реалізації у тоталітарному демократичному суспільствах.
22. Демократія: загальні ознаки, види, форми і типи. Складність демократичного правління
Демократія — політична організація влади народу, при якій забезпечується: рівна участь усіх і кожного в управлінні державними і суспільними справами; виборність основних органів держави і законність у функціонуванні всіх суб'єктів політичної системи суспільства; забезпечення прав і свобод людини і меншості відповідно до міжнародних стандартів.
Ознаки демократії:
1. Демократія має державний характер:
а) виражається в делегуванні народом своїх повноважень державним органам. Народ бере участь в управлінні справами в суспільстві і державі як безпосередньо (самоврядування), так і через представницькі органи. Він не може здійснювати сам належну йому владу і делегує державним органам частину своїх повноважень;
б) забезпечується виборністю органів держави, тобто демократичною процедурою організації органів держави в результаті конкурентних, вільних і чесних виборів;
в) проявляється в спроможності державної влади впливати на поведінку та діяльність людей, підкоряти їх собі з метою управління суспільними справами.
2. Демократія має політичний характер:
а) передбачає політичне різноманіття. Законодавства розвинутих західних держав закріплюють низку принципів, якими має гарантуватися політичний плюралізм:
1) загальне право голосу; 2) рівність при виборах; 3) таємне голосування; 4) прямі вибори тощо.
б) ґрунтується на політичній рівноправності громадян на участь в управлінні справами суспільства і держави і, насамперед, рівності виборчих прав
3. Демократія передбачає проголошення, гарантування та фактичне втілення прав громадян — економічних, політичних, громадянських, соціальних, культурних, а так само — й їх обов'язків
4. Демократія передбачає законність як режим суспільно-політичного життя.
5. Демократія припускає взаємну відповідальність держави і громадянина, що виражається у вимозі утримуватися від учинення дій, що порушують їх взаємні права і обов'язки.
Види демократії класифікують за сферами суспільного життя: - економічна; - соціальна; - політична; - культурно-духовна
Типи: • соціальна, або загальна (суцільна); • буржуазна; •феодальна; •рабовласницька; •антична.
Форми: • безпосередня; • представницька.
Критика демократичного правління:
Демократія як політичний ідеал є предметом ідеологічних суперечок. Майже кожний заявляє сьогодні, що він є демократом. Політичні режими всіх видів по всьому світу називають себе демократіями. Однак, що ці режими кажуть і роблять суттєво різниться між собою.
Принципи демократії суперечливі, часто не можуть бути реалізовані на практиці.
Недосконалість процедур прямої демократії, насамперед виборів.
Практична неефективність демократичних урядів.
Демократичний уряд не може вирішити ряд соціальних проблем (бідність, безробіття, інфляція та ін.)
23. Походження і сутність держави. Ознаки держави.
Основні теорії походження держави: 1.Теологічна теорія - державний устрій було даровано людям вищими силами на виконання божественного задуму влаштування світу. Усяка влада, таким чином, походить від бога. 2.Антропологічна (патріархальна) теорія. Давньогрецький філософ Аристотель, який уперше сформулював цю теорію в IV столітті до нашої ери, указував, що людина за своєю природою є «істотою політичною». Вона не може жити без суспільства, і з цієї необхідності в об'єднанні виникає сім'я. Сім'ї об'єднуються в селище, а селища в місто-державу. 3.Договірна теорія - держава виникає з об'єктивної потреби людей у спеціальному механізмі, який міг би регулювати відносини між індивідами, вирішувати соціальні конфлікти. Виходячи з цієї необхідності люди домовилися між собою про передачу своїх політичних прав (або їхніх частин), загальній організації, створивши таким чином державу. 4.Психологічна теорія - держава виникає з психологічної потреби більшості людей як організація, створена для управління суспільством творчою меншиною, вона покликана бути основою адекватної ієрархічноїсоціально-політичної структури. 5.Теорію завоювання - походження держави пов'язується з притаманними історії розвитку людства війнами, що є проявом закону природи, який передбачає підкорення слабких сильними. Для закріплення такого підкорення і створюється держава як особливий апарат примусу. 6.Історико-матеріалістичну теорію - поява держави зумовлюється економічними причинами: суспільним поділом праці, виникненням приватної власності та розшаруванням суспільствана соціальні верстви з протилежними економічними інтересами.
Сутність держави — це внутрішній зміст її діяльності, який виражає єдність загальносоціальних і вузькокласових (групових) інтересів громадян.
Два аспекти сутності держави визначилися з моменту її виникнення:
• класовий аспект — захист інтересів економічно пануючого класу, здійснення організованого примусу;
• загальносоціальний аспект — захист інтересів усього суспільства, забезпечення громадського блага, підтримання порядку, виконання інших загальносоціальних справ. Загальносоціальний аспект сутності держави особливо яскраво проявляється в її зіставленні з громадянським суспільством
Ознаки держави: - Публічно-політична (державна) влада; - Суверенітет; - Всеосяжність; - Територія; - Народонаселення; - Апарат керування і примусу; - Видання нормативно-правових актів; - Оподатковування;