- •1. Предмет політології, її зміст і методи
- •2. Місце політології в системі наук про політику. Закони і категорії науки.
- •3 .Сучасна транзитологія. Проблеми демократичного транзиту.
- •5. Политика как общественное явление. Сущность, структура и функции.
- •6. Мислителі Середньовіччя про сутність і форми реалізації влади (Аврелій Августін, Фома Аквінський, Марсилій Падуанський).
- •7. Раціонально-критичне розуміння політики мислителями Нового часу (т.Гоббс, Дж.Локк, ш.-л. Монтескьє, ж.-ж.Руссо).
- •8 .Основні риси політичних ідеологій. «Посткласичні» ідеологічні течії у хх1 ст.
- •1. Неолиберализм
- •2. Неоконсерватизм и новые правые
- •3. Идеологические поиски социалистов
- •4. Коммунитаризм
- •5. Феминизм
- •6. Антиглобализм
- •9. Особливості розвитку політичної думки України (кінець х1х – поч.Хх ст) (м.Грушевський, в.Липинський, м.Шаповал).
- •Вопрос12. Влада: природа, ресурси, структура
- •13 Політична влада у контексті глобалізації (Елвін Тоффлер “Метаморфози влади”).
- •14. Права людини: поняття, історія боротьби за виживання та їх еволюція в умовах глобалізації.
- •16. Поняття, структура та функції політичної системи. (Концепції д.Істона, г.Алмонда)
- •15. Основні ідеї праці м.Вебера “Політика як покликання та професія”.
- •17. Поняття і типологія політичних режимів. Особливості політичного режиму сучасної України.
- •19. Характерні риси і різновиди тоталітарних політичних режимів.
- •20. Авторитарний політичний режим. Головні відмінності авторитаризму від тоталітаризму.
- •22. Демократія: загальні ознаки, види, форми і типи. Складність демократичного правління
- •23. Походження і сутність держави. Ознаки держави.
- •24. Основні напрями зовнішньої політики України.
- •25. Перелічить аспекти принципу поділу влади. Проблема оптимізації цього принципу у сучасній Україні.
- •26. Соціальна держава. Умови формування, типи, основний зміст діяльності.
- •27. Місцеве самоврядування: поняття, завдання та принципи. Європейська хартія про місцеве самоврядування й зміст Закону України про місцеве самоврядування.
- •28. Політична свідомість: загальне поняття, структура і типи.
- •29. Специфіка формування громадянського суспільства в Україні.
- •30. Соціально-етнічні спільноти як суб’єкти та об’єкти політики.
- •31. Етнонаціональні відносини: сутність та особливості на пострадянському просторі.
- •32. Головні напрямки державної політики України у сфері міжнаціональних відносин.
- •33. Ознаки правової держави. Протиріччя становлення правової держави в Україні.
- •34. Сутність і цілі економічної політики України на шляху до Європи.
- •35. Трансформація суспільства і проблеми соціальної політики. Особливості формування соціальної політики в Україні.
- •36. Політичні технології: суть і особливості реалізації.
- •37. Економічні функції держави в умовах ринкової економіки.
- •38. Проблеми соціальної політики у сучасній Україні.
- •39. Доктрина державного суверенітету у працях ж.Бодена, т.Гоббса та народного суверенітету ж.Ж..Руссо.
- •41. Політичне лідерство в Україні: типи лідерів та специфіка їхнього впливу.
- •42. Ефект “майдану” і політична система України після кризи 2004 р. Та 2007 р.
- •43. Особистість як суб’єкт і об’єкт політичної діяльності. Типологія особистостей за рівнем політичної активності.
- •44. Критерії демократії Поппера. Типи демократії.
- •45. Класичні теорії політичних еліт (в. Парето, г. Моска, р. Міхельс)
- •46. Сучасні теоретичні уявлення про сутність і роль політичних еліт.
- •47. Особливості президентської виборчої кампанії в Україні у 2009-2010 рр.
- •48. Типологія сучасних політичних ідеологій.
- •50. Форми державного правління та адміністративно-територіального устрою держави
- •51. Групи інтересів: поняття, функції, типологія
- •Функції груп інтересів
- •52. Політичні партії в демократичному суспільстві. Функції партійних програм у електоральному процесі.
- •53. Громадські об’єднання і рухи: поняття, зміст і особливості діяльності.
- •2) За поставленими цілями — соціально-вартісні й асоціальні, політизовані й неполітизовані;
- •54. Поняття і типи партійних систем. Проблеми функціонування політичних партій в Україні.
- •55. Пряма та репрезентативна форми демократії
- •Плюси і мінуси кожної форми демократії.
- •56. Політична культура як соціальний феномен. Типологія політичної культури за Алмондом і Вербою.
- •Типологія політичних культур
- •57. Функції засобів масової інформації в українському суспільстві.
- •58. Проблеми ефективності влади у транзитивних суспільствах. Необхідність реформування політичної системи України.
- •59. Політичні конфлікти: теоретичне осмислення і типологія.
- •60. Концепція розподілу функцій влади та особливості її реалізації у сучасній Україні.
- •61. Місце і роль політичних партій в українському суспільстві.
- •62. Виборчі системи: типи, значення у політичному процесі.
- •63. Переваги і недоліки пропорційної виборчої системи. Зміст і основні характеристики виборчої системи в Україні.
- •64. Переваги і недоліки мажоритарної виборчої системи.
- •65. Національні інтереси суверенної України та їх реалізація. Співвідношення національних інтересів та загальноцивілізаційних цінностей за умов глобалізації.
- •66. Особливості президентської виборчої кампанії в Україні у 2004 р.: її результати та наслідки.
- •67. Виборча система і форма правління. Пошуки ефективного поєднання.
- •68. Взаємодія форм правління, партійних і виборчих систем.
- •69. Євроатлантичний вибір України в контексті глобалізації.
- •70. Глобалізація – новітня політична ідеологія Заходу (е.Валлерстайн, с.Хантінгтон, о.Тоффлер, о.Панарін).
- •71. Взаємозв’язок економіки та політики. Особливості економічної політики.
- •72. Національний інтерес. Політика України в галузі національних відносин.
- •73. Смисл і призначення терміна «легітимність». М.Вебер про типи легітимності влади у роботі «Політика як покликання та професія».
- •74. Характеристика політичної системи Української держави.
- •75. Політичні рішення і типологія їх реалізації у тоталітарному демократичному суспільствах.
1. Предмет політології, її зміст і методи
Политология - учение о политике, политических процессах, механизмах изучения власти и управления обществом.
Объект политологии - политическое устройство, политическая власть, ее функционирование.
Метод - совокупность логических операций, позволяющих раскрывать содержание предмета исследования. Методы политологии:
1. Диалектический - учение о развитии. Раскрывает взаимосвязи меж-ду политикой общества, между обществом и культурой, обществом и человеком, обществом и нравственностью. Это универсальный метод.
2. Социологический - накопление и систематизация материала, анке-тирование.
3. Коммуникативный - изучает элементы политического процесса во взаимодействии и развитии.
4. Сравнительный. Чей-то опыт нельзя копировать, а сравнить можно.
5. Системный. Элементы политической системы сливаются в единый процесс.
Сущность и содержание политики.
Политология изучает политику. Политика есть выражение разума.
Политология - это наука и искусство, взаимоотношения между нациями и государством, это цепь компромиссов. Политика выступает в единстве трех взаимосвязанных аспектов: 1) как сфера общественной жизни; 2) как один из видов активности социальных субъектов; 3) как тип социальных отношений(между индивидами, малыми группами и т.д.)
2. Місце політології в системі наук про політику. Закони і категорії науки.
Наука о политике - важный фактор социализации граждан, воспитания у них уважения к правопорядку и обеспечивающим его институтам, формирования устойчивой политической культуры, ориентированной на общечеловеческие ценности.
Наука о политике способствует становлению демократического менталитета, воспитанию таких качеств, как политическая толерантность, готовность к компромиссам и консенсусу, умение в рамках законов выражать и защищать свои интересы, предотвращать или относительно безболезненно разрешать социальные конфликты.
Кроме политологии, ее исследованием занимаются:
политическая философия изучает мировоззренческие, нормативные и ценностные основы политик;
политическая социология изучает влияние социальной среды на политику и ее обратное влияние на эту среду.
политическая психология изучает механизмы политического поведения, влияние на него сознания и подсознания, эмоций человека.
4. политическая антропология изучает влияние расовых и этнических факторов на политическое поведение человека.
5. политическая география исследует взаимосвязь политических процессов с природными факторами - территориальными, ресурсно-сырьевыми и климатическими.
6. геополитика изучает связи и взаимодействие политики и пространственных факторов - географических, экономических, культурных, коммуникационных.
7. политическая история исследует процессы развития политической жизни общества, становления государственных институтов, партий, движений.
Политология взаимодействует и с целым рядом формальных наук – логикой, кибернетикой, статистикой, общей теорией систем.
Политология основана на законах, которые определяют сущность форм и методов организации политических систем, их внутреннюю направленность и взаимообусловленность. Законы могут быть:
1. Общие законы - это те законы, которые характерны для политической жизни всех народов.
2. Особые законы характеризуют развитие общих законов в определенной системе (тоталитарной, авторитарной, демократической).
3. Единичные законы - это законы, которые регулируют взаимоотношения власти и лица в определенном государстве.
В тесной взаимосвязи с законами политологии находятся ее категории, которые выражают сущность политических процессов и явлений, познания законов. Категории политики:мировая политика, международная политика, внешняя политика, внутренняя политика, финансовая политика, национальная политика, конфессиональная (религиозная) политика, правовая политика, молодежная политика, геополитика и т.д.
Условно категории можно разделить на четыре группы: 1.общие, 2.структурные,3.функционирования,4.развития.
1.общие категории - "политика", "власть", "демократия", "свобода", "национальная идея", "менталитет нации" и т.д.
2.категории структуры - "политическая система", "политическая организация", "государство", "политическая партия", "общественно-политическое движение" и др.
3.категории функционирования - "политическая деятельность", "политический процесс", "политический конфликт", "политическая борьба".
4.категории развития - "политическая революция", "контрреволюция", "эволюция" и др. Центральными категориями политологии можно признать такие: "власть", "политика", "демократия", "свобода".