3. Предмет та метод бухгалтерського обліку

1. Предмет бухгалтерського обліку та його характеристика.

2. Класифікація господарських засобів підприємства.

3. Класифікація джерел утворення господарських засобів підприємства.

4. Класифікація господарських процесів і їхніх результатів.

5. Метод бухгалтерського обліку.

1. Предмет бухгалтерського обліку та його характеристика.

Предметом бухгалтерського обліку є господарська діяльність підприємства, яка складається з окремих господарських операцій. Господарська операція – це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів та зобов’язань, а також у власному капіталі підприємства.

Сутність предмету бухгалтерського обліку розкривається через його об’єкти. До об’єктів бухгалтерського обліку відносяться:

• господарські засоби підприємства;

• джерела утворення господарських засобів підприємства;

• господарські процеси (процес постачання, виробництва, реалізації);

• результати господарських процесів (прибуток, збитки).

Усі об’єкти бухгалтерського обліку можна поділити на два види:

1. Об’єкти, які забезпечують господарську діяльність (господарські засоби та джерела їх формування).

2. Об’єкти, які складають господарську діяльність (господарські процеси та їх результати)

2. Класифікація господарських засобів підприємства

Активи - це ресурси, які знаходяться під контролем підприємства у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до одержання економічних вигод у майбутньому.

Активи поділяють:

а) оборотні ;

б) необоротні ;

в) витрати майбутніх періодів

А)Оборотні активи - кошти та їх еквіваленти, що необмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації або споживання протягом операційного циклу протягом 12місяцівз дати балансу.

Оборотні(оборотні) засоби - це сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговують поточну господарську діяльність підприємства і які цілком споживаються протягом одного операційного (виробничо-комерційного)циклу.

У практиці бухгалтерського обліку до оборотних активів належать майнові цінності усіх видів з терміном використання до року. Основними елементами оборотних коштів є товарно-матеріальні цінності, запаси у виробництві, готова продукція, поточна дебіторська заборгованість, кошти на рахунках у банках і в касі.

Оборотні кошти у свою чергу розділяють на нормовані(виробничі)-запаси, паливо, незавершене виробництво, і ненормовані (дебіторська заборгованість).

Еквіваленти грошових коштів - короткострокові, високоліквідні фінансові інвестиції, що вільно конвертуються у визначену суму коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їхньої вартості.

Операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для здійснення господарської діяльності й одержанням засобів від реалізації виготовленої з них продукції.

Б)Необоротні активи-всі активи, що не є оборотними і витратами майбутніх періодів.

В)Витрати майбутніх періодів-витрати, оплачені в звітному періоді, але які відносяться до наступних звітних періодів.

Класифікація необоротних активів.

А)Основні засоби-матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам, для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін експлуатації яких більше 1 року чи операційного циклу, якщо він більше року.

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби поділяють на дві групи:

1) Основні засоби - земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки та споруди , машини й устаткування, передатні пристрої, лінії електропередач, транспортні засоби, інструменти, прилади й інвентар, біологічні активи, та інші основні засоби.

2) Інші необоротні матеріальні активи - бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові нетитульні споруди, природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату та інше.

Біологічний актив-тварина чи рослина, що у процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію і/чи додаткові біологічні активи, а також приносить іншим способом економічні вигоди.

Для цілей бухгалтерського обліку немає розподілу основних засобів на виробничі і невиробничі. Таке угруповання виробляється тільки в податковому обліку. Це зв'язано з тим, що на невиробничі основні фонди амортизація не нараховується.

Б)Нематеріальні активи-це немонетарні активи, що не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані і утримуються з метою використання протягом періоду більше року чи одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік для виробництва, торгівлі, адміністративних, соціально-культурних цілей чи для здачі в оренду іншим особам..

Немонетарні активи-всі активи, крім коштів і їх еквівалентів і дебіторської заборгованості, фіксованої у визначеній сумі грошей.

Нематеріальні активи-це особливий вид необоротних активів; вони не наділені фізичною(матеріальною)формою, але мають вартість, оскільки здатні приносити власнику економічну вигоду. Цінність нематеріальних активів базується на правах і привілеях власників. Основні характерні риси нематеріальних активів такі:

- відсутність матеріально - речової (фізичної) структури;

-використанняпротягомтривалогочасубільш1м;

- здатність бути корисними для підприємства;

- вартість може бути вірогідно визначена

- існує імовірність одержання економічних вигод от використання такого активу в майбутньому.

До нематеріальних активів відносять права користування природними ресурсами, права користування майном, права на знаки для товарів і послуг, права на об'єкти промислової власності, авторські і суміжні з ними права, гудвіл-ділова репутація фірми, інші нематеріальні активи.

В) Вкладення - активи такі, як:

1.Довгострокові фінансові інвестиції

2.Капітальні інвестиції

Фінансові інвестиції-активи, що утримуються підприємством з метою збільшення прибутку за рахунок відсотків, дивідендів, росту вартості капіталу та інших вигод для інвестора.

Довгострокові фінансові інвестиції - фінансові інвестиції на період більш 1 року, а також всі інвестиції, що не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент часу.

Г)Довгострокова дебіторська заборгованість-це сума дебіторської заборгованості, що не виникає в період нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати Балансу.

До довгострокової дебіторської заборгованості відносять:

1.Заборгованість за майно, передане у фінансову оренду

2.Довгострокові векселі отримані

3.Інша дебіторська заборгованість.

Д)Відстрочені податкові активи-це сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах у результаті виникнення різниці між обліковою і податковою базами оцінки

Відстрочені податкові активи виникають у тому випадку, коли податок на прибуток, визначений відповідно до облікової політики підприємства менше податку на прибуток, визначеного відповідно до чинного законодавства.

Класифікація оборотних активів.

Оборотні активи включають наступні групи:

А)Запаси - активи, що утримуються підприємством для наступного продажу за умови звичайної господарської діяльності, знаходяться в процесі виробництва з метою подальшого продажу продуктів виробництва, що утримуються для споживання при виробництві продукції, виконанні робіт, наданні послуг, а також в процесі управління підприємством.

До запасів відносять:

- виробничі запаси (сировина й основні матеріали, допоміжні матеріали);

- покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби;

- паливо;

- тара і тарні матеріали;

- будівельні матеріали;

-матеріали, передані в переробку, запасні частини, матеріали сільськогосподарського призначення та інші матеріали;

- поточні біологічні активи;

- малоцінні та швидкозношувані предмети;

- незавершене виробництво;

- напівфабрикати власного виробництва;

- готова продукція;

- продукція сільськогосподарського виробництва;

- товари

Запаси (згідно П(С)БО9)- це активи, що:

- утримуються для подальшого продажу при умовах звичайної господарської діяльності;

- знаходяться в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, а також при керуванні підприємством.

Б)Кошти і їх еквіваленти:

• кошти і їх еквіваленти в касі;

• на банківських рахунках;

• у формі грошових документів і виставлених акредитивів;

• засоби в розрахунках (поточна дебіторська заборгованість)

Дебіторська заборгованість (згідно П(С)БО10)- це сума заборгованості дебіторів підприємства на визначену дату.

Дебіторська заборгованість поділяється на:

- довгострокову (сума дебіторської заборгованості, що не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу);

- поточну (сума дебіторської заборгованості, що виникає в ході нормального операційного циклу чи буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу).

Слід зазначити, що після впровадження Національних стандартів бухгалтерського обліку з'явився "резерв сумнівних боргів" -рахунок, призначений коригувати суму дебіторської заборгованості, реальної до відшкодування.

Поточна дебіторська заборгованість виникає в результаті продажу товарів, готової продукції, виконаних робіт, зроблених послуг у кредит, а також інша заборгованість підприємству, погашення якої очікується в протягом року чи операційного циклу.

- заборгованість по векселях отриманих;

- заборгованість по поточним фінансовим інвестиціям;

- по розрахунках по виданим авансам;з підзвітними особами;

- по претензіях, по відшкодуванню заподіяного збитку;

- по розрахунках з іншими дебіторами.

В)Витрати майбутніх періодів-можуть відноситься як до оборотних так і до необоротних активів.

Існують особливості відображення в обліку по наступним активам:

- основні засоби: необхідно розглядати первісну вартість, знос, залишкову вартість.

При придбанні об'єкта основних засобів його оцінка відбувається по первісній вартості. А оцінка на дату балансу з урахуванням зносу. Необхідно визначити залишкову вартість як різницю між первісною вартістю та зносом.

- Нематеріальні активи : оцінка здійснюється аналогічно основним засобам.

- Заборгованість покупців і замовників за продукцію, товари, роботи , послуги.

Борг, що може бути невідшкодований підприємству - це сумнівний борг. Коректування проводять шляхом вирахування з первісної вартості дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги резерву сумнівних боргів. Сума, що залишилася - чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості.