4.Значення бухгалтерського обліку в керуванні підприємством. Вимоги до облікової інформації

Для успішного керування підприємством необхідна інформація про матеріальні, трудові й грошові ресурси, результативність кредитної політики підприємства, про витрати й доходи. На підставі таких даних можна розробити перспективний план розвитку підприємства, а також проводити аналіз господарських процесів й операцій і виявляти внутрішні резерви підприємства. Таким чином, правильно організований бухгалтерський облік є необхідною умовою для ефективної роботи підприємства.

Користувачами облікової інформації виступають юридичні й фізичні особи, які зацікавлені в інформації про фінансовий і майновий стан підприємства . Серед користувачів можна виділити:

1) користувачів, що мають прямий фінансовий інтерес діяльності підприємства, але не відносини, що мають до неї (замовники, кредитори, інвестори, постачальники);

2) користувачів, що мають непрямий фінансовий інтерес до діяльності підприємства (податкова адміністрація, органи статистики, фонди);

3) користувачів, що не мають фінансового інтересу (аудитори).

Для того, щоб інформація була зрозуміла користувачам, вона повинна мати наступні якісні характеристики:

1. вірогідність - надання користувачам правдивих, повних, об'єктивних даних, не утримуючих помилок і перекручувань;

2. доступність - інформація повинна бути зрозуміла для читання користувачами, що мають достатні знання;

3. повнота - інформація повинна містити весь спектр дані діяльності підприємства;

4. нейтральність - інформація повинна бути об'єктивної, на неї не повинні впливати суб'єктивні оцінки;

5. доречність - інформація повинна давати можливість вчасно оцінити минулі події, дійсні й майбутні, підтвердити й скорегувати їхні оцінки, зроблені в минулому;

6. істотність: інформація є істотної, якщо її використання або перекручування може вплинути на прийняття рішень користувачів на підставі фінансового звіту;

7. прогнозність - інформація повинна відбивати тенденції розвитку підприємства й бути основою для прогнозування діяльності підприємства;

8. своєчасність - інформація повинна надходити користувачеві вчасно, інакше вона не буде відбивати реальний стан справ на підприємстві;

9. порівнянність - інформація повинна бути надана в такому виді, щоб дати можливість користувачеві зіставляти дані за різні звітні періоди, а також дані по аналогічних підприємствах за той самий звітний період.

5. Принципи ведення бухгалтерського обліку. Складання фінансової звітності

Бухгалтерський облік і фінансова звітність ґрунтується на наступних основних принципах.

1. Принцип обачності: застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які не дозволяють занижувати оцінку витрат і зобов'язань і завищувати оцінку активів і доходів підприємства.

2. Принцип повноти або повного висвітлення: фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні й потенційні наслідки господарських операцій і подій, здатних вплинути на рішення, прийняті на її основі.

3. Принцип автономності: кожне підприємство розглядається як юридична особа, відособлене від його власника, тому особисте майно власника і його зобов'язань не повинні відбиватися у фінансовій звітності підприємства.

4. Принцип послідовності: постійне застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можливо тільки у випадках, передбачених національними П(З)БУ, і повинне бути обґрунтовано й розкрите у фінансовій звітності підприємства. Облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, які використаються підприємством для подання й складання фінансової звітності.

5. Принцип безперервності: оцінка активів і зобов'язань підприємства здійснюється виходячи із припущення, що його діяльність буде тривати й надалі.

6. Принцип нарахування й відповідності доходів і витрат: для визначення фінансового результату діяльності підприємства за звітний період, необхідно зіставляти доходи звітного періоду з витратами, понесеними для одержання таких доходів. При цьому доходи й витрати відбиваються в бухгалтерському обліку й фінансовій звітності в момент їхнього виникнення, а не в момент надходження або сплати коштів за них.

7. Принцип превалювання сутності над формою: господарські операції в бухгалтерському обліку враховуються відповідно до їхньої економічної сутності, а не тільки виходячи з їхньої юридичної форми.

8. Принцип історичної (фактичної) собівартості : пріоритетної є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їхнє придбання або виробництво, виготовлення.

9. Принцип єдиного грошового вимірника - вимір й узагальнення всіх господарських операцій підприємства в його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці..

10. Принцип періодичності: можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу для складання фінансової звітності.