12. Організація виконання бюджетів

Кабінет Міністрів України забезпечує виконання державного бюджету. Міністерство фінансів України здійснює загальну організацію та управління виконанням державного бюджету, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

В Україні застосовується казначейська форма обслуговування державного бюджету.

Державний бюджет виконується за розписом, який затверджується Міністром фінансів України відповідно до бюджетних призначень у місячний термін після набрання чинності закону про Державний бюджет України. Примірник затвердженого бюджетного розпису передається до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету з подальшим інформуванням про внесені до нього зміни.

Міністерство Фінансів України здійснює прогнозування та аналіз доходів бюджету і має виключне право надання відстрочок по сплаті податків, зборів на умовах податкового кредиту за поданням органів стягнення на термін до трьох місяців в межах поточного бюджетного року.

Державне казначейство України веде бухоблік всіх надходжень до державного бюджету та здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Стадіями виконання державного бюджету за видатками визнаються:

• встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису;

• затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів;

• взяття бюджетних зобов’язань;

• отримання товарів, робіт та послуг;

• здійснення платежів;

• використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм.

Відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів державного бюджету одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.

Державне казначейство здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису Державного бюджету України.

Річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України подається Кабінетом Міністрів України Верховній Раді України не пізніше 1 травня року, наступного за звітним.

Рахункова палата протягом двох тижнів з дня офіційного подання Кабінетом Міністрів України річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України готує висновки щодо використання коштів Державного бюджету України.

Верховна Рада України розглядає звіт про виконання закону про Державний бюджет України у двотижневий термін з дня отримання висновків Рахункової палати щодо використання коштів Державного бюджету України.

Звіт Кабінету Міністрів України перед Верховною Радою України про виконання закону про Державний бюджет України представляє міністр фінансів України. За результатами розгляду Верховна Рада України приймає рішення щодо звіту про виконання закону про Державний бюджет України

13. Бюджетне прогнозування, його основні методи

Макроекономічна політика держави впливає на економічний розвиток через науково обґрунтовані методи регулювання, невід’ємною частиною яких є макромоделі прогнозування і правове поле для державного регулювання економіки та її ринкового саморегулювання. Прогнозування як елемент макроекономічної політики  важлива передумова для формування бюджету держави.

Прогнозування має стати невід’ємною частиною процесу бюджетного планування, що дасть змогу проаналізувати тенденції формування ресурсів бюджету та їхнє використання, виявити чинники, які необхідно враховувати у розрахунках бюджетних показників, визначити їх взаємозв’язки, а також можливі способи впливу на ці показники.

Призначення бюджетного прогнозування полягає в оцінці різних і найвірогідніших варіантів формування ресурсів бюджету і напрямів використання цих ресурсів. Аналіз таких варіантів створює основу для вибору цілей, які є орієнтиром при розробці бюджету.

Головна функція прогнозу  наукове передбачення. Як наукове передбачення, прогнозування дає змогу, по-перше, одержати картину майбутнього стану будь-якого явища і, по-друге, обґрунтувати шляхи переходу від сьогоднішнього стану явища до майбутнього. Наукове прогнозування аналізує сукупність тенденцій соціально-економічного розвитку суспільства та оцінює стан економіки, що склався.

Прогнозування бюджетних ресурсів може ґрунтуватися лише на узагальнюючих високоагрегованих макропоказниках економічного і соціального розвитку. Отже, визначальним щодо цього є характер економічного взаємозв’язку і кількісних залежностей між процесами формування й використання бюджетних ресурсів та обсягом валового внутрішнього продукту. Кількісне погоджування процесу формування ресурсів бюджету з напрямами їх використання до валового внутрішнього продукту є важливою умовою узгодження бюджетного і матеріального аспектів планування.

Воднораз таке погоджування має здійснюватися як із валовим внутрішнім продуктом у цілому, так і з його складовими залежно від виду джерел бюджетних ресурсів, тобто від їх економічного змісту і призначення. Звичайно, у прогнозуванні бюджетних показників повинні враховуватися також показники, які характеризують динаміку і пропорції розвитку економіки.

За умов нестабільності економічного розвитку в Україні важливе значення для прогнозування бюджетних показників матиме врахування показників інфляції, обмінного курсу національної валюти, державного боргу та їхні зміни у прогнозованому періоді. Точність прогнозних розрахунків бюджетних показників залежить здебільшого від таких факторів: значень бюджетних показників у базисному періоді, величини і динаміки заданих параметрів розвитку економіки у прогнозованому періоді, структури і внутрішньої характеристики моделі для розрахунку показника.

За допомогою бюджетного прогнозування можна розв’язувати такі основні завдання:

• визначити обсяг бюджетних ресурсів та їхнє використання як у цілому, так і за окремими їх видами;

• вивчати взаємозв’язки показників бюджету з основними макропоказниками, насамперед із ВВП, із показниками балансу фінансових ресурсів і витрат держави, балансу грошових доходів і витрат населення, платіжного балансу;

• визначити вплив на величину показників бюджету факторів, що характеризують динаміку розвитку економіки;

• перевіряти можливості бюджетного забезпечення показників соціально-економічного розвитку держави.

Бюджетне прогнозування має набути стратегічного характеру, включати варіанти обґрунтування заходів щодо вдосконалення бюджетного механізму і засобів бюджетного регулювання за умови динамічного підтримання фінансової збалансованості в економіці.

Ефективне вирішення завдань, пов’язаних із формуванням доходів і витрат бюджету, ґрунтується на основі економіко-математичних методів і моделей. Використання математичного апарату і сучасної комп’ютерної техніки дає змогу здійснити багатоваріантні розрахунки щодо обґрунтування доходів бюджету, вибору стратегії розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту з метою формування необхідного обсягу доходів бюджету, підвищення стимулюючої функції бюджетних важелів у механізмі реалізації критеріїв ефективності.

Довгострокова бюджетна політика, спрямована на досягнення й підтримання збалансованості бюджету, подолання інфляційних тенденцій і стійкого дефіциту, повинна розроблятися на основі варіантних прогнозів. До таких прогнозів, разом із традиційними макроекономічними показниками, мають входити також показники, що характеризують рівень бюджетної рівноваги в різних галузях, регіонах та у державі в цілому.

Для реалізації основного методологічного принципу бюджетного прогнозування, що полягає в досягненні й динамічному підтриманні збалансованості руху бюджетних потоків у процесі економічного розвитку, доцільно використовувати економіко-математичні моделі.

Найширшого використання серед методів бюджетного прогнозування набули регресійні багатофакторні моделі для розрахунку на перспективу окремих показників бюджету, а також бюджетних нормативів. Нині дедалі більше використовуються методи економетричного моделювання.

Переваги економетричного підходу полягають у тому, що:

• економічні моделі не допускають суперечності в системі прогнозованих показників. Як правило, об’єкт прогнозу може бути описаний набором характеристик, які пов’язані балансовими, функціональними чи стохастичними співвідношеннями;

• економічний підхід дає можливість одночасного відображення в моделі багатьох факторів з урахуванням їх взаємовпливу, а також допускає певну свободу в перегляді факторів і взаємозв’язків у процесі роботи з моделлю;

• на основі економічних моделей можуть бути одержані варіанти прогнозу для широкого діапазону вихідних умов і припущень.

Поширені недоліки економетричного моделювання пов’язані чи з вузьким трактуванням економічного моделювання як засобу короткострокового пасивного прогнозування, чи навпаки, з вільним застосуванням економетричних моделей для довгострокових прогнозів.

Важливим методом прогнозування доходів і видатків бюджету є застосування економіко-статистичних моделей. Термін "економіко-статистичні моделі" (ЕСМ) застосовується у контексті в тому значенні, що модель ідентифікується на основі обробки даних статистичної звітності. ЕСМ можна визначити, як одну із форм економіко-математичної моделі, що описує взаємозв’язки характеристик економічних систем.

Однією з найвідоміших моделей прогнозування доходів і витрат бюджету, побудованих в Україні, є розроблена багатофункціональна модельована система "Бюджет України" в Інституті кібернетики НАН України. Ця система (далі  "Бюджет") призначена для розв’язання широкого кола завдань фінансового і бюджетного прогнозування та макроекономічного аналізу в умовах перехідної економіки з метою прийняття рішень щодо розробки економічної політики держави.

В основу системи "Бюджет" покладено системний підхід, який передбачає розробку низки математичних моделей, що відображають суттєві кількісні аспекти явищ, які вивчаються, і доповнюються якісним змістовним аналізом та економічною інтерпретацією результатів моделювання.

Система дає змогу:

• прогнозувати виконання найважливіших агрегованих статей державного бюджету та його складових за різних альтернатив макроекономічної політики;

• досліджувати взаємовплив структури державного бюджету і головних нормативів оподаткування, з одного боку, та динаміки макроекономічних показників  з другого;

• оцінювати вплив видів оподаткування, обсягу та структури витрат державного бюджету на обсяги платоспроможного попиту різних груп споживачів і обсяги реалізації різних видів продукції, експорту та імпорту;

• прогнозувати з галузевою деталізацією динаміку цін, прибутки й витрати виробників і споживачів;

• прогнозувати обсяги і галузеву структуру неплатежів за визначеною динамікою цін;

• прогнозувати зміни монетарних макропоказників за умов визначеної бюджетної політики.

Система "Бюджет" дає змогу отримувати сценарні прогнози за різними припущеннями щодо дії зовнішніх чинників і перебігу макроекономічних процесів.

Недоліками зазначеної системи є не досить висока точність прогнозу, що зумовлює необхідність використання імітаційних методів дослідження складних систем.