4. Державні позики як основна форма державного кредиту. Класифікація видів державних позик.

Основною формою державного кредиту є державні позики, які прийнято класифікувати за певними ознаками:

1) за правовим оформленням розрізняють:

– державні – позики, що надаються на підставі угод (безоблігаційні). Як правило, угодами оформляються кредити від урядів інших країн (міжурядові позики на двосторонній основі), а також кредити від міжнародних організацій (зовнішні позики на багатосторонній основі);

– державні позики, забезпечені випуском цінних паперів, за допомогою яких мобілізуються кошти на фінансовому ринку.

2) за місцем розміщення позики поділяються на:

– внутрішні (облігації, казначейські зобов'язання), що розміщуються в певній країні на внутрішньому фінансовому ринку і зазвичай у національній валюті. У процесі розміщення внутрішніх державних позик можуть брати активну участь і нерезиденти. У такому випадку допуск нерезидентів до ринку державних цінних паперів розширює фінансові можливості останнього;

– зовнішні (облігації, фідуціарні позики), які розміщуються на міжнародному фінансовому ринку переважно в іноземній валюті чи безоблігаційні позики, що надаються на підставі угод і надходять ззовні від урядів інших країн, міжнародних організацій та нерезидентів.

3) залежно від статусу позичальника (точніше емітента) позики поділяються на:

– державні, що випускаються центральними органами управління (в Україні Міністерством фінансів за рішенням Кабінету Міністрів України). Кошти, акумульовані від їх розміщення, спрямовуються у державний бюджет;

- місцеві, що випускаються місцевими органами управління, а кошти від них спрямовуються у відповідні місцеві бюджети. У розвинутих країнах ринок муніципальних цінних паперів є одним із динамічних і значних за обсягом елементів національного фондового ринку, а місцеві позики є важливою складовою фінансів місцевого самоврядування. Місцеві позики дають змогу мобілізувати тимчасово вільні грошові кошти для потреб розвитку конкретних регіонів і є однією з форм залучення інвестицій. Разом з тим, вони мають дивовижну властивість задовольняти фінансові інтереси усіх учасників: емітенти отримують позикові кошти для втілення своїх програм і проектів, у результаті чого у них немає потреби збільшувати місцеві податки для фінансування локальних суспільних потреб; інвестори не мають збитків, бо стають власниками цінних паперів, які приносять хоч і невеликий, але стабільний дохід; населення регіону одержує важливі для нього об'єкти у сферах виробництва, торгівлі й обслуговування, не відчуваючи підвищення податкового тягаря.

В Україні місцеві позики ще не набули поширення, однак у перспективі можуть стати важливим фінансовим інструментом економічного розвитку.

4) залежно від строків погашення державою своїх боргових зобов'язань розрізняють: короткострокові (поточні, як правило, до одного року), середньостро кові (від одного до п'яти років) і довгострокові позики (понад п'ять років).

5) за видами дохідності державні позики поділяються на:

– відсоткові, кола виплата доходу за державними позиками здійснюється у вигляді позикового відсотка. При цьому власники державних цінних паперів можуть отримувати дохід як за фіксованою на весь період позики ставкою, так і плаваючою, яка регулярно переглядається і може змінюватися відповідно до певних чинників. Наприклад, основою визначення відсоткових ставок за єврооблігаціями чи фідуціарними позиками є плаваючі відсоткові ставки, які розраховуються на базі облікової ставки – LIBOR (London Inter Bank Official Rate, або лондонська ставка пропозиції за міжбанківськими депозитами), SIBOR (сінгапурська ставка пропозиції за міжбанківськими депозитами), «primerate» – американська. До цих ставок додається спред, що залежить від кредитного рейтингу держави-позичальниці;

– безвідсоткові (дисконтні), які характерні тим, що державні цінні папери реалізуються зі знижкою, а погашаються за номінальною вартістю. Відсотки за такою облігацією не нараховують, а дохід (інтерес) кредитора виникає внаслідок її погашення за ціною, вищою від ціни придбання;

– виграшні, які реалізуються без встановлення фіксованих відсотків, а виплата доходу здійснюється на підставі проведення тиражів виграшів. Власники отримають дохід за умови включення номера їхньої облігації у виграшний тираж погашення, причому дохід отримають лише ті кредитори, чиї облігації виграли.

6) за характером обігу цінних паперів державні позики поділяють на:

– ринкові, які вільно купуються і продаються на ринку цінних паперів;

– неринкові, які мають обмеження щодо купівлі і продажу, або не допускають виходу цінних паперів на ринок, тобто їх власники не можуть їх перепродати.

7) за формою випуску державних позик розрізняють готівкові (супроводжуються емісією державних цінних паперів) і безготівкові позики (шляхом записів на відповідних рахунках в електронному депозитарії).

8) за способом погашення позики поділяються на: ординарні (погашення може проходити одночасно для всіх випущених позик); серійні (погашення здійснюється деякими частинами через певні проміжки часу); з достроковим погашенням (до дострокового погашення державних позик держава може вдатися лише за наявності коштів).

9) залежно від забезпеченості державні позики поділяються на: заставні (забезпечуються державним майном чи конкретними доходами) і беззаставні (не мають конкретного матеріального забезпечення, а їх надійність визначається авторитетом держави).

Питання для самоконтролю

1. Які стани збалансованості бюджету Вам відомі?

2. Розкрийте суть поняття дефіцит та профіцит бюджету.

3. Розкрийте класифікацію бюджетного дефіциту.

4. Які найпоширеніші причини бюджетного дефіциту?

5. Що може бути джерелом фінансування бюджету?

6. Назвіть і поясніть основні шляхи подолання бюджетного дефіциту.

7. Визначте сутність категорії «державний кредит».

8. Назвіть та охарактеризуйте основні форми державного кредиту

8. Охарактеризуйте державні позики як основну форму державного кредиту.

Тестові завдання:

1. Якщо видатки бюджету дорівнюють доходам, то це бюджет:

а) збалансований ;

б) дефіцитний;

в) профіцитний;

г) жодна відповідь не правильна.

2. Якщо видатки перевищують постійні доходи бюджету, то це бюджет:

а) дефіцитний;

б) профіцитний;

в) збалансований;

г) жодна відповідь не правильна.

3. Якщо доходи перевищують нормативні видатки, то це бюджет:

а) профіцитний;

б) дефіцитний;

в) збалансований;

г) жодна відповідь не правильна.

4. Офіційно визнаний дефіцит у законі про державний бюджет це:

а) прихований;

б) відкритий;

в) вимушений;

г) свідомий.

5. Дефіцит, який виникає в результаті завищення обсягів планових доходів та включення до їх складу джерел покриття дефіциту це:

а) свідомий;

б) відкритий;

в) прихований;

г) пасивний.

6. Дефіцит, який виникає внаслідок дискреційної фіскальної політики, яка передбачає цілеспрямовані зміни в розмірі державних витрат це:

а) свідомий;

б) відкритий;

в) активний;

г) прихований.

7. Дефіцит, який є наслідком скорочення ВВП це:

а) прихований;

б) активний;

в) пасивний;

г) вимушений.

8. Дефіцит, при якому кошти бюджету спрямовуються на інвестування економіки з метою зростання ВВП це:

а) пасивний;

б) активний;

в) свідомий;

г) жодна відповідь не правильна.

9. Дефіцит, при якому кошти спрямовуються на покриття поточних видатків це:

а) активний;

б) свідомий;

в) пасивний;

г) прихований.

10. Джерелом покриття дефіциту бюджету є:

а) кредити уряду;

б) доходи від приватизації;

в) емісія державних облігацій внутрішньої державної позики;

г) всі попередні відповіді правильні.