Розділ 5 правила техніки безпеки під час зоологічних досліджень

У процесі виконання кваліфікаційної роботи ми дотримувалися положення Закону України «Про охорону праці», який був прийнятий Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року та переглянутий і затверджений Президентом України в новій редакції 21 листопада 2002 року.

Перед початком виконання роботи був проведений цільовий інструктаж з питань охорони праці та правил надання першої медичної допомоги потерпілим і правил поведінки під час виконання робіт.

У процесі проведення досліджень допускається піднімання та пересування вантажів в межах санітарних норм (до 7 кг при постійному перенесенні і до 10 кг при періодичному). Загальновідомо, що в процесі дослідження відбувається функціональне напруження людини, яке зумовлене м'язовим та нервовим навантаженням. Під час підготовки роботи ми виконували як фізичну так і розумову працю.

Тому при розумовому навантаженні ми не працювали більше 8-12 годин на добу, кожні 1,5-2 години робили короткочасні перерви. Тобто керувалися гігієнічними нормативами поданими у „Гігієнічній класифікації за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу", затвердженими Міністерством охорони здоров'я України 31 грудня 1997 року, №382.

Праця студента характеризується тривалою (більше 8 годин) багатогодинною діяльністю в одноманітному напруженому середовищі, малою руховою активністю при значних локальних динамічних навантаженнях. Тому помірні гімнастичні вправи кожні 2-3 години викликали активізацію обміну речовин в організмі, посилювали виділення отруйних продуктів життєдіяльності.

Освітленість робочого місця при роботі з ПК за робочим столом становили при комбінованому освітленні 2000 лк, при загальному освітленні 500 лк. Допустимі рівні шумів складали не більше 50 -60 дБА.

У процесі оформленні роботи та обробки статистичних даних ми використовували персональний комп'ютер. Найбільш повним нормативним документом, щодо забезпечення охорони праці користувачів ПК є «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007 - 98». Площа на одне робоче місце становить не менше 6,0 м², а об'єм – не менше ніж 20,0 м³. Приміщення для роботи з ВДТ повинні мати природне та штучне освітлення відповідно до СНЕП И-4-79.

Природне освітлення здійснюється через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ чи північних схід і повинне забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче, ніж 1,5%. Приміщення, де розташовано ПК повинні обладнуватися шафами для зберігання документів, магнітних дисків, полицями тощо. Щодня в такому приміщенні потрібно проводити вологе прибирання.

Норми мікроклімату для приміщень з ВІД ЕОМ та ПЕМ

Мікроклімат	Категорія робіт	Температура повітря, оС	Вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний	Легка-1а	22-24	40-60	0,1
	Легка-1б	21-23	40-60	0,1
Теплий	Легка-1а	23-25	40-60	0,1
	Легка-1б	22-24	40-60	0,2

Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ВДТ

Рівні	Кількість іонів в 1 см3 повітря
	n+	n–
Мінімальні необхідні	400	600
Оптимальні	1500-3000	3000-5000
Максимально допустимі	50000	50000

Конструкція робочого місця користувач ВДТ має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози, світло повинно падати переважно зліва. Екран ВДТ має розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача (600 - 700 мм, але не ближче 600 мм). Розташування екрана має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом 30° до нормальної ліній погляду працюючого. Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100-300 мм від краю, звернутого до працюючого. Кут нахилу клавіатури повинен складати у межах 5-15°. При оснащенні робочого місця з ВДТ лазерним принтером параметри лазерного випромінювання повинні відповідати вимогам ДСанШНЗ.32.007-98. Під час комп'ютерного набору слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хв. після кожної години роботи за ВДТ. У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосовувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи не повинна перевищувати 4 години. Для зниження нервово-емоційного напруження, стомлення зорового аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втоми доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ, які наведені у державних санітарних правилах і нормах роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіНЗ.32.007-98.

Усі електроустановки, що використовуються під час виконання кваліфікаційних робіт повинні відповідати ГОСТ 12.1009-76ССБТ.

Під час проведення польових та лабораторних досліджень ми користувалися основними положеннями Закону України «Про пожежну безпеку», який відіграє важливу роль у справі попередження пожеж і мінімізації їх наслідків. Під час польових досліджень забороняється розпалювати багаття, палити цигарки.

Під час проведення польових досліджень у холодну пору року ми організовували виходи у природу, якщо температура повітря не становила нижче ніж мінус 20 °С та сила вітру була не більше 15 м/с. Дослідник був одягнений у теплий одяг, взуття та головний убір. При собі мав термос з гарячим безалкогольним напоєм. У теплу пору року ми вбиралися у закритий легкий одяг, відповідно до погоди. Обов'язково мали закриту голову, закрите взуття. Кожні 30-60 хвилин робили огляд тіла, щодо наявності кліщів. При собі обов'язково мали питну воду. Польові дослідження здійснювали групами по 2-3 особи. Дослідження не проводилися під час грози для убезпечення себе від ураження блискавкою. До місця проведення дослідження добиралися рейсовим автотранспортом, що пройшов обов'язковий технічний огляд.

Заборонялося відловлювати тварин, які мають отруйні залози, та становлять загрозу для здоров'я дослідника. При собі мали аптечку зі стандартним набором лікарських засобів для надання першої лікарської медичної допомоги.

Серед безхребетних тварин небезпечними являються представники павукоподібних (павук-хрестовик, тарантул південно-російський, аргіопа, а також різні види кліщів). Кліщі розповсюджені на луках, серед високої трав’яної рослинності, у лісових біотопах з густим підліском та травостоєм. їх особливо багато у молодих заростях осичняків, на вирубках, ще більше їх в здовж стежок, доріг і місцях де пасеться худоба. У світлих гаях без підліска, у сухих соснових борах кліщів як правило не буває.

Особливо найбільша активність кліщів припадає на травень - початок липня. Протягом доби в умовах гарної погоди кліщі найбільш активні ранком і ввечері. Для запобігання укусів кліщів одяг повинен прикривати відкриті частини тіла: штани заправлені в шкарпетки, голова і шия також повинні бути захищені.

Перша допомога при виявленні кліща. У випадку виявлення кліща потрібно змазати його будь-яким жиром, і через деяких час зняти зі шкіри. При цьому важливо не роздавити його і не залишити у ранці голівку. Руки і місце укусу обов’язково продезинфікувати. Якщо через кілька днів потерпілий відчуває нездужання, необхідно звернутися в лікувальний заклад.

При укусах павуків можлива місцева реакція у вигляді почервоніння, набряку, болі, іноді недомогания, яке проходить за декілька діб. Лікування симптоматичне.

Серед класу Комах також зустрічається багато отруйних видів з якими може зустрітися дослідник в польових умовах. Це представники перетинчастокрилих: оса звичайна, оса сколія, бджола медоносна, різні види джмелів, ґедзі, шершні. Отрута цих тварин сильний алерген, перші симптоми отруєння: біль і набряк, а в деяких випадках – загальний хворобливий стан і навіть анафілактичний шок.

Перша допомога і профілактика отруєння: видаляють жало із шкіри (бджола), дезинфікують ранку і накладають спиртовий компрес. Добре сприяє ліквідації токсичних явищ прийом усередину ефедрину, діазоліну. У складних випадках необхідна термінова медична допомога.

Комарі, мошки, мокреці хоча і не є небезпечними але надокучають. їхні укуси, крім сверблячки шкіри, здатні викликати підвищену дратівливість, втрату апетиту, безсоння, загальну нервову втому. Щоб запобігти цьому потрібно використовувати відлякуючі засоби (репеленти).

Серед хребетних тварин з обережністю треба ставитися до представників класу Земноводні, шкірні залози яких можуть викликати подразнення шкіри та слизових оболонок при контакті. Це саламандра плямиста, кумки, ропухи. Перша допомога і профілактика отруєння: не допускати контактів із слизовими оболонками, при необхідності роботи з ними використовувати перчатки.

Серед плазунів небезпеку можуть становити різні види ящірок (механічні пошкодження), та змії (гадюка звичайна, мідянка). Щоб попередити укус змії або ящірки потрібно знати умови їхнього місцеперебування і спосіб життя, а також намагатися не турбувати цих тварин. Якщо в районі досліджень є отруйні змії, то потрібно одягати щільні штани і високе взуття. Симптоми отруєння: слабкість, головний біль, блювота, задишка, запаморочення, набряклість тканин, запалення лімфатичних вузлів.

Перша допомога та профілактика отруєння: з підручних матеріалів накладають шину, прикладають холод, дають якомога більше рідини, і терміново транспортують у лікувальну установу.

При дослідженні птахів потрібно дотримуватися правил особистої гігієни тому що вони можуть бути переносниками захворювань (орнітози, пташиний грип) та паразитів.

Серед ссавців особливу небезпеку несуть гризуни (миші, полівки, пацюки), які є переносниками небезпечних хвороб (чуми, вірусного енцефаліту, туляремії) людей. При дослідженні цих тварин треба бути обережними, уникати укусів, дотримуватися правил особистої гігієни, під час лабораторної обробки використовувати рукавички, після роботи руки та інструменти дезінфікувати 70-96% розчином етилового спирту.

Хижі тварини (лисиця, собака, видра, єнот та інші), рукокрилі, деякі комахоїдні є переносниками сказу. Тому потрібно запобігати укусів цих тварин.

Техніка безпеки при роботі з отруйними та озброєними рослинами в польових та лабораторних умовах.

Серед рослин небезпеку для дослідника можуть становити отруйні рослини та рослини, озброєні колючками, шипами, жалкими волосками. Гострі отруєння можуть викликати плоди, стебла, коріння, квіти. Отруєння рослинами виникають як харчові, рідше при вдиху ванні отруйний виділень, крім того можуть виникати контактні пошкодження шкіри і слизових оболонок, що перебігають подібно до сильних алергічних реакцій.

Доволі небезпечними рослинами є беладонна, конвалія травнева, жовтець їдкий, наперстянка крупноквіткова, мак снодійний, представники родини пасльонових, бузина трав’яниста, ялівець козацький, конопля посівна, гледичія звичайна, вовче лико, дурман звичайний, копитняк, барвінок трав’янистий та інші а також гриби.

Ялівець козацький – при вживанні отруйного насіння виникає нудота, блювання, болі в животі, судоми.

Перша допомога та профілактика отруєння: промивання шлунку з активованим вугіллям, вживання великої кількості води.

Бузина травяниста – отруйні листки, квіти, нестиглі плоди. Симптоми отруєння - запаморочення, слабкість, головний біль, нудота.

Перша допомога та профілактика отруєння: промивання шлунку розчином марганцю.

Гледичія звичайна – небезпечні довгі колючки.

Мак снодійний – отруйна вся рослина, особливо нестиглі коробочки. Симптоми отруєння – нудота, блювання, запаморочення.

Перша допомога та профілактика отруєння: промивання шлунку 0,1% розчином марганцю, активованим вугіллям.

Родина пасльонові – отруйні незрілі плоди. Симптоми – болі в животі, нудота, блювота.

Перша допомога та профілактика отруєння: промивання шлунку 0,1% розчином марганцю, активованим вугіллям.

Для попередження отруєння такими рослинами важливо знати їх особливості, вміти відрізняти отруйні рослини від неотруйних, під час проведення досліджень не можна пробувати невідомі ягоди, збирати для виготовлення гербарію отруйні рослини.