Стаття 49

Адміністративні процедури

Якщо в результаті адміністративних процедур за конкретними об­ставинами справи може бути виданий наказ щодо адміністративних процедур за конкретними обставинами справи, такі процедури повинні відповідати принципам, еквівалентним по суті тим, що визначені в цьому Розділі.

Розділ 3: Тимчасові заходи Стаття 50

1. Органи судової влади повинні мати право вимагати виконання не- гайних та ефективних тимчасових заходів з метою:

1. запобігання порушень будь-якого права інтелектуальної власнос­ті і, зокрема, запобігати введенню до комерційних каналів під їх юрис­дикцією товарів, включаючи імпортовані товари, відразу після прохо­дження митного кордону;

2. збереження відповідних доказів відносно інкримінованого по­рушення.

2. Органи судової влади повинні мати право ухвалювати принаймні попередні заходи inaudita altera parte там, де це доречно, особливо коли будь-яке відстрочення може завдати непоправної шкоди власнику прав або коли є очевидний ризик того, що доказ буде знищено.

3. Органи судової влади повинні мати право вимагати від заявника надати всі прийнятні можливі докази з метою задовольнити їх з достат­нім рівнем певності у тому, що заявник є власником права і що права заявника були порушені або невідворотно будуть порушені, і видати заявнику судове розпорядження щодо забезпечення застави або еквіва­лентної гарантії, достатньої для того, щоб захистити відповідача і запо­бігти зловживанню.

4. Коли попередні заходи прийняті inaudita altera parte, слід негайно повідомити сторони, чиїх інтересів це торкається, щонайпізніше — піс­ля виконання заходів. Розгляд з правом бути заслуханим має відбувати­ся на прохання відповідача з метою вирішити, протягом прийнятного періоду після повідомлення про заходи, чи необхідно ці заходи змінити, скасувати або підтвердити.

5. Органи влади, які застосовуватимуть тимчасові заходи, можуть вимагати від заявника надати іншу інформацію, необхідну для іденти­фікації товарів, про які йдеться.

6. Без порушення положень параграфа 4 тимчасові заходи, вжиті на основі параграфів 1 та 2, повинні, на прохання відповідача, бути скасо­вані, або дію їх має бути призупинено, якщо судовий розгляд, що веде до прийняття рішення за конкретними обставинами справи, не почався протягом прийнятного періоду, який має бути визначений органом су­дової влади, що прийняв судове розпорядження про такі заходи, якщо це дозволяється законодавством Члена, або за відсутністю такого ви­значення, не перевищує більш тривалий з двох періодів: 20 робочих днів або 31 календарний день.

7. Коли тимчасові заходи скасовуються або вони втрачають чин­ність через будь-яку дію чи бездіяльність заявника, або, як згодом з'ясувалося, не було ніякого порушення чи загрози порушення прав ін­телектуальної власності, органи судової влади повинні мати право при­йняти щодо заявника судове розпорядження на прохання відповідача надати відповідачу належну компенсацію за будь-яку шкоду, завдану цими заходами.

8. Тою мірою, якою будь-які тимчасові заходи можуть вимагатися в результаті адміністративних процедур, такі процедури повинні відпові­дати принципам, еквівалентним по суті тим, які визначені в цьому Роз­ділі.

Розділ 4: Спеціальні вимоги щодо заходів на кордоні³⁴