4.1.2. Еволюція концепції патенту в сша

Еволюцію концепції патенту доцільно розглянути на прикладі того, як уявлення про патент та його значення змінюва­лося в США з першої половини XIX ст. та яким чином відбулося становлення патентної охорони в її сучасному вигляді.

Роль патенту різко зросла наприкінці XIX — на початку XX ст. З прийняттям рішення у справі Henry v. A. B. Dick Co. в 1912 р. Верховний Суд США надав інституту патенту ще більшої сили. Компанія A. B. Dick Co. володіла патентом на мімеографіч-ну машину, яку було продано разом з ліцензією. Нагадаємо чита­чеві, що мімеографічна машина є друкувальною машинкою, що використовувалася до 1970-их рр. і відзначалася дешевою ціною друку одного примірника. Відповідно до ліцензії, покупці мімео-графічної машини зобов'язувалися купувати чорнила компанії A. B. Dick Co., хоча дія патенту не розповсюджувалася на чорни­ла. Така практика відома як нав'язування додаткових зобов'язань при наданні ліцензій на патент. Верховний Суд змирився з такою практикою, ухваливши, що власник патенту «може встановлюва­ти будь-яку ціну або інші умови, які він вважатиме необхідними, як плату за надання ліцензії на патент, включаючи вимогу щодо покупки незапатентованої продукції для її застосування у поєд­нанні з запатентованим механізмом» [105, р. 6]. Однак вже в 1917 р. виникла концепція зловживання патентом, що була втіле­на в Розділі 3 Акту Клайтона 1914 р. (Clayton Act), відповідно до якого заборонялося застосування положень щодо встановлення додаткових зобов'язань при видачі патенту. В 1917 р. Верховний Суд змінив рішення у справі Henry v. A. B. Dick Co. та у справі Motion Picture Patents Co. v. Universal Film Mfg. і заборонив за­стосування додаткового зобов'язання у вигляді вимоги ліцензії щодо купівлі кіноплівки до запатентованого кінопроектора. Згід­но з судовим рішенням, застосовуючи таку схему, власник патен­ту створює монополію на незапатентовану продукцію, розши­рюючи дію патенту на об'єкти, що не є патентопридатними [108, р. 1—2]. Починаючи з цього часу суди продовжували вести полі­тику заохочення вільної конкуренції. Патентні права відтоді тлу­мачилися як «монопольні» і почали підкорюватися антимонопо-льній політиці. Концепція зловживання патентами набула найбільшого розвитку в 1940-их рр., коли були прийняті рішення у справах Mercoid Corp. v. Minneapolis-Honeywell Regulator Co. та Morton Salt Co. v. G.S. Suppiger. Co. На думку деяких дослідників, однак, такі рішення започаткували ситуацію у правовому полі, за якої порушники мали можливість уникати відповідальності за порушення патентів [108, рр. 1—2].

Антипатентний рух, що характеризувався розвитком антимо­нопольного законодавства та судовими рішеннями, які обмежу­вали дію патентів, призвів до виникнення питання про економіч­ну доцільність взагалі існування патентної охорони винаходів. Більшість справ закінчувалися прийняттям рішень про недійс­ність патентів, а власники патентів все частіше звинувачувались у встановленні монопольно високих цін на винаходи, які вже пе­ребували в суспільному надбанні. У зв'язку з тенденцією визнан­ня патентів недійсними та застосуванням низьких санкцій щодо порушників американські компанії почали шукати інші способи захисту від конкуренції, такі як охорона комерційної таємниці, «добровільні» експортні квоти (в автомобільній індустрії) тощо. Однак альтернативні форми охорони не могли бути застосовані в багатьох галузях промисловості. За відсутності ефективного за­конодавства про патенти в 1940—80-их рр. негативного впливу зазнали деякі галузі промисловості, зокрема виробництво побу­тової електроніки.

⁶ Dawson Chemical Co. Et Al v. Rohm & Haas Co., 448 U.S. 176 (1980) Supreme Court of the United States, June 27, 1980.

Патентна охорона в США почала вдосконалюватися тільки в 1980 р., коли Верховний Суд змінив ставлення до патентів. У справі Dawson Chemical Co. Et Al v. Rohm & Haas Co.⁶ суд за­значив, що «політика вільної конкуренції глибоко втілилася в праві... але політика стимулювання винахідництва, яка має про­низувати патентну систему, залишається поза увагою» [105, р. 20]. В цей час вперше було зрівняно інтереси власників патен­тів із засадами вільної конкуренції. Закінчилась епоха доміну­вання антимонопольних поглядів над патентним правом в судо­вій системі.

Важливим досягненням у становленні ефективної системи охорони патентами було створення в 1982 р. Апеляційного суду Федерального округу США. Виникнення Суду обумовило важ­ливі зміни в політиці США у сфері охорони інтелектуальної влас­ності. Однією з проблем, що зумовила необхідність створення Суду, було неадекватне застосування окружними (федеральними) судами положень патентного права. Деякі суди виносили рішен­ня на користь порушників, інші сприяли інтересам власників па­тентів. Наприклад, з 1945 по 1957 рр., було зареєстровано в чоти­ри рази більше випадків визнання патентів недійсними Судом Сьомого округу, ніж Судом Другого округу. Порушники докла­дали зусиль для того, щоб їх справи розглядалися в окружних су­дах, чия політика була більш толерантною у вирішенні патентних спорів, в той час як власники патентів були зацікавлені в розгляді справ судами з більш жорсткими поглядами (такими вважалися суди П'ятого, Шостого та Сьомого округів).

З виникненням Патентного суду в 1982 р. рішення, що вино­силися з приводу патентних спорів, стали послідовними з точки зору застосування правових критеріїв визнання правопорушень. Збільшився розмір відшкодування власникам патентів, чиї права були порушені. Суд запровадив новий спосіб підрахунку втраче­ного прибутку (шляхом включення до нього витрат на трудові і фінансові ресурси) та розпочав практику відшкодування втраче­ного прибутку.

Важливе значення у становленні системи патентної охорони мали рішення, прийняті Судом в 1983 р. та 1986 р. У справі Smith International, Inc. v. Hughes Tool Co. Суд зазначив, що, оскільки патентні права є такими, що виключають права інших, суди вправі встановлювати постійні судові заборони на користь патен­тів, які були визнані дійсними та права на які було порушено. Це рішення Суду позначило початок ери домінування прав власни­ків патентів над суспільними інтересами. У справі Polaroid Corp. v. Eastman Kodak Co. компанія Polaroid висунула позов до компа­нії Kodak, в якому звинуватила останню у порушенні патенту на фотоапарат. Суд США округу Массачусетс вирішив, що Kodak дійсно порушив патент позивача та, грунтуючись на рішенні у справі Smith International, Inc. v. Hughes Tool Co., встановив забо­рону на вчинення такого порушення в майбутньому. Таким чи­ном створення Патентного суду сприяло встановленню ефектив­ної охорони прав власників патентів, посприявши монополії на патентні права.

В 1980-их рр. відбулося послаблення антимонопольної полі­тики щодо прав на патенти, а саме антимонопольне право визна­ло, що права інтелектуальної власності, включаючи права на па­тенти, не завжди створюють монополію та, навіть, не завжди мають вплив на ринок. Отже, 1980-ті роки позначилися важли­вими змінами в політиці США у сфері охорони інтелектуальної власності, які ознаменували посилення значення патентного пра­ва США після епохи судового скептицизму, який панував більшу частину двадцятого століття. З цього часу патенти стали беззапе­речно вважатися цінним економічним ресурсом.