58. Повноваження суб'єктів управління водним транспортом

Отже, суб'єкти управління транспортом — це органи, ор­ганізації та їхні посадові особи, створені у встановленому законодавством порядку спеціально для здійснення управлін­ських функцій, наділені правами і обов'язками, щоб своїми діями реалізовувати надані права і виконувати покладені на них обов'язки.

Управління транспортом як цілісною єдиною системою персоніфіковано, уніфіковано та розподілено між органами державної влади відповідно до їх компетенції.

Управління транспортом здійснюють:

• Верховна Рада України;

• Кабінет Міністрів України;

• Міністерство транспорту України;

• спеціально уповноважені на це органи транспорту відповідно до чинного законодавства;

• місцеві органи виконавчої влади (держадміністрації) та органи місцевого самоврядування.

До компетенції Верховної Ради України з питань діяль­ності транспорту віднесено:

1) прийняття законів;

2. затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

3. визначення основних засад використання транспорту і зв'язку;

4. організація і діяльність органів виконавчої влади;

5. засади місцевого самоврядування;

6. правові засади і гарантії підприємництва;

7) правовий режим воєнного і надзвичайного стану. Верховна Рада України може приймати до свого розгляду й інші питання в цій галузі. Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Так, для водного транспорту Кабінет Міністрів:

а) затверджує перелік внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії судноплавних;

б) вирішує спеціальні питання проведення технічного нагляду за суднами;

в) встановлює порядок ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України;

г) визначає перелік Морських портів, які відкриті для заходу іноземних суден.

Міністерство транспорту України здійснює оперативне уп­равління у сфері морського і річкового транспорту:

1. регулює торговельне мореплавство шляхом затвердження правил, інструкцій та інших нормативних актів;

2. затверджує Правила перевезень вантажів, пасажирів і багажу;

3. бере участь в узгодженні Правил перевезень пошти;

4. затверджує Правила перевезень вантажів у прямому змішаному та прямому водному сполученні;

5. здійснює державний нагляд за торговельним мореплавством України;

6. бере участь у погодженні діяльності по відведенню землі водного простору для торговельного мореплавства, будування та будь-якої роботи в зоні дії навігаційного обладнання та морських шляхів;

7. визначає порядок присвоєння судну назви та ідентифікаційного номеру супутникового зв'язку;

8. дає дозвіл на заходження в територіальні води України ядерного судна;

9. встановлює порядок стягнення та розмір зборів за регістрацію суден у Державному судновому реєстрі України чи Судновій книзі України;

10. дає згоду на тимчасову втрату права плавання судна під Державним прапором України (за певних умов);

11. встановлює форму і правила ведення списку осіб суднового екіпажу, списку пасажирів, санітарного журналу та суднових радіо- і машинних журналів;

12. встановлює порядок стягнення та розмір зборів за виляння суднових документів;

13. встановлює мінімальний склад екіпажу судна, за якого дозволяється вихід у море;

14. затверджує Статут служби на морських суднах;

15. затверджує правила стосовно судновласника судна;

16. узгоджує Інструкцію по проведенню дізнання на морений суднах;

17) і затверджує Положення про капітана морського торговельного порту;

18) призначає капітана морського торговельного порту;

19 встановлює порядок розслідування аварійних морпригод;

20) встановлює Правила контролю суден;

21) і затверджує Положення про державну лоцманську морську службу; встановлює райони обов'язкового лоцманського проведення;

22. встановлює порядок стягнення і розмір лоцманського збору;

23. встановлює розмір особливої винагороди морському лоцману;

24. створює служби регулювання руху суден, які здійснюють радіолокаційне обслуговування суден;

25. встановлює Правила плавання в зоні інтенсивного судноплавства;

26. затверджує Типове положення про службу регулювання руху суден та Положення про лоцмана-оператора такої служби;

27. встановлює порядок стягнення та розмір збору за послуги служби регулювання руху суден;

28. встановлює платню за послуги агентських організацій;

29. у виключних випадках забороняє прийняття вантажів до перевезення у визначених напрямках;

30. дає дозвіл на каботажні перевезення поміж портами України;

32) встановлює порядок видання, перевірки і визнання свідоцтва про забезпечення відповідальності.

Існують такі державні органи управлін­ня окремими підгалузями транспортного комплексу:

На морському й річковому транспорті — Державний департамент морського і річкового транспорту (Укрморрічфлот) як урядовий орган державного управління в галузі морського й річкового транспорту, що діє у складі Мінтрансу та підпорядковується йому. Положення про Державний департамент морського і річкового транспорту затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від ЗО березня 2000 р. № 584.