8.3. Методи та прийоми економічного

АНАЛІЗУ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ

З МЕТОЮ ВИЯВЛЕННЯ ЗЛОЧИНІВ

Метод економічного аналізу дає змогу виявляти деструктивні відхилення в господарській діяльності підприємства, зумовлені правопорушеннями й економічними злочинами, з допомогою спе­ціальних засобів і прийомів. Це, зокрема, метод сполучених зістав­лень, в основу якого покладено гіпотезу про неминучість порушення збалансованості між сполученими (взаємозалежними) показниками в разі взаємозв'язку дії злочину з матеріальними процесами підприємст­ва. На роль сполучених обираються пари показників, динаміка змін яких за нормальної роботи підприємства повинна бути взаємозалеж­ною: наприклад, споживання електроенергії на технологічні потреби й випуск готової продукції; обсяг випущеної продукції та величина отриманого прибутку; споживання сировини і випуск готової продук­ції тощо. У разі збільшення випуску продукції повинен також зростати фонд заробітної плати. Суть методу полягає в тому, що спочатку оби­раються певні показники й конструюються блоки зі сполучених пар, потім роблять розрахунок динамічних рядів приросту або зменшення показників за періодами й виділяють суперечності, що вказують на ознаки злочинів [13, с 109].

Іншим способом, що застосовується тільки з метою боротьби зі злочинністю, є метод спеціальних розрахункових показників. Суть його така: на основі нормативів та інших матеріалів обліку і звітності розраховується аналітичний показник, що й називається розрахунко­вим. Далі він порівнюється з відповідним звітним показником. У разі наявності різниці між ними робиться припущення про зміни, спричи­нені дією злочину. Інша передумова полягає в об'єктивній можливості розрахувати значення цього показника для умов нормального режиму роботи підприємства. Проведене зіставлення спеціально знайденого показника зі звітними показниками підприємства розглядається як ха­рактеристика змін економічного показника, нерівнозмінених із резуль­татами звичайної господарської діяльності і тому пов'язується з мож­ливою наявністю злочину [13, с.109-110].

Наприклад, для виявлення приписок на автопідприємстві з допо­могою спеціальних розрахункових показників, знайдених на основі річного звіту даних (час перебування автотранспорту на лінії, середньотехнічна швидкість, середня відстань перевезення ва­нтажів тощо), було встановлено різницю між звітними і розраху­нковими даними про вантажоперевезення і вантажообіг. План ви­явився невиконаним, хоча у звіті було зазначено про його перевиконання [13, с 110].

Виявлення порушених економічних зв'язків, що дістали своє відо­браження в економічних показниках, покликаний здійснити метод стереотипів , в основу якого покладено «взаємодію» деструктивного чинника, який нас цікавить, не тільки з господарською діяльність під­приємства, а й іншими зовнішніми явищами і процесами. Стереотипа­ми називають непояснювальні для звичайної господарської діяльності закономірності зміни значень економічних показників, зумовлених конкретним способом вчинення злочину. Метод відстежує закономір­ності виявлення криміналістичних зв'язків, відображених у системі економічних показників. Всі зміни значень економічних показників зумовлені тільки певним способом вчинення злочинів. Для виявлення таких змін потрібна розробка конкретного стереотипу [13, с 110].

Наприклад, стереотип розкрадань у торгівлі шляхом оформлен­ня безтоварних видаткових документів. Матеріально відповіда­льна особа чинить розкрадання цінностей, у зв'язку з чим перехі­дні залишки, що показуються у товарних звітах, не відповідають дійсності. У період проведення інвентаризації злочинець, не маю­чи можливості ввести в оману інвентаризаційну комісію, прихо­вує нестачу оформленням безтоварних накладних на відпускання (зберігання, оренду тощо) в інші організації. Після закінчення інвентаризацїі складаються відповідні безтоварні накладні на по­вернення цінностей. Тим самим виявляється типовий зв'язок змін показника товарних запасів із періодичністю проведення інвен­таризацій. Зв'язок наявності злочину із зовнішнім середовищем в економічних показниках, що відображає до певної міри особливос­ті певного способу злочину, називають «стереотипом» [13, с 110].

Встановлення способу злочину шляхом зіставлення економічних по­казників, зафіксованих у звітності, або спеціальних даних, із чинниками зовнішнього середовища, у якому функціонує певне підприємство, ле­жить в основі методу коригувальних показників. Розрізняють відповід­ні коригувальні показники збитку і коригувальні показники вигаданої го­сподарської діяльності. Коригувальні показники збитку призначені пере­дусім для пошуку нових зв'язків досліджуваного об'єкта з зовнішнім се­редовищем, ознак матеріальної «взаємодії» злочинів з виробничо-госпо­дарською діяльністю підприємства. Моделювання конкретного показника збитку грунтується на явищах, які пов'язані з фактом злочину, однак у зви­чайних умовах не впливають на результат господарської діяльності підпри­ємства; для прикладу візьмемо залежність між відхиленнями від норм ви­трати тканин і ступенем сучасності їхнього малюнку. Коригувальні показники вигаданої господарської діяльності характеризують видимі втра­ти зазвичай наявних зв'язків підприємства, що функціонує нормально, з на­вколишнім середовищем. Для пошуку ознак конкретного способу злочину звертаються до одного з цих зв'язків, що може бути порушений внаслідок дії злочину. Вигадана господарська діяльність, подана в економічних пока­зниках, в одному разі породжується відображенням в урахуванні фіктивних (фактично не виконаних), в іншому — неповним відображенням обсягів фактично виконаних господарських операцій [13, с 111].

Наприклад, існує визначений зв'язок між обсягом заготівель сіль­ськогосподарської продукції в індивідуальному секторі та реаль­ною в цьому секторі відповідних ресурсів, обсягом реалізації бен­зину визначених марок на заправних станціях кількістю авто­машин, що споживають такий бензин, на певній території насе­леного пункту. Показники, що характеризують взаємодію госпо­дарського об'єкта з зовнішнім середовищем, беруться безпосе­редньо зі звітності певного об'єкта. Середовище або умови функціонування приймаються як стала, незмінна величина. Роз­біжності (різкі відхилення) показників підприємств дають підста­ви «Эля /х наступної'детальної" перевірки [13, с.111].

Об'єктивність існування економічних невідповідностей визначає можливість їхнього використання не тільки під час виявлення, а й доведення злочинів. Цей процес особливий тим, що спершу висувається припущення про механізм впливу злочинних дій на зміни значень еко­номічних показників, а потім визначається методика встановлення цих змін під дією злочину. При цьому аналізуються не тільки «звичайні» показники господарської діяльності, а й «нетрадиційні» [13, с 112].

Наприклад, при розслідуванні розкрадань в одному дитячому будинку було встановлено, що протягом кожного місяця цукор, що надходив з магазину, списувався на харчування дітей за нормами, всупереч йо­го фактичній економії. А наприкінці місяця зекономлена кількість цук­ру реалізувалася через магазин із привласненням виторгу працівни­ками дитбудинку і магазину. Ніяких суперечностей між показниками окремих документів тут не виникало. На наявність злочину «відреа-гував» показник середньоденного споживання цукру однією дитиною при диференціації цього показника усередині місяця за декадами або іншими періодами. Показник середньоденного споживання цукру в пе­ршій половині місяця був набагато нижчий за аналогічний наприкінці місяця. Такий показник не фігурує у звітності дитячих установ, але виявлену закономірність було використано як один із доказів у кримі­нальній справі [13, с 112].

Специфіка методик полягає в тому, що їх розробляють щодо окре­мих способів учинення злочинів і передбачають послідовне застосу­вання прийомів дослідження економічних показників і даних бухгал­терського обліку.

Структура зазначеної методики визначається зв'язками в системі: подія злочину — економічні — облікові — документальні невідповід­ності. Виділення типових зв'язків між наявністю злочину і зміною си­стеми економічних показників ґрунтується на виявленні економічних невідповідностей, що надалі відображаються в облікових і документа­льних невідповідностях [13, сі 12].

Факторний метод аналізу використовується під час виявлення і до­сліджування причин відхилень тих чи інших економічних показників, які характеризують господарську діяльність, від базових. При цьому за осно­ву можуть бути прийняті планові показники, дані попередніх періодів, се­редні показники по галузі. Одним із прийомів факторного аналізу є при­йом ланцюгових підстановок та його модифікація — прийом різниць.

При використанні як прийому ланцюгових підстановок, так і при­йому різниць дуже важлива послідовність, в якій розглядаються фак­тори, тобто послідовність підстановок. Прийнято, що спочатку розгля­дається вплив кількісних факторів, а потім якісних. Якщо показник, що аналізується, залежить від кількох кількісних факторів, то в цьому випадку встановлюють, який показник є основним, не залежним від інших (первинним), а який — похідним (вторинним).

Найбільше поширення і практичне значення в аналізі має групу­вання факторів за фактами, пов'язаними:

1. з живою працею;

2. із засобами праці;

3. з предметами праці.

Застосовуються групування факторів і за іншою ознакою, напри­клад, поділяються на зовнішні і внутрішньогосподарські, соціальні й індивідуальні, залежні і незалежні від аналізованого об'єкта, котрі враховують і другорядні фактори.

Виділення «вузьких місць» і провідних ланок застосовується для з'ясування того, які ділянки або які види ресурсів стримують підви­щення ефективності господарювання, від яких сторін діяльності вирі­шальною мірою залежить істотне вдосконалення роботи. Зосереджен­ня уваги на цих «вузьких місцях» і провідних ланках — характерний прийом, який широко застосовується на практиці, особливо для раціо­нальної організації пошуку резервів та розкриття корисливих злочинів.

Розробка і застосування системи показників ддя оцінки стану і динаміки досліджуваного об'єкта є характерною рисою методу аналі­зу. Це дає можливість охарактеризувати вплив окремих факторів на виконання плану і визначити резерви.

У системі аналітичних показників розрізняються узагальнюючі показни­ки оцінки стану об'єкта і часткові (факторні), які використовуються для виявлення впливу окремих чинників на узагальнюючий показник.

Деталізація даних за місцем і часом здійснення господарської операції проводиться шляхом розкладання узагальнюючих показників на часткові. Узагальнюючі показники звітності підприємства не характеризують якості роботи окремих його підрозділів і виконавців. У них взаємно погашаються позитивні і негативні результати, отримані на окремих ділянках роботи й у різні періоди часу. Розчленовуючи показники і деталізуючи їх за підрозді­лами підприємства, можна встановити вплив кожного з них на використан­ня ресурсів і виконання плану, виявити передові і такі, що відстають.

Заміна базисної величини часткового показника фактичною назива­ється підстановкою. Кількість підстановок дорівнює кількості часткових показників, які входять до розрахункової формули, а кількість послідов­них розрахунків більша на одиницю, оскільки для визначення загальної величини зміни узагальнюючого показника приводиться базисний розра­хунок, в якому всі показники відбиваються в базисних величинах.

Метод споріднених співставлень як спосіб встановлення ознак злочинів був запропонований групою російських вчених (В.Г. Шрага, Л.В. Орлов, В.Г. Ганасевич) у 1973 році. Фактично цей метод представляє собою моди­фікований варіант факторного аналізу об'єму продукції і послуг.

Цей метод визначає відбір показників, які характеризують викори­стання засобів виробництва за визначений період часу, конструювання блоків споріднених пар показників, розрахунок динамічних рядів при­росту показників за декілька звітних періодів, складання графіків ди­намічних рядів, під час яких і проявляються протиріччя, які можуть вказувати на ознаки злочинів.

Передумовою до винаходу методу споріднених порівнянь була гі­потеза про виникнення порушень взаємозв'язків між спорідненими (взаємозалежними) показниками при взаємодії дії злочину із здійсню­ваними у складній економічній системі господарюючого суб'єкта ма­теріальними процесами.

Головна ідея цього методу складалася із вивчення динаміки розба-лансованості споріднених економічних показників. В даному випадку в якості споріднених вибирають пари економічних показників, дина­міка змін яких при нормальній роботі підприємства повинна бути вза­ємозалежною. Шкода, спричинена латентними розкраданнями матері­альних цінностей, може визвати відхилення в динаміці цих показників. Такого роду порушення взаємозв'язків можуть буги встановлені при зміні наступних пар споріднених показників:

• споживання електроенергії на технічні нужди та на випуск продукції;

• споживання сировини і комплектуючих деталей на випуск оди­ниці продукції і на фактичний випуск продукції;

• розмір прибутку та об'єм реалізації тощо.

Недолік такого методу визначено в тому, що він не враховував спосіб скоєння злочину.

Таким чином, застосування вище вказаних методів, прийомів, спо­собів дозволить працівникам правоохоронних органів провести глибо­кий аналіз діяльності підприємств та використання його результатів у своїй діяльності по збиранню доказів під час розслідування злочинів у сфері економіки.