- •Предмет політичної економії.
- •Економічна теорія і політична економія.
- •Методи економічних досліджень.
- •Функції політичної економії.
- •Економічний зміст та організаційні форми виробництва. Структура виробництва.
- •Технологічний спосіб виробництва.
- •Фактори виробництва.
- •Ефективність виробництва та продуктивність праці.
- •Поняття суспільного продукту та його структура.
- •Визначення необхідного та додаткового продукту.
- •Економічні потреби суспільства: їх суть та класифікація.
- •Виробничі можливості суспільства і потреби.
- •Економічні інтереси. Інтереси і потреби.
- •Економічна система: її сутність та структурні елементи.
- •Сучасні тенденції в розвитку економічних систем.
- •Формаційний і цивілізаційний підходи до типізації економічних систем.
- •Власність як економічна категорія. Структура власності, її типи, види і форми.
- •Власність на засоби виробництва.
- •Товарне виробництво та його форми організації.
- •Товар та його властивості.
- •Функціонування товарного виробництва та його закони.
- •Суть грошей. Функції грошей. Грошовий обіг та його закони.
- •Грошові реформи. Гроші, ціна та інфляція.
- •Виникнення і розвиток грошових відносин.
- •Інституціональні основи ринкової економіки. Визначення ринку. Функції ринку.
- •Попит і пропозиція. Ринкова рівновага.
- •Поняття та основні риси інфраструктури ринку.
- •Позичковий капітал. Банки їх роль та функції.
- •Суть кредиту та його форми. Банківський прибуток.
- •Центральний і комерційні банки.
- •Домогосподарства як суб’єкт ринкових відносин.
- •Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Форми і види підприємств.
- •Суть підприємництва. Види і функції.
- •Заробітна плата: сутність, форми, системи.
- •Суть і види земельної ренти.
- •Економічна система капіталізму вільної конкуренції: суть і основні ознаки. Виникнення монополій.
- •Суть і ознаки змішаної економічної системи.
- •Суспільний продукт і його форми. Методи обчислення суспільного продукту.
- •Валовий внутрішній продукт, його суть.
- •Національний дохід і національне багатство.
- •Економічне зростання і економічний розвиток. Типи економічного зростання.
- •Економічне зростання та економічні цикли. Теорії циклів.
- •Диференціація доходів населення. Проблема бідних і багатих.
- •Необхідність перерозподілу національного доходу.
- •Споживання і заощадження.
- •Соціальна політика держави і розподіл доходів
- •Прожитковий мінімум і соціальний захист населення в Україні .
- •Загальна характеристика світового співтовариства.
- •Міжнародний поділ праці. Економічна інтеграція та інтернаціоналізація. Тнк та їх роль.
- •Світовий ринок. Міжнародна торгівля та її економічні основи.
- •Міжнародні валютно-фінансові відносини.
- •Міжнародна міграція робочої сили.
- •Ефективність зовнішньоекономічних відносин.
- •Регулювання зовнішньоекономічних зв’язків.
Економічний зміст та організаційні форми виробництва. Структура виробництва.
Тип виробництва — це класифікаційна категорія комплексної характеристики організаційно-технічного рівня виробництва, яка зумовлена широтою номенклатури, регулярністю, стабільністю та обсягом випуску продукції, а також формою руху виробів по робочих місцях.
Тип виробництва визначає структуру підприємства і цехів, характер завантаження робочих місць та руху предметів праці в процесі виробництва. Кожний тип виробництва має свої особливості організації виробництва, праці, технологічних процесів і устаткування, що застосовуються, складу і кваліфікації кадрів, а також матеріально-технічного забезпечення. Конкретний організаційний тип виробництва визначає особливості формування системи планування, обліку та оперативного управління процесами.
Розрізняють три основні типи виробництва: одиничне, серійне, масове.
Одиничне виробництво характеризується широкою номенклатурою виробів, малим обсягом їх випуску на робочих місцях, які не мають певної спеціалізації.
Серійному виробництву властива обмежена номенклатура виробів, що виготовляються періодично повторюваними партіями, і порівняно великий обсяг випуску.
Масове виробництво характеризується вузькою номенклатурою і великим обсягом випуску виробів, що виготовляються безперервно протягом тривалого часу.
Структура виробництва — якісне розчленування і кількісна пропорційність суспільного процесу виробництва.
Технологічний спосіб виробництва.
Базується на техніко-економічному поєднанні речових і особистих факторів виробництва, комплексі техніко-технологічних відносин між речовими та особистісними елементами продуктивних сил та системи техніко-економічних відносин в цілому. Основними підсистемами технологічного способу виробництва є продуктивні сили та техніко-економічні відносини. Організаційно-економічні відносини проміжні між факторами виробництва (речовими та особистісними) і техніко-економічними відносинами, а також виробничими відносинами (відносинами економічної власності).
Фактори виробництва.
Фактори виробництва - це всі необхідні елементи, які використовуються для виробництва матеріальних і духовних благ. В економічній теорії виділяють чотири основних фактори виробництва: праця, капітал, земля і підприємницькі здібності.
Праця - це є функціонування робочої сили, а в більш широкому плані - процес свідомої, доцільної діяльності. Його роль у перетворенні елементів природи в речі, здатні задовольняти потреби людини і суспільства, величезна. Всі сучасні засоби виробництва значною мірою результат минулої праці.
Капітал - це будь благо, що приносить його власнику додатковий дохід. Капітал, який використовується у виробництві, називають засоби виробництва.
Земля як фактор виробництва виступає загальним умовою виробництва. Особлива роль належить їй в сільському господарстві. Саме тут вона головний засіб і предмет праці. Разом з тим вона відіграє велику роль у всіх галузях економіки. На ній будуються виробничі будівлі та житлові будинки, дороги та інші споруди. Земля - обмежений ресурс; в міру зростання населення, розвитку людської діяльності проблема використання цього ресурсу стає все гостріше.
Підприємницькі здібності-це специфічні здібності людини, що дозволяють йому знаходити і використовувати найкращу комбінацію ресурсів у процесі відтворення, створювати і застосовувати нововведення, йти на допустимий виправданий ризик. Мета підприємця - отримання не просто прибутку, а ще додаткового прибутку в результаті нового (інноваційного) поєднання факторів і методів виробництва. Отже, проблема розподілу доходу між власниками факторів ще більше ускладнюється.