- •Предмет політичної економії.
- •Економічна теорія і політична економія.
- •Методи економічних досліджень.
- •Функції політичної економії.
- •Економічний зміст та організаційні форми виробництва. Структура виробництва.
- •Технологічний спосіб виробництва.
- •Фактори виробництва.
- •Визначення необхідного та додаткового продукту.
- •Ефективність виробництва та продуктивність праці.
- •Поняття суспільного продукту та його структура.
- •Економічні потреби суспільства: їх суть та класифікація.
- •Виробничі можливості суспільства і потреби.
- •Економічні інтереси. Інтереси і потреби.
- •Економічна система: її сутність та структурні елементи.
- •Сучасні тенденції в розвитку економічних систем.
- •Формаційний і цивілізаційний підходи до типізації економічних систем.
- •Власність як економічна категорія. Структура власності, її типи, види і форми.
- •Власність на засоби виробництва.
- •Товарне виробництво та його форми організації.
- •Товар та його властивості.
- •Функціонування товарного виробництва та його закони.
- •Суть грошей. Функції грошей. Грошовий обіг та його закони.
- •Грошові реформи. Гроші, ціна та інфляція.
- •Виникнення і розвиток грошових відносин.
- •Інституціональні основи ринкової економіки. Визначення ринку. Функції ринку.
- •Попит і пропозиція. Ринкова рівновага.
- •Поняття та основні риси інфраструктури ринку.
- •Позичковий капітал. Банки їх роль та функції.
- •Суть кредиту та його форми. Банківський прибуток.
- •Центральний і комерційні банки.
- •Домогосподарства як суб’єкт ринкових відносин.
- •Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Форми і види підприємств.
- •Суть підприємництва. Види і функції.
- •Заробітна плата: сутність, форми, системи.
- •Суть і види земельної ренти.
- •Економічна система капіталізму вільної конкуренції: суть і основні ознаки. Виникнення монополій.
- •Суть і ознаки змішаної економічної системи.
- •Суспільний продукт і його форми. Методи обчислення суспільного продукту.
- •Валовий внутрішній продукт, його суть.
- •Національний дохід і національне багатство.
- •Економічне зростання і економічний розвиток. Типи економічного зростання.
- •Економічне зростання та економічні цикли. Теорії циклів.
- •Диференціація доходів населення. Проблема бідних і багатих.
- •Необхідність перерозподілу національного доходу.
- •Споживання і заощадження.
- •Соціальна політика держави і розподіл доходів
- •Прожитковий мінімум і соціальний захист населення в Україні .
- •Загальна характеристика світового співтовариства.
- •Міжнародний поділ праці. Економічна інтеграція та інтернаціоналізація. Тнк та їх роль.
- •Світовий ринок. Міжнародна торгівля та її економічні основи.
- •Міжнародні валютно-фінансові відносини.
- •Міжнародна міграція робочої сили.
- •Ефективність зовнішньоекономічних відносин.
- •Регулювання зовнішньоекономічних зв’язків.
Міжнародний поділ праці. Економічна інтеграція та інтернаціоналізація. Тнк та їх роль.
Міжнаро́дний по́діл пра́ці — вищий ступінь розвитку суспільного поділу праці між країнами, який спирається на стійку, економічно вигідну спеціалізацію виробництва окремих країн на тих чи інших видах продукції і веде до взаємного обміну результатами виробництва.
Економічна інтеграція - якісно новий етап інтернаціоналізації господарського життя. Вона передбачає зближення і взаємопереплетіння національних економік, проведення узгодженої державної економічної політики
Інтернаціоналізація - процес розвитку економічних зв’язків між національними господарствами, коли економіка однієї країни виступає частиною світового господарського процесу, який поглиблюється на основі міжнародного поділу праці, виробничої та науково-технічної спеціалізації і кооперації.
Сьогодні ТНК перетворилися із об’єктів на суб’єкти міжнародної політики, активно беруть участь у всіх глобальних процесах, що відбуваються у світі. Транснаціональні корпорації, нарівні з урядами індустріальних розвинених країн вершать міжнародну економічну політику, представляють свої інтереси у фінансово-інвестиційній, інформаційній, науково-технічній, військовій, технологічній, екологічній сферах. У зовнішній політиці ТНК реалізують власну корпоративну дипломатію, а для успішного забезпечення внутрішньокорпоративної політики створили свою корпоративну ідеологію
Світовий ринок. Міжнародна торгівля та її економічні основи.
Традиційною і найбільш розвинутою формою міжнародних економічних відносин є світова торгівля. Вона являє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу, іншими словами — це форма міжнародних економічних відносин, яка передбачає переміщення товарів і послуг за межі, що позначені державними кордонами. Міжнародна торгівля посідає особливе місце в складній системі світогосподарських зв’язків. І хоча в сучасних умовах як головну форму міжнародних економічних відносин її відтиснуло міжнародне інвестування, все-таки міжнародна торгівля за своїми масштабами і функціями зберігає винятково важливе значення. Вона опосередковує практично всі види міжнародного співробітництва, включаючи спільну виробничу діяльність різнонаціональних суб’єктів, міжнародний трансферт технологій і т. п. Міжнародна торгівля є важливим стимулом розвитку та підвищення ефективності виробництва кожної країни. Це обумовлюється тим, що вона є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і таким чином збільшувати загальний обсяг виробництва.
Міжнародні валютно-фінансові відносини.
Міжнародні валютні відносини – це сукупність економічних відносин між країнами, юридичними і приватними особами, міжнародними економічними, фінансово-кредитними організаціями з приводу функціонування і розвитку валюти.
Основою розвитку міжнародної валютної системи є інтернаціоналізація продуктивних сил, міжнародний поділ праці, формування інтернаціонального господарського механізму та інтегрованих форм власності.. Зазначені процеси, у свою чергу, визначаються дією об’єктивних економічних законів у межах світового господарства. Міжнародні валютні відносини справляють активний вплив на розвиток всіх елементів світової економічної системи, зокрема на зовнішню торгівлю, формування і еволюцію міжнародного ринку капіталів, робочої сили, інтелектуальної власності тощо.
