26. Суть грошей. Функції грошей. Грошовий обіг та його закони.

Гро́ші — особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу. З утворенням світового ринку деякі національні гроші виконують функції світових.

Гроші виконують ряд важливих функцій:

1) Засіб нагромадження — це функція, що пов'язана із здатністю грошей бути засобом збереження вартості, представником абстрактної форми багатства.

2) Міра вартості — це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.

3) Засіб обігу — це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

4) Засіб платежу — це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.

5) Світові гроші — це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

Грошовий обіг - це неперервний рух грошей у сфері обігу та їх функціонування як засобу платежу й обігу.

Закони:

1) сума грошей виплач. за товари і послуги відповідно рівню ВВП країни.

MV=PQ, де М-грошова маса, V-шв. обігу грошей, Р-заг. рівень цін, Q-пропоз. тов. і послуг.

2)к-сть грошей не може бути довільною, якщо зрост. ціни при незмінному обсязі в-ва і шв. обігу крошей, то їх масса повинна бути збільшеною, якщо зрост. шв. обігу, а ціни й обсяг в-ва незмінні, то масу грошей можна зменшити. M=PQ/V

3)ціни товарів знах. в прямій залежності від к-сті грошей в обігу, і обернені в залежності від к-сті тов. і послуг P=MV/Q

4)для норм. функціонування економіки допустимим вваж. зростання цін (ВВП) та відпов. ї маси грошей в розмірах 2.5-5%

Закон к-сті грошей в обігу КГ=(СЦ-К+П-ВП)/Об

27. Грошові реформи. Гроші, ціна та інфляція.

Грошова реформа - це цілеспрямовані перетворення, за допомогою яких здійснюються рішучі комплексні дії, спрямовані на оздоровлення економіки, фінансів, грошового обігу тощо.

Серед комплексу заходів щодо оздоровлення і впорядкування грошового обороту особливе місце займають грошові реформи. Вони являють собою повну чи часткову перебудову грошової системи, яку проводить держава з метою оздоровлення грошей, чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту стосовно нових соціально-економічних умов, чи одне і друге водночас.

Чим би не викликалася необхідність проведення грошової реформи, найголовнішою її метою завжди є стабілізація грошового обороту.

Види реформ:

1) формальні реформи, за яких купюри одного зразка замінюються на купюри іншого зразка, а масштаб цін не змінюється.

2)деномінаційні реформи, за яких також здійснюється деномінація грошей у бік збільшення грошової одиниці (масштабу цін).

3) За конфіскаційних реформ співвідношення обміну грошей диференціюється залежно: від величини поданого до обміну запасу старих грошей; від форми зберігання запасу старих грошей; від форми власності власника грошей.

Гро́ші — особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу.

Ціна́ — фундаментальна економічна категорія, яка означає кількість грошей, за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю товару.

Інфляція — тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей.