37. Принципи організації та діяльності органів державної влади.

Принципи організації та діяльності органів державної влади України - це законодавчо визначені універсальні юридичні засади, які становлять підґрунтя побудови та функціонування органів державної влади.

Загалом принципи організації та діяльності органів державної влади України можна поділити на загальноюридичні та спеціальні.

Загальноюридичні принципи - це беззаперечні вимоги, що виражають основний зміст правової природи організації та діяльності державних органів. До таких принципів належать: а) принцип законності - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені К та законами У. Принцип законності зумовлений принципом верховенства права, який дістав нормативне закріплення у ст., 8 КУ; б) принцип демократичності - громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого. в) принцип гласності - порядок утворення і функціональна діяльність державних органів здійснюється відкрито і гласно, наприклад, засідання ВРУ проводяться відкрито;г) принцип поділу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову; ґ) принцип позапартійності - заборона створення політичних партій в органах державної влади; д) принцип суверенності державної влади, ніхто не може узурпувати державну владу; е) принцип участі громадян У у формуванні та діяльності органів державної влади; є) гуманістичні засади - спрямування діяльності державних органів в інтересах людини і громадянина як вищої соціальної цінності; ж) забезпечення соціальної справедливості, тобто паритету інтересів різних соціальних верств населення, націй, етнічних груп, захист злагоди і консенсусу в суспільстві.

Специфічні принципи організації та діяльності органів державної влади України визначають їх індивідуальні ознаки. До таких принципів належать:

а) принцип професійної компетентності (щодо суддів, прокурорів);

б) детермінованості у часі (спеціальна комісія з надзвичайних справ);

в) функціонально-галузевий принцип (комітети парламенту);

г) організаційної самостійності.Отже, органи державної влади здійснюють свою організацію та діяльність на основі законодавчо закріплених принципів права, що відповідає загальним вимогам побудови правової держави.

38. Місце та роль Президента України в конституційній системі органів державної влади.

Конституція України визначає Президента як главу держави, що виступає від її імені. Президент уособлює державу, має особливий правовий статус у політичному житті суспільства, завдяки своїм повноваженням врівноважує всі гілки влади, представляє державу в міжнародних відносинах.

Пр-нт Укр обирається на підставі основних виборчих принципів (загальними, рівними і прямими виборами при таємному голосуванні) на строк 5 років.

Президентом може бути громадянин України не молодше 35 років, який не менше 10 останніх років перед днем виборів років проживає в Україні, має виборчі права і володіє українською мовою.

Одна й та сама особа не може бути Пр-м Укр. більше ніж два строки підряд.

Повноваження Президента України починаються з моменту складення ним присяги народові України на урочистому засіданні Верховної Ради. Приведення Президента України до присяги здійснює Голова Конституційного Суду України.

Президент не може передавати свої повноваження іншим особам або органам.

Для виконання своїх повноважень Президент видає акти нормативного або індивідуального значення - укази і розпорядження. В окремих випадках акти Президента потребують контрасигнування, тобто підписання крім нього ще Прем'єр-міністром і міністром, відповідальним за підготовку та виконання акту.

ПУ виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного П У. Конституція закріплює також умови, при яких повноваження Президента України припиняються достроково. Це можливо у разі: - відставки, яка проголошується ним особисто на засіданні ВРУ;- неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;- усунення з поста в порядку імпічменту; - смерті.

Питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ініціюється не менше 226 народними депутатами (більшістю від конституційного складу ВР) у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.

Рішення про імпічмент приймається не менш як 3/4 конституційного складу ВР після розслідування тимчасовою слідчою комісією фактів, що є підставою для звинувачення Президента, а також перевірки Конституційним Судом України і Верховним Судом У додержання конституційної процедури розслідування і наявності ознак державної зради або іншого злочину в діянні Президента.

У випадку усунення президента з поста в порядку імпічменту він втрачає право на звання президента, Верховна Рада України призначає позачергові вибори Президента, які повинні бути проведені в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень попереднього Президента. На період до обрання і вступу на пост нового Президента України його повноваження виконує Прем.мін. України, крім окремих повноважень, перелік яких закріплено в ст. 112 Конституції України.