45. Місцеві органи виконавчої влади.

До системи місцевих органів виконавчої влади належать: а) місцеві державні адміністрації (в областях, районах, містах Києві і Севастополі, районах у м. Києві і м. Севастополі); б) відділи і управління місцевих державних адміністрацій; в) місцеві органи управління міністерств і відомств; г) адміністрації підприємств, установ, організацій.

Місцеві державні адміністрації в своїй діяльності керуються положеннями Конституції, інших законодавчих та нормативно-правових актів У. Вони є органами державної виконавчої влади загальної компетенції на конкретній території. Місцеві державні адміністрації керують державною, господарською і соціально-культурною сферами на певній території. Місцеві державні адміністрації організують виконання рішень центральних і вищих органів держави, керують підпорядкованими їм органами управління. Вони забезпечують дотримання законів, охорону державного і громадського порядку, прав громадян, сприяють зміцненню обороноздатності країни. На основі законодавства, інших правових актів реалізують обширні повноваження по керівництву різними галузями і сферами управління.

У своїй діяльності місцеві державні адміністрації тісно співпрацюють з органами місцевого самоврядування. Вони реалізують повноваження, делеговані їм відповідними радами.

Основні завдання місцевих державних адміністрацій:

- виконання К-ї, законів У, актів ПУ, КмУ, інших органів виконавчої влади вищого рівня; - забезпечення законності і правопорядку, дотримання прав і свобод громадян; - виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку.

Відділи і управління місцевих державних адміністрацій є місцевими органами виконавчої влади галузевої або міжгалузевої компетенції. Вони безпосередньо керують на своїй території галузями адміністративно-політичної, господарської чи соціально-культурної сфер, або виконують певні функції міжгалузевого характеру, які покладені на них у процесі диференціації та розподілу повноважень базово-формуючим органом.

Компетенція відділів і управлінь місцевих органів виконавчої влади визначається спеціальними положеннями, затвердженими КМУ.

46. Судова влада: поняття, основні ознаки та функції.

Судова влада в У - це представлена системою судових органів самостійна і незалежна гілка державної влади, яка функціонує для здійснення конституційного, кримінального, цивільного, господарського, адміністративного правосуддя, вирішення спорів в аспекті трудових, торговельних та інших справ.

Судова влада, як самостійна й незалежна гілка державної влади, має свої ознаки, які розкривають її поняття, допомагають відокремити її від інших гілок державної влади. До цих ознак належать:    1. Судова влада здійснюється виключно спеціальними державними органами – судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається Для здійснення судової влади закон наділяє суди усіма необхідними повноваженнями. Судові рішення є обов’язковими на всій території України.    2. Судова влада в У належить судам, які складають єдину судову систему. Згідно зі ст. 18 ЗУ „Про судоустрій”, єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується єдиними засадами організації та діяльності судів, єдиним статусом суддів, обов’язковими для всіх судів правилами судочинства, забезпечення Верховним Судом У однакового застосування законів судами загальної юрисдикції, єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності суддів, фінансуванням судів виключно з Державного бюджету У, вирішенням питань внутрішньої діяльності суддів органами судійського самоврядування.    3. Суди є правозастосовчими органами. Вирішення судом справи означає, що суд застосовує норми матеріального права до конкретного правовідношення, яке було предметом розгляду в судовому засіданні та виносить на їх основі мотивоване рішення (вирок).    4. Судова влада здійснюється на основі та в чіткій відповідності з вимогами процесуального закону. Саме процесуальний закон детально регламентує порядок розгляду справ в суді, гарантує дотримання прав та законних інтересів усіх учасників судового засідання.    5. Участь представників народу в здійсненні правосуддя –важлива риса судової влади. У відповідності з положеннями, закріпленими в ст. 124 Конституції України та ст. 5 ЗУ „Про судоустрій в Україні” народ безпосередньо приймає участь в здійсненні правосуддя через народних засідателів та присяжних.     6. Владний характер повноважень суду – одна з обов’язкових ознак судової влади. Вимоги та розпорядження суддів при здійсненні ними своїх повноважень обов’язкові для усіх без винятку державних органів, організацій, інших юридичних осіб, громадян. Вироки, рішення, постанови суду є актами застосування норм права і повинні виконуватися на всій території України, є обов’язковими для усіх осіб, що приймають участь у судовому процесі.   7. Виконання вимог суду і виконання його рішень забезпечується силою держави. В державному механізмі функціонують спеціальні органи та посадові особи, в обов’язок яких входить виконання судових рішень: державні виконавці, кримінально – виконавчі інспекції Управління державного департаменту У з питань виконання покарань, органи міліції, адміністрація державних органів та установ, адміністрація підприємств, установ організацій. 8. Самостійність та незалежність судової влади. Під незалежністю судової влади слід розуміти те, що суди здійснюють свої функції без втручання кого – не будь у свою діяльність.. Рішення суду не потребують якого – не будь подальшого ухвалення.

Функції судової влади - це напрями і види діяльності судів у межах і порядку, передбачених К, законами та іншими нормативно-правовими актами У.

Судова влада має свої функції, до яких належать правосуддя та контроль. Визначальною є функція правосуддя, позаяк саме органи судової влади розглядають по суті правові конфлікти. Рішення суду з цивільних справ або вирок у справах кримінальних прийнято називати актами правосуддя, що з погляду їхньої обов´язковості прирівнюються до законів та забезпечуються можливістю застосування заходів державного примусу, а умисне їх невиконання чи перешкоджання їх виконанню посадовою особою має наслідком юридичну відповідальність.

Контрольна функція судової влади полягає в тому, що вона здійснює конституційний контроль; контроль за законністю й обґрунтованістю рішень і дій державних органів, посадових осіб та державних службовців у разі їх оскарження до суду; контроль за законністю й обґрунтованістю арештів і затримань, застосованих органами дізнання та досудового слідства; санкціонування проведення дій, пов´язаних з обмеженням прав громадян.

47. Судова система України. Судова система — це сукупність всіх судів, об'єднаних відповідно до їх компетенції, завдань і цілей, організації та функціонування, яка будується на принципі територіальності та спеціалізації і ґрунтується на конституційних засадах правосуддя.

Судову систему У складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України, який є єдиним органом конституційної юрисдикції. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів, яка складається із загальних і спеціалізованих судів.

Характерними ознаками судової системи У є її пристосованість до адміністративно-територіального устрою, різні рівні провадження, стабільність і єдність.

КСУ є єдиним органом конституційної юрисдикції в У. КСУ не входить до системи судів загальної юрисдикції.

Пріоритетним напрямком діяльності К С є здійснення конституційного судочинства в У. Втім, це не єдина функція суду, також виділяють функції конституційного контролю та офіційного тлумачення законодавства.

Відповідно до КУ та З «Про КСУ», суд приймає рішення та дає висновки у таких справах: *Вирішення питань відповідності К законів та інших правових актів ВРУ, актів ПУ, актів КМУи, правових актів ВР АРКм.

*Відповідність К чинних міжнародних договорів Уи, або тих міжнародних, що вносяться до ВРУ для надання згоди на їх обов'язковість.

*Додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення ПУ з поста в межах, визначених К.

*Видає офіційне тлумачення К та законів У.

ВСУ — найвищий судовий орган в Українській системі судів загальної юрисдикції. ВСУ здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції.

ВСУ: *розглядає справи, віднесені до його підсудності та справи, пов'язані з виключними обставинами; *переглядає, інші справи, розглянуті судами загальної юрисдикції; *дає роз'яснення з питань застосування законодавства; *розглядає звинувачення на адресу ПУ; *представляє У у відносинах з судами інших держав. В У-і діє три вищих спеціалізованих суди:Вищий адмін. суд У; Вищий господарський суд ;Вищий спеціалізований суд У з розгляду цив. і крим. справ.

Апеляційні суди:*Загальні апеляційні суди*Апеляційні господарські суди*Апеляційні адмін. Суди. Місцеві суди*Загальні місцеві суди *Господарські місцеві суди *Окружні адміністративні суди