9. Академічна мобільність студентів і викладачів. Проблеми запровадження академічної мобільності в Україні

Розвиток структури Європейського простору вищої освіти до 2010 р. як пе­редумови розвитку мобільності громадян – найважливіше завдання міністрів освіти Європи для плідної співпраці інститутів вищої освіти в Європі. Країни-учасниці прагнуть створити спільні структури в системах європейської вищої освіти і висунули низку вимог у рекомендаціях Болонського процесу. Зокрема, вдосконалити мобільність студентів та викладачів, визначити рівні та гарантії якості навчальних програм. Головними вимогами до систем освіти є встанов­лення структури освіти, що заснована на трьох головних циклах (бакалавр, ма­гістр, доктор філософії) та системі кредитів, подібної до ECTS.

Мобільність студентів і викладачів є важливим елементом упровадження в Україні Болонського процесу. Багато вітчизняних психологів світу досліджують проблему мобільності студентів.

Адже його основна ідея – створення єдиного освітнього простору, що фактично означає можливість студента кожної з країн учасниць продовжити навчання в іншій країні або працевлаштуватися на рин­ку праці кожної з країн, тобто йдеться про міжнародну мобільність як студента, так і викладача, який працює за навчальними програмами і виконує стандарти, розроблені на методології компетентісного підходу, що визнаються всіма краї­нами – учасницями. Це є основою для визнання навчальних курсів і документів про освіту та запровадження спільного диплома про вищу освіту для всіх країн -учасниць Болонського процесу.

Невідкладними завданнями для України є завершення адаптації національ­ного законодавства до стандартів європейського права, покращення візової під­тримки студентів і викладачів, які виїздять на навчання та стажування, збільшення обсягів державного фінансування таких відряджень і, нарешті, покращення мов­ної підготовки студентів, викладачів і науковців, брак якої обмежує можливості інтеграції систем вищої освіти та науки країни у Європейський простір.

Крім цього, швидкоплинні зміни умов і пріоритетів на внутрішньому ринку праці теж зумовлюють необхідність забезпечення швидкої адаптації змісту під­готовки студента і створення умов для його швидкої перепрофілізації без зайвих втрат часу на перескладання іспитів, переведення з одного вищого навчального закладу до іншого.

Таким чином, ступенева підготовка фахівців має бути зорієнтована на мобіль­ність і мінливість соціальної і виробничої діяльності, адаптація до яких виступає як одна з ознак рівня освіти. Це досягається шляхом узгодження навчальних про­грам, установлення чітких механізмів визнання і перезарахування результатів попереднього навчання на усіх рівнях підготовки (запровадження європейської системи трансферу і накопичення кредитів), надання студенту можливості ви­бору навчального змісту і спеціальності відповідно до його інтересів та ситуації на ринку праці, створення умов для навчання протягом усього життя. Успішне виконання цих завдань і забезпечує так звану внутрішню мобільність студента, викладача і науковця як академічну, так і мобільність на ринку праці.

Найбільш популярними в Україні є програми обмінів студентами і науков­цями ДААД (Німеччина), ОАД (Австрія), ТЕМПУС (ЕС). Ведеться робота з приєднання до програм ЄС Sokrates-Erasmus і Leonardo.

У рамках чинної програми «Спільний простір Європейської освіти» уні­верситети України відкривають факультети Європейських студій та започат­ковують Європейські навчальні курси. Багато університетів України спільно з університетами інших країн Європи розробили узгоджені освітньо-професійні програми і тепер мають змогу видавати випускникам, окрім українського ди­плома також диплом університету – закордонного партнера.

Показником міжнародної академічної мобільності є контингент іноземних студентів в Україні та українських студентів за кордоном. У 2005/2006 навчаль­ному році в Україні здобували вищу освіту 35 тис. іноземців і майже 20 тис. мо­лодих українців проходили навчання та стажування за кордоном, що включало в себе частковий курс навчання, повний курс навчання, дослідницьку роботу, стажування, мовні курси тощо.

Для підтримки талановитої молоді з боку держави в 2007 р. прийнято рі­шення про виділення 50 студентських стипендій для навчання та стажування у провідних зарубіжних університетах і дослідницьких центрах.

Зростанню мобільності студентів, викладачів, науковців сприяє запро­вадження технологій дистанційної освіти, розширення мережі філій вищих начальних закладів України за кордоном, створення тимчасово і постійно ді­ючих інформаційних центрів, підготовчих факультетів і відділень, поглиблене вивчення іноземних мов, проведення міжнародних симпозіумів і конференцій, що відкриває нові можливості для вдосконалення власне національної системи вищої освіти.