2. Геополітичні причини реформування вищої освіти Європи

Європа (цілі):

• вирішення демографічної проблеми (Європа старіє, залучення молодих людей буде її постійно омолоджувати);

• підвищення інтелектуального потенціалу (залучити якомога більше молодих талановитих людей і залишити у себе найбільш потрібних/востребованных);

• зробити європейську систему конкурентоспроможною по відношенню до американської;

• підвищити рівень доходів Європи в області освіти (в США рівень доходів значно вищий).

Росія (цілі): інтеграція в європейську систему освіти.

3. Хронологія основних подій Болонського процесу

11 квітня 1997 року, Лісабон, Португалія  Під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО було розроблено і прийнято Лісабонську конвенцію про визнання кваліфікацій, які існують у системі вищої освіти Європи. Конвенцію підписали 43 країни (Україна в тому числі), більшість з яких згодом сформулювали і принципи Болонської декларації.

25 травня 1998 року, Париж, Франція  Приняття Спільної декларації чотирма міністрами, що представляють Великобританію, Німеччину, Італію й Францію

18-19 червня 1999 року, Болонья, Італія  Перша зустріч європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту, і прийняття спільної декларації

17 травня 2001 року, Прага, Чехія  Зустріч у розширеному складі групи, що готовить рекомендації з Болонському процесу

18-19 травня 2001 року, Прага, Чехія (у Празі у травні приєдн. ще 4 держави) Зустріч європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту

2003 рік, Берлін, Німеччина  Третя зустріч європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту (створ.європ.простору вищої освіти, запровадж.ступінь доктора філософії)

Травень 2005 року, Берген, Норвегія  Четверта конференція європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту (приєдн.Україна, Вірменія, Азербайджан, Грузія)

Травень 2007 року, Лондон, Велика Британія  П'ята конференція європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту

(про Бол.процес - http://www.osvita.org.ua/bologna/stanov/hrono.html)

4. Основні документи Болонського процесу

1. Європейська культурна конвенція – необхідно залучати європейців до мов, культур сусід.держав) 1954, Париж.

2. Велика Хартія Університетів, Болонья, 18 вересня 1988 року. Мета: визначення осн.цінностей університетської освіти і сприяння тіснішим зв’язкам між університетами Європи. Є підпис і нашого ректора. Сформ. 4 осн.принципи університетської освіти: автономність і незалежність; процеси навчення і наукових досліджень мають бути нерозривними; свобода досліджень і свобода навчання, свобода доступу до інформації; університети мають виконувати почесну місію репрезентації європейських гуманітарних традицій.

3. Лісабонська конференція про визначення освітніх кваліфікацій, які існують у вищій освіті Європи. Необхідно визнавати освіту, диплом.

4. Сорбонська декларація.

1. Створення двоступеневої системи вищої освіти (бакалавр, магістр). 2) кредитно-модул.система. 3) сприяння мобільності студентів і викладачів

2. Болонська декларація. 6 осн завдань

1. Організація системи порівняння вчених ступенів. 2) Перехід до двоциклової системи вищої освіти (бак-маг). 3) Застосування системи накопичення і перенесення кредитів. 4) Сприяння мобільності студентів і викладачів. 5) Сприяння європейському співробітництву у забезпеченні якості освіти. 6) Забезпечення привабливості європейської освіти.