Висновок

Друга велика епоха розвитку традиційної логіки охоплює християнське середньовіччя. Вона тривала із середини ХІІ ст. до середини ХІV ст.

Саме у середні віки логіка стає однією з основних дисциплін тогочасної освіти. Вона входить до тривіуму – циклу із трьох наук, до котрого окрім логіки включалися ще граматика і риторика. Вивчення цих трьох дисциплін у тогочасних навчальних закладах було обов’язковим. До речі, логіка була обов’язковим предметом вивчення у Києво-Могилянській академії.

Видатні представники середньовіччя дуже високо оцінювали логіку як науку. Ось як писав про неї відомий логік кінця ХІ ст., візантійський письменник, філософ , державний діяч Михайло Псьолл (1018 – 1090): “Логіка – це мистецтво мистецтв та наука наук, яка вказує шлях до початку усіх методів”. Цю точку зору на оцінку методологічного значення логіки підтримувала більшість філософів-схоластів середньовіччя.

Список використаної літератури

1. Ахманов А.С. Логическое учение Аристотеля. М. 1960.

2. Базилевич В.Д. Економічна теорія: Політекономія. Київ: Знання-Прес,  2004, 615 с.

3. Егоров Д. Н. «Культурная история Средних веков», М, 1918

4. Маковельский А.О. История логики. М. 1967.

5. Попов П.С. История логики Нового времени. М. 1960.

6. Руденко К.П. Логіка. - Київ: Вища школа, 1976. - 300 с.

7. Хоменко І. В., Алексюк І. А. Основи логіки.- Київ: Золоті Ворота, 1996. - 251 с.