- •7. Міфологічна спадщина, її роль у розвитку давньоруської та української культури.
- •8. Запровадження християнства і його роль у подальшому розвитку української культури.
- •9. Християнство і розвиток просвітництва у Київській Русі.
- •10.Архітектура доби Київської Русі
- •11.Особливості християнського світогляду
- •12. Літопис як винятковий жанр давньоруської літератури. Слов’янська писемність.
- •23. Києво – Могилянська академія у 17 ст. Утворення колегіумів. Вихованці.
- •29. Київський університет св. Володимира (1834р) як центр культурного розвитку укр. Земель 1 пол. 19 ст.
- •30. Західноукраїнські землі в культурному поступі (1 пол 19 ст). Напрями культурної праці.
- •31. Культурно-просвітницька діяльність «Руської Трійці».
- •32. Громадівський рух і культурна творчість в Україні (іі пол.. 19 ст.)
- •33. Кирило-Мефодіївське товариство та його роль у культурному розвитку України
- •34. Т. Г. Шевченко – видатний укр. Митець
- •35. Українська театральна культура іі пол. 19 ст.
- •36. Українське образотворче мистецтво іі пол. 19 ст.
- •37. Загальна характеристика діяльності «Просвіти», «Соколів», «Січей» як форма патріотичного виховання молоді
- •38. 41. Наукові товариства України іі пол. 19 ст. – поч. 20 ст.
- •39. Внесок м. І. Костомарова у вивчення та популяризацію укр. Культури
- •40. Культурно-національний розвиток зх.Укр. Земель на рубежі 19-20 ст.
- •41. Наукові товариства та їх роль у розвитку науки на початку 20 століття.
- •42. Передвижництво як феномен вітчизняної культури
- •43. Роль м.С. Грушевського в національно-культурному розвитку України
- •44. Агітаційне мистецтво періоду громадянської війни
- •45. Культ. Творчі аспекти діяльності цр, Гетьманату і Директорії
- •46. «Українізація» 20-х років як соціокультурний процес
- •47. Укр. Письменники та їх організації у роки революції та громад. Війни (1917-1921 рр.)
- •48. Український театр 20-30 років 20 ст. Лесь Курбас.
- •49. Досягнення і втрати укр. Культ. 30-х років.
- •50. Хвильовий в укр.Культурі 20х р.
- •52. Українська культура періоду Другої Світової Війни.
- •53. Українська культура повоєнного часу (1945 – і пол. 50-х рр. 20 ст)
- •54. Відлига в укр. Культурі 60-х років 20 ст.
- •55. Соціально-культурна ситуація в Україні у 70-80х роках 20 ст.
- •56. Українська діаспора в процесі творення національної культури: основні вектори просвітницької та культурної праці 60-80 р 20 ст.
- •57. Співучасть України в міжнародному культурному житті.
- •58. Стан і проблеми мистецтва на сучасному етапі.
- •59. Культурні процеси в Україні на початку 21 століття
- •60. Українська Вища школа і питання її входження у європейський культурний простір.
54. Відлига в укр. Культурі 60-х років 20 ст.
60-80-ті роки зовні виглядають найбільш стабільним часом радянської історії, але і вони пронизані глибокими внутрішніми протиріччями. З приходом до влади М. Хрущова політична обстановка в країні поступово змінюється, настає «відлига». Свою назву цей час отримав за повістю І. Еренбурга, яка дуже точно передала зміст епохи. Це — десталінізація суспільного життя, певна демократизація, реабілітація засуджених, повернення багатьох імен, певна свобода творчості, що породило безліч надій. Однак реформи до кінця доведені не були, корінних змін політичного устрою не сталося, дуже швидко почався відкат перетворень, що призвів до «застою». Проте для культури хронологічно короткий період «відлиги» мав величезне значення і далекосяжні наслідки. Атмосфера кінця 50-х років привела до формування цілого покоління так званих «шестидесятників» — вчених, письменників, художників, які відзначалися непримиренністю до ідеологічного диктату, повагою до особистості, прихильністю до національних культурних цінностей, ідеалів свободи. По-різному складалися їх стосунки з владою, але загалом творчість цього покоління визначила шляхи всього подальшого розвитку української культури.
Було створене Міністерство вищої освіти УРСР, здійснено, щоправда непослідовно, спробу провести українізацію університетів.
Лібералізація політичного режиму зробила «залізну завісу» між радянським і західним світами менш щільною. В Україну почала проникати західна культура. З’явилися раніше недоступні книги та інших талановитих письменників. Західна культура суттєво впливала на формування світогляду молоді, утвердження в її свідомості загальнолюдських цінностей.
«Відлига», десталінізація суспільства після XX з’їзду КПРС створили сприятливі умови для літературно-художньої творчості, демократизуючи і гуманізуючи її.
Плідно працював М.Стельмах. Одним з провісників «відлиги» був відомий письменник О.Гончар. Світове визнання здобув роман О.Гончара «Собор» (1968). Письменник одним з перших у радянській літературі порушив питання про гуманістичне розуміння вітчизняної історії, збереження духовної спадщини народу.
Головним наслідком «відлиги» стало формування генерації молодих українських письменників, поетів, публіцистів, критиків, художників. Вони увійшли в історію як «шістдесятники», серед них – Іван Драч, Ліна Костенко, Василь Симоненко, Іван Дзюба, Іван Світличний, Валентин Мороз, Євген Сверстюк, Євген Гуцало, Алла Горська, брати Горині та багато інших. Вони прагнули відновити втрачену національну традицію, боролися усіма доступними засобами проти тоталітарної системи, чинили їй інтелектуальний опір, виступали за докорінне оновлення на засадах загальнолюдських цінностей всього суспільного життя.
Наприкінці 50-х – на початку 60-х років розквітає талант одного з найяскравіших українських поетів, «лицаря українського відродження» Василя Симоненка. В.Симоненко почав писати вірші, ще навчаючись на факультеті журналістики Київського університету. У 1962 р. побачила світ перша творча ластівка – його поетична збірка віршів «Тиша і грім». Згодом вийшла друком збірка «Земне тяжіння». У 1963 році він помер.
Стрімко, буквально блискавкою увірвалася в українську поезію одна з найбільш обдарованих представниць «шістдесятництва» Ліна Костенко. Поетеса випускає дві одразу ж помічені критикою збірки поезій – «Проміння землі» та «Мандрівне серце». Ліна Костенко звертається до вічних проблем духовності українського народу, історичного минулого держави. Вірші поетеси вирізняла неординарність, просторовість роздумів, критичні оцінки багатьох подій. Справжнім шедевром став надрукований у 1980 р. віршований роман Ліни Костенко «Маруся Чурай». Він здобув одностайну прихильність у читачів і відзначений найвищою нагородою України – Шевченківською премією.
Пік «відлиги» для України припав на кінець 50-х – початок 60-х років. Це видно особливо виразно на результатах книговидавничої справи. Однак ще за правління М.Хрущова хвиля «відлиги» почала спадати. В 1959 р. Верховна Рада УРСР прийняла новий шкільний закон, який надавав право батькам вибирати своїм дітям мову навчання. Було зрозуміло, що батьки з метою полегшення дітям майбутньої кар’єри обиратимуть в школах великих міст російську мову навчання.