6. Поняття методу.

У філософії є велика область, іменована методологією (навчання про метод). Це - філософське навчання про способи пізнання й перетворення дійсності, застосування принципів світогляду до процесу пізнання, творчості й практиці. Конкретні науки, спеціальні стосовно філософії, виступають як методологічні стосовно більше вузьких розділів даної області знання (загальна економічна теорія, наприклад, виступає методологічною основою для всіх інших розділів економіки).

Вихідним пунктом наукового пошуку, відправною крапкою творчого процесу пізнання виступає вибір і постановка наукової проблеми. Її дозвіл може бути досягнуте за допомогою або емпіричних, або теоретичних методів. На практиці звичайна справа складається таким чином, що використаються й ті, і інші.

Загалом процес пізнання виглядає в такий спосіб: від емпірії - до теорії, від фактів, даних спостережень і результатів експериментів - до гіпотез, законам і теоріям. Для одержання відповіді на питання, сформульований у тієї або іншій науковій проблемі, як можливе рішення висувають гіпотезу, що у ході дослідження перетворюється в закон або здобуває форму нової теорії.

Основними засобами (методами) емпіричного дослідження є спостереження й експеримент. Їх доповнюють численні вимірювальні процедури, що нерідко вимагають застосування спеціальних приладів і відповідного математичного апарата.

Спостереження – це цілеспрямоване й організоване сприйняття предметів й явищ навколишнього світу. Спостереження опирається на почуттєве пізнання. Об'єктом спостереження виступають не тільки предмети зовнішнього миру. Коли спостереженню підлягає сприйняття переживань, почуттів, психічних й емоційних станів самого суб'єкта, тоді мова йде про самоспостереження (інтроспекції).

Спостереження повинні підводити до результатів, що не залежать від волі, почуттів і бажань суб'єкта, тобто вони повинні подавати об'єктивну інформацію. Спостереження підрозділяються на безпосередні й непрямі. На відміну від прямих, безпосередніх спостережень непрямі мають місце тоді, коли предметом досліджень стає не сам об'єкт або процес, а ефект його взаємодії з іншими об'єктами і явищами. Особливість таких спостережень у тім, що висновок про досліджувані явища робиться на основі сприйняття результатів взаємодії неспостережуваних об'єктів зі спостережуваними.

Експеримент – це метод емпіричного дослідження, що забезпечує можливість активного практичного впливу на досліджувані явища й процеси. Експериментатор свідомо й цілеспрямовано втручається в природний хід їхнього протікання. Експеримент здійснюється шляхом безпосереднього впливу на досліджуваний процес або зміни умов його протікання. Результати випробувань строго фіксуються й контролюються. Повторення експерименту забезпечує можливість порівняння одержуваних щораз результатів. Величезні успіхи, досягнуті в останні два сторіччя в природознавстві, значною мірою зобов'язані експериментальному методу.

По своїм цілям експерименти поєднуються у дві групи. До першої групи ставляться експерименти, за допомогою яких здійснюється перевірка різних теорій і гіпотез. До другого - експерименти, призначені для збору емпіричної інформації, уточнення тих або інших припущень. Іноді такі експерименти називають пошуковими.

Відкриття нових фактів, потреба в їхньому поясненні стимулюють теоретичне мислення. Теоретична творчість, можна сказати, складається з ряду здогадів і припущень, які можуть вести до формулювання науково обґрунтованої гіпотези. Таким чином, гіпотеза – це наукове припущення, висунуте для пояснення якого-небудь явища й потребуючої експериментальної перевірки й теоретичного обґрунтування.

Гіпотеза покликана в першу чергу пояснити факти, що суперечать старої теорії. Розробка гіпотези сприяє також розширенню й узагальненню накопиченого емпіричного матеріалу й пророкування нових фактів. Як правило, для побудови гіпотез використається індуктивний метод, за допомогою якого від знання про окремі факти, приватн і конкретного, переходять до більше загального знання. Однак метод індукції застосуємо лише для порівняно простих пізнавальних ситуацій. У практиці наукових досліджень широко використається також метод дедукції, що складає у виведенні наслідків з посилок відповідно до законів логіки.