48. Поняття і форми суспільної свідомості

Суспільна свідомість являє собою багатогранний динамічний процес, підтримуваний активністю індивідуальних свідомостей. У суспільній свідомості втримуються стійкі подання, пов'язані з деякою системою норм і принципів, теорії, що намагаються узагальнити особливості різних сторін громадського життя. Коли говорять про суспільну свідомість у власному розумінні слова, мають на увазі, насамперед те, чим свідомість людей, об'єднаних у деякі групи, відрізняється від сугубо індивідуальної свідомості людини, спрямованого, скажімо, на рішення його особистих проблем, на організацію індивідуального життя. У цьому змісті суспільна свідомість - це свідомість, завжди спрямована на рішення загальних проблем устрою громадського життя в цілому й на вивчення таких властивостей навколишнього світу, які мають загальне значення.

Завдяки наявності в людей загальної свідомості й закріпленню у свідомості стійких образів лише таких ідей, які виявляються перспективними в практичному змісті, суспільство функціонує як цілісний організм, тобто воно представляє не просто стихійно сформовані в процесі виробництва відносини, але містить зв'язки, що свідомо упорядковують людьми.

Ідеї, що одержують закріплення в суспільній свідомості - це не просте відбиття дійсності, це ще й реорганізація дійсності, практичне пристосування людини до світу. Таке пристосування здійснюється за рахунок того, що виробляються нові форми соціального зв'язку, затверджуються нові соціальні норми й ті ідеї, які виявляються необхідними для їхнього відтворення.

Суспільна свідомість представлена в різних формах, у яких виражена специфічна спрямованість відбиття дійсності. Вона залежить від об'єкта відбиття і його цілей. Серед форм суспільної свідомості можна виділити:

• Економічну свідомість;

• Політичну свідомість;

• Правову свідомість;

• Моральну свідомість;

• Естетичну свідомість;

• Релігійну свідомість;

• Наукову свідомість;

• Філософську свідомість;

У всіх формах суспільної свідомості відбувається об'єднання кожної окремої людини з деякою спільністю людей або з усім суспільством у цілому, при чому будується таке об'єднання на базі загального рішення специфічних питань організації життя, пристрою соціальних інститутів, організації процесу пізнання й т.д. Тому форми суспільної свідомості, завжди тісно пов'язані з певного типу суспільними відносинами: економічними, політичними, моральними, естетичними, відносинами між членами наукового співтовариства й ін.

49. Несвідоме, свідоме і надсвідоме

Самосвідомість. Структурним компонентом свідомості є самосвідомість, самосвідомість – унікальний феномен, притаманний лише людині. Це здатність людини усвідомлювати саму себе. Практично це означає, що людина може сама оцінювати свої здібності, переваги, недоліки, думки, почуття, інтереси, поведінку; визначати своє місце і роль у природі, суспільстві, колективі, родині. Самосвідомість – це друге “Я”, своєрідний “двійник” людини, її рефлексія на умови, в котрих вона знаходиться. Це – здатність людини до “самороздвоєння”, самооцінки і самокритики. Самосвідомість в широкому розумінні цього поняття – це усвідомлення людиною свого світогляду, мету, інтересів, мотивів своєї духовно-практичної діяльності. Слід відзначити, що таке явище, як самосвідомість має суспільний характер: міра і висхідний момент ставлення людини до самої себе і до інших – інші люди. Як громада ставиться до людини, так і людина ставиться до громади.

Несвідоме. Окрім процесів, котрі контролюються людиною і є свідомими, є дії, котрі здійснюються несвідомо і нею не контролюються. Несвідоме – це певний рівень психічного відображення дійсності, який характеризується мимовільністю виникнення і протікання, відсутності явної причини, свідомого контролю і регулювання. Несвідоме виявляється в інтуїції, передчутті, творчому натхненні, раптових здогадках, спогадах, сновидіннях, гіпнотичних станах і т.д. Несвідоме – це дії, котрі здійснюються автоматично, рефлекторно, коли причина їх ще не встигла дійти до свідомості (наприклад, реакція захисту і т.п.). Несвідоме в широкому розумінні слова – це сукупність психічних процесів, котрі не представлені у свідомості суб’єкта.

Надсвідоме. Надсвідоме – це психічний акт, котрий на певному етапі людської діяльності знаходиться за межами її свідомості (процеси запам’ятовування, визрівання творчого задуму тощо). Надсвідоме часто розглядають як суто фізіологічне явище. За Фрейдом, надсвідоме – активний психічний процес, котрий має прямий зв’язок з свідомістю. Що ж стосується несвідомого, то між ним і свідомістю існує неперехідний бар’єр, навіть антагонізм – надсвідоме не може стати свідомим. Надсвідоме – важкодоступна, недостатньо вивчена сфера людської психіки.