19. Діагностика головних породоутворюючих мінералів карбонатних порід у шліфах та за допомогою реакцій забарвлення.

Кількість карбонатних мінералів дуже велика,але найбільше породоутворююче значення мають кальцит,доломіт,сидерит та менше-магнезит.Основні породоутворюючі карбонатні мінерали легко відрізняються від інших осадових мінералів рядом загальних ознак:1)великою різницею показників заломлення; 2)високим двозаломленням з перламутровим або золотистим кольором інтерференції; 3)кристалічною (часто мікрокристалічною) будовою. Зазвичай для точної діагностики мінералів в карбонатній породі прибігають до комплексного методу вивчення.

Кальцит. У шліфу характерні неправильна форма зерен зі звивистими контурами та велика різниця в їх розмірах. Кальцит часто буває мікрозернистим, рідше- сферолітовим та волокнистим.

Інколи карбонатні мінерали настільки між собою схожі,що є певні ознаки, за якими їх можна відокремити.

20. Визначення породоутворюючих мінералів карбонатних порід: імерсійний метод, термічний аналіз.

Імерсійний метод Швидка діагностика карбонатних мінералів виконується імерсійним методом. Він базується на визначенні оптичних констант мінералів, що занурені в імерсійні рідини(рідина з відомим показником заломлення). Необхідно пам’ятати, що у карбонатних мінералів постійними показниками заломлення, що визначається звичайним променем є Ng. При роботі з дуже маленьким зернами використовують прийом, рекомендований В.Б.Татарським. Фокусуючись, встановлюють визначене зерно в положення, коли вона стає темним. Потім піднімають тубус мікроскопа: зерно просвічується, якщо його показник заломлення більший ніж у рідини. Якщо показник заломлення зерна менший при підйомі тубуса, навколо темного зерна, буде світла облямівка. При опусканні тубуса реакції зворотні.

Термічний аналіз

Термічний аналіз доволі широко використовується при вивченні карбонатних порід, так як дозволяє швидко і точно говорити про їх склад. t і кількість фазових перетворень карбонатних мінералів,характер термічних ефектів різний у різних мінералах. Великою перевагою є те, що підготовка породи до аналізу наважка в багатьох випадках зводиться до роздрібненя еввеликого кусочка породи. Окрім якісної характеристики криві нагрівання дозволяють і кількісне оприділення. Точність цих оприділень підвищується при одночасному записі кривої втрати маси і звіту газовиділення. Наявність деяких домі шків уповільнює або прискорює хід реакцій, понижаючи чи підвищуючи температури фазових перетворень. Простота і надійність методу, можливість швидко діагностувати мінерали і визначати кількісне співвідношення роблять термічний метод одним з основних при вивченні карбонатних порід.

21. Органічні рештки у карбонатних породах.

Для карбонатних порід біогенного і біохемогенного походження дуже важливе не тільки макроскопічне вивчення органічних залишків. Багато організмів дуже малі та встановлюються тільки під мікроскопом, що стосується детриту, то він у значній мірі може діагностуватися за особливостями мікробудови скелетних залишків. Важливим є вивчення решток організмів у цих породах ще й тому, що карбонатні породи значною мірою утворюються органогенним шляхом і містять велику кількість органічних включень. Ряд органічних решток вивчається макроскопічно (неозброєним оком чи з застосуванням лупи) або за допомогою мікроскопа. У шліфах за допомогою мікроскопу вивчають форамініфери, черви, моховатки, брахіоподи, а також молюски,амоніти, трилобіти, остракоди, голкошкірі та різні типи подорослів.