3. Макроскопічне вивчення та опис уламкових порід, їх генетичне значення.

Дані дослідження проводять як в польових, так і в камеральних умовах. У польових відзначаються зміна пачки у розрізі, неоднорідність розподілу матеріалу, наявність чи відсутність органічних решток, макроструктури, контакти.

Макроскопічний опис в польових умовах дає змогу попередньо встановити ґенезу відкладів. При подальшому вивченні фіксується колір, мезоструктури, текстури, попередньо аналізується мінералогічний склад , як уламкової складової, так і цементу, наявність включень і конкрецій, вторинні перетворення.

Схема макроскопiчного опису породи, за В.Т.Фроловим, 1964

1. Назва породи. 2. Колiр породи. 3. Структура, тобто крупнiсть зерна, рiвномiрнiсть зернистостi, форма зерен. 4. Текстура. 5. Склад породи; для уламкових окремо - склад уламкiв i цементу. 6. Мiцнiсть породи.

4. Методи визначення гранулометричного складу уламкових порід: ситовий, гідравлічні методи, вивчення у шліфах.

Гранулометричний аналіз дає змогу говорити про умови осадко нагромадження, та динаміку. Застосовується для незцементованих уламкових порід, глин, нерозчинних решток карбонатних порід, а також сучасних відкладів. Виділяють три групи методів аналізу, які базуються на:

1) розподілі зерен пересіюванням через набір сит з лунками, розмір яких поступово зменшується – застосовують для грубоуламкових, середньо уламкових та піщаних порід.

2) вимірюванні величини кожного зерна, з подальшим підрахунком їх розмірів – для тонко піщаних та алевритових порід.

3) розподілі зерен в залежності від швидкості падіння у стоячій чи біжучій воді – для розподілу алевритових та глинистих частинок.

5. Способи дезагрегації уламкових порід.

1) Метод кип’ятіння у воді, при цьому попередньо відділяється фракція розміром більше 5 мм. Кип’ятіння здійснюється у спеціальній колбі у продовж години, і воно не має бути бурхливим.

2) Метод розтирання здійснюється для руйнування агрегатів пилуватих частинок. Процес проводиться у спеціальній ступці резиновим пестиком при додаванні незнначної кількості води. У його процесі відбувається відділення глинисто-алевритової фракції більш крупних частин.

3) Метод струшування в воді. В центрафузі протягом певного часу порода трясеться і роздрібнюється.

4) Метод ультразвукової руйнації – в диспергат поміщається порода і бомбиться ультразвуком.

6. Вивчення мінерально–петрографічного складу породоутворюючих і акцесорних мінералів уламкових порід за допомогою імерсійного методу та у шліфах.

Вивчення мінералогічного складу є важливим для встановлення областей зносу, відтворення палеогеографічних умов осадко нагромадження та встановл ряду фізичних та фізико-механічних, хімічних властивостей.

Акцесорні мінерали переважно найбільше реагують на зміни, що відбуваються і області зносу. Комплекси цих мінералів суттєво відрізняються для різних областей зносу, тоді як набір породоутворюючих мінералів зазвичай буде подібним. Для незцементованих порід вивчення мінералогічного складу проводиться під бінокуляром, а також в імерсійних препаратах. Вивчення мінералогічного складу зцементованих порід проводиться у шліфах також із застосуванням імерсійних препаратів. Імерсійний метод вивчення мінералогічного складу базується на визначенні оптичних констант мінералів, що занурені в імерсійні рідини (рідина з відомим показником заломлення).