16. Карбонатні осадові породи: генезис, класифікації, поширення.

Карбонатними називають породи,що складаються більш як на 50% з карбонатних мінералів. Найбільш поширеними з породоутворюючих карбонатних мінералів є:кальцит,доломіт,сидерит.В сучасних відкладах,у тому числі органогенного походження,карбонат може бути представлений арагонітом. Походження карбонатних порід різноманітне. Частина з них представляє хімічні осадки,що утворились при випаданні карбонатної речовини із насичених сумішей. Інші мають органічне походження і складені карбонатними(вапняковими) скелетними залишками тварин і рослин. Третіми є уламкові,які виникли із продуктів механічного руйнування і перевідкладання раніше існуючих карбонатних порід. Існують і такі,походження яких незрозуміле,їх називають кріптогенними. Деякі породи мають змішане походження. В карбонатних породах часто присутні теригенні добавки,а мікрозернисті породи з добавками(сумішами,20-50% і більше) глинистого матеріалу є широко розповсюдженими(мергелі). Для класифікації змішаних карбонатно-глинистих порід часто використовують трикутну класифікаційну діаграму С.Г.Вишнякова.

17.Структурно–генетична класифікація карбонатних порід.

1.Органогенні:

1)біоморфні

а)біогермні(водореслеві,моховаткові,коралові,мохов.-водор.Та.інші) б)цільночерепашкові(брахіоподові,остракодові,двостулкові,форамініфереві,кокалітові,гастроподові і т.д.)

2)детритові(детрисіві-побиті рештки,брахіоподові,моховаткові,пелетові,полідетритові і т.д.)

2.Хемогенні

1)зернисті(зерна різного розміру)

2)пізолітові,оолітові,сферолітові

3)натічні(сталактити,сталагніти,натічні кірки)

3.Уламкові(здебільшого є вторинними і класифікуються як звичайні уламкові породи)

4.Кріптогенні(не визначеної генези,змішані)

1)перекристалізовані

2)гранульовані

3)пелітоморфні(афанітові,мікрітові)

5.Змішані(найчастіше мергелі).

18. Макроскопічне вивчення та опис карбонатних утворень, їх генетичне значення

.В лабораторних умовах порода піддається детальному вивченню. Перш за все проводиться детальне макроскопічне вивчення з використанням лупи та бінокулярного мікроскопа. Породу спочатку розглядають на вивітрілій поверхні,так як на ній найбільш чітко проявляються (природні) звичайні відпрепаровані органічні залишки,включення а також текстурні особливості. Не менше значення має вивчення свіжої поверхні а також пришліфовок. Як результат вивчення дається опис,який видається за схемою,що мало відрізняється від схеми уламкових порід.1)назва породи;2)колір;3)міцність породи;4)характер злому,структура породи;5)текстура-її наявність чи відсутність;6)склад породи;7)наявність домішок;8)вторинні перетворення.Порівнюючи вивчений ряд зразків у розрізі та площині,відмічають їх відмінність та характер змін. Для генетичного пояснення важливо знати не тільки мінеральний склад породи,але головним чином склад,збереженість,розподілення та кількість органічних рештків. При макроскопічному лабораторному вивченні аналізується парагенетичні відношення відібраних зразків породи,їх склад,структури,текстури а також характер і розташування залишків організмів. Макроскопічне дослідження допомагає встановити сліди течіння,підводні зсуви,брижі. Тільки макроскопічному дослідженню з великою точністю вдається виявити природу деяких органічних утворень,наприклад рифогенних вапняків. Макроскопічне дослідження допомагає встановити і солоність умов утворення біогему. Результати доповнюються і уточнюються вивченням шліфів і даними інших аналізів.