14. Вивчення мінерального складу глинистих порід: забарвлення органічними барвниками, вивчення орієнтованих глинистих мінералів імерсійним методом, рентгенівський аналіз, хімічний аналіз.

Забарвлення органічними барвниками – беруться зазвичай метилен голубий, соляно-кислий бензидин (рідше). Метод базується на адсорбційній здатності глинистих частинок. Береться суспензія із частинок дрібніше 1мкм об’ємом 20см3 і заливається 0,01% розчином метилен голубий. Результат через 8-12 годин. Можна також додати KCl, що трохи змінить відтінок кольору. У залежності від мінерального складу глинистої породи реакція на барвник буде різною. Мінеральний склад: каолінітовий – фіолетовий (фіолетово-синій), Гідрослюдистий – фіолетово-сині (сині), змішаний – голубувато-зелений (зелений), монтморилонітовий – фіолетовий (голубувато-зелений). При забарвленні соляно-кислим бензидином каолініт не зафарбовується, решта синьо-голуба. Також варто спостерігати за осадом, який в свою чергу вказує на певний мінеральний склад.

Вивчення орієнтованих глинистих мінералів імерсійним методом.

Метод полягає у визначенні показника заломлення глинистих частинок. Для аналізу беруться частинки розміром менше 0,001 мм і висушуються у фарфоровій чашці. Далі роблять зрізи цих частинок, які і будуть орієнтовними агрегатами. Для цих зрізів визначають середній показник заломлення, але дані недостовірні, бо можуть бути присутні домішки, які псують результат.

Рентгенівський аналіз. Дозволяє отримати кількісні дані про внутрішню будову глинистих мінералів та мікроструктури глинистих порід. Базується на дифракції та інтерференції рентгенівських променів в кристалах. Існує два методи вивчення в дифрактометрі та фотометод. В дифрактометрі рентгенівські промені попадають на глинисту частинку і відбиваються. Після чого ми отримуємо дифрактограму і розшифровуємо її за допомогою таблиць і довідників. Фотометод застосовується рідше, і інформацію отримують на фотоплівці.

Хімічний аналіз. Домінуючими компонентами є SiO₂, Al₂O₃, H₂O. Їх кількість може змінюватись, проте серед них переважає SiO2. Але крім цих елементів є багато інших компонентів, які змінюються в залежності від різновиду мінерального складу глин. Для визначення хімічного складу беруть найтоншу фракцію глинистих порід. Мінералогічний склад визначається не добре, цей метод можна застосовувати як допоміжний. Цим методом добре виводити хімічні формули порід. Застосовують метод для вивчення глин кір вивітрювання і для корисних копалин.

15. Вивчення мінерального складу глинистих порід: метод краплі, термічний аналіз, вивчення за допомогою електронного мікроскопу.

Метод краплі. Для вивчення мінерального складу глин та глинистих слабо змінених порід може використовуватись метод краплі,запропонований І.Конта в 1955році.Метод ґрунтується на тому,що глинисті мінерали,а відповідно і складені ними глинисті породи,по-різному впитують рідину. І.Конта розробив методику випробування глин водою і етиленглюколем. Випробування проводяться на попередньо підготовлених зразках глин. Для цього відбирають невеликий кусок породи,її поверхню зачищають ножем,а потім шліфують спочатку грубим а потім тонким наждачним папером,остаточно доводять на матовому склі. Зразок встановлюють горизонтально на шматку пластиліну,потім на його відшліфовану поверхню капають з висоти 2см із піпетки краплю води,а поряд-етинолглюколь. Засікають час падіння крапель і спостерігають за їх формою в плані та розрізі. Засікають час остаточного вбирання капель. Час вбирання,форма краплі в розрізі і в плані,характер поверхні глини після впитування помітно відрізняється від глин різного мінерального складу.

Термічний аналіз. Використовується для встановлення складу не тільки глинистих але і інших порід:карбонатних,солей. Грунтується метод на фіксації за допомогою термопар ефектів,що відбуваються в мінералах при нагріванні. Відомо,що у будь якій речовині при нагріванні рано чи пізно починаються реакції розпаду,які супроводжуються або виділенням тепла або його поглинанням. Зміни глинистих мінералів при нагріванні відбуваються на значному інтервалі температур і супроводжується різноманітними екзо- і ендотермічними ефектами. Для деяких груп глинистих мінералів характер цих реакцій є досить постійним і відповідно,може використовуватись для їх встановлення. Більшість реакцій,що протікають в глинистих мінералах при t до 900*,мають ендотермічний характер. Починаючи з t вище 900* йде утворення нових кристалічних продуктів,які протікають з виділенням тепла. Термічні дослідження глинистих порід виконують переважно в інтервалі t 20-1100*.

Вивчення за допомогою електронного мікроскопу. Електронний мікроскоп володіє значно більшою роздільною здатністю у порівнянні з оптичним,що дозволяє отримати за його допомогою чіткі зображення контурів дуже малих частинок включно до колоїдних. Такий мікроскоп використовується для вивчення глинистих частинок. На електронних мікрофотографіях можна вивчати морфологічні особливості глинистих частинок,їхню товщину. Так,як окремим глинистим мінералам властиві свої морфологічні особливості,цей метод в загальному дає інформацію і про склад глинистих мінералів і їх кількісних співвідношеннях.