11. Макроскопічне вивчення та опис глинистих порід, їх генетичне значення.

Глини більше аніж інші породи змінюють свій колір в залежності від зволоженості. При макроскопічному вивченні необхідно використовувати лупу. За її допомогою вивчають:злам (буває землистий,раковистий,грудкуватий,складко подібний тощо), ступінь однорідності,наявність включень, а також характер текстури- наявність чи відсутність шаруватості, її природа. Обов’язково відмічають органічні залишки, по можливості їх групова приналежність та ступінь збереженості а також розподіл в природі.

12.Мікроскопічне вивчення порід

За винятком вивчення породи у шліфах немає єдиного методу,що дає змогу комплексно охарактеризувати глинисту породу. Це пояснюється тим,що більшість методів базуються на розподілі породи на фракції і в подальшому вивченні на найдрібніше або по фракційне. Спочатку порода вивчається при малому і середньому збільшенні. При цьому визначається:колір,його розподіл,наявність неоднорідностей,середній показник заломлення шліфа,наявність та склад включень,їх розподіл. Окрім цього відзначають наявність текстур,зокрема шаруватість та їх типів,наявність плям тощо. При максимальних збільшеннях вивчають форму зерен,їх колір,показник заломлення,спайність,ступінь однорідності. Загалом робиться висновок щодо структури породи. У шліфах мінеральний склад глинистих порід вивчається приблизно. Це відбувається на основі аналізу показників заломлення окремих агрегатів або усієї глинистої маси. Для аналізу мінералогічного складу важливим показником є злам, а також наявність і тип агрегатів для глинистих порід. При вивченні шліфів особлива увага звертається на органічні та неорганічні включення (оцінюється склад,розмір,мінеральний склад теригенного матеріалу,його розподіл,приуроченість до контактів). При вивченні органічного складу- вивчається розподіл,збереженість,видова приналежність. Потім описується наявність аутигенних і вторинних компонентів. Правильна діагностика дає змогу дізнатись про умови осадконагромадження глинистої породи.

13. Гранулометричний аналіз глинистих порід.

Гранулометричний аналіз відіграє важливу роль для встановлення генези глинистих порід але застосовується обмежено. Це пояснюється тим,що значна кількість глинистих порід не розмакають у воді,що дає змогу здійснити гранулометричний аналіз приблизний у шліфах. При десагрегації глинистих порід обов’язково порушуються первинні структурні співвідношення у породі,у зв’язку з цим результати аналізу будуть не до кінця правильними. Для гранулометричного аналізу глин важливим є спосіб десегрегації,який може призвести до руйнації усіх агрегатів. Але такий стан не буде відповідати характеру пухкого осадку,оскільки частина агрегатів формується в процесі седиментації. Тому рекомендується готувати зразки зі збережених або найбільш дрібних-найбільш стійких агрегатів (мікроагрегатний метод), або практично усіх агрегатів (агрегатний). Десагрегація глин здійснюється по-різному. Застосовується замочування зразка упродовж доби з подальшим розтиранням його гумовим товкачиком; здійснюється кип’ятіння колби з оберненим холодильником; ультразвукове диспергування тощо. Оскільки значна кількість глинистих частинок здатні коагулювати під впливом електроліту,це обумовлює застосування дистильованої води у процесі десегрегації. Гранулометричний аналіз може здійснюватись за двома методами:

1)з врахуванням кількості частинок того чи іншого розміру без отримання фракції.

2)повний поділ глинистих частинок за фракціями з отриманням самих фракцій.