- •1. Поняття фації у науках про Землю.
- •2. Уламкові (механічні) осадові та вулканічно-осадові породи: класифікації, генезис, поширення.
- •3. Макроскопічне вивчення та опис уламкових порід, їх генетичне значення.
- •4. Методи визначення гранулометричного складу уламкових порід: ситовий, гідравлічні методи, вивчення у шліфах.
- •5. Способи дезагрегації уламкових порід.
- •6. Вивчення мінерально–петрографічного складу породоутворюючих і акцесорних мінералів уламкових порід за допомогою імерсійного методу та у шліфах.
- •7. Способи виділення важкої фракції в уламкових породах, її мінералогічний аналіз.
- •8. Значення і діагностика пірокластичного матеріалу в осадових породах.
- •9. Класифікація глинистих мінералів за л.Г. Рекшинською
- •10. Глинисті осадові породи: класифікації, генезис, поширення.
- •11. Макроскопічне вивчення та опис глинистих порід, їх генетичне значення.
- •12.Мікроскопічне вивчення порід
- •13. Гранулометричний аналіз глинистих порід.
- •14. Вивчення мінерального складу глинистих порід: забарвлення органічними барвниками, вивчення орієнтованих глинистих мінералів імерсійним методом, рентгенівський аналіз, хімічний аналіз.
- •15. Вивчення мінерального складу глинистих порід: метод краплі, термічний аналіз, вивчення за допомогою електронного мікроскопу.
- •16. Карбонатні осадові породи: генезис, класифікації, поширення.
- •17.Структурно–генетична класифікація карбонатних порід.
- •18. Макроскопічне вивчення та опис карбонатних утворень, їх генетичне значення
- •19. Діагностика головних породоутворюючих мінералів карбонатних порід у шліфах та за допомогою реакцій забарвлення.
- •20. Визначення породоутворюючих мінералів карбонатних порід: імерсійний метод, термічний аналіз.
- •21. Органічні рештки у карбонатних породах.
- •22. Термічний, хімічний, ренгенодифрактометричний методи вивчення карбонатних порід, їх генетичне значення.
- •23. Ізотопний метод палеотемпературного аналізу карбонатних порід, його генетичне значення.
- •24. Вивчення карбонатних порід у шліфах та його генетичне значення.
- •25.Кременисті осадові породи,їх походження та поширення.
- •26.Макроскопічне вивчення та опис кременистих осадових порід.
- •27.Мікроскопічне вивчення кременистих осадових порід.Інші методи вивчення кременистих осадових порід.
- •28.Основи діатомового аналізу.
- •29.Боксити,їх ґенеза,класифікації . Методи їх вивчення для потреб фаціального аналізу.
- •30. Залізисті породи, їх генеза, класифікації. Методи їх вивчення для потреб палеогеографії.
- •31. Фосфорити, їх генеза, класифікації. Методи їх вивчення для потреб палеогеографії.
- •32. Солі, їх генеза, класифікації. Методи їх вивчення для потреб палеогеографії.
- •33. Вугілля та горючі сланці, їх генеза, класифікації. Методи їх вивчення для потреб палеогеографії.
- •34. Принцип актуалізму як основа фаціального аналізу.
- •36. Структура палеоботанічного аналізу.
- •37 Фаціальний комплекс рівнин гумідного клімату
- •38 Відклади рівнин аРидного клімату і їх характерні особливості.
- •39. Фаціальний комплекс територій материкового зледеніння.
- •40. Відображення зміни кліматичних умов на осадконагромадженні у морських басейнах.
- •41. Вивчення гранулометричного складу уламкових порід у шліфах.
7. Способи виділення важкої фракції в уламкових породах, її мінералогічний аналіз.
Для виділення важкої фракції використовують рідини з високою питомою вагою. Найчастіше застосовують бромформ (2.88г\см3), рідину Гуле (3.19г\см3). Для виділення виділення важкої фракції використовують спеціальні ділильні лійки. При вивченні зцементованих уламкових порід, на особливу увагу заслуговує вивчення складу цементу і типу цементації. Виділяють такі типи цементації: 1. Базальний(уламку більше ніж цементу), 2. Контактниу, 3. Плівковий, 4. Без цементні контакти.
При вивченні уламкових порід звертається увага на наявність чи відсутність органічних решток. У шліфах маємо можливість вивчати катогенні перетворення, які значною мірою пов’язані з зануренням порід на значну глибину у гідросфері. Такі перетворення проявляються і зміні цементу аж до його вилучення, утворення нових мінералів, зміні фіз. власт. порід.
8. Значення і діагностика пірокластичного матеріалу в осадових породах.
Пірокластичний матеріал - це агрегат твердих продуктів, викинутих вулканом при виверженні. Вони є продуктом експлозивної та пірокласничної вулканічної діяльності. Проміжне положення пірокластичних порід між магматичними і осадовими пов’язане з ендогенним походженням речовини та екзогенним механізмом формування осадків та порід. Їх важко відрізнити від нормально-осадових порід, з однієї сторони, і від ефузивних - з іншої. Колір їх може змінюватись від ясно-сірого до червонувато-бурого і майже чорного. Потужність складає від декількох сантиметрів до десятків метрів. Вони мають важливе значення при кореляції розрізів осадових товщ по прошарках та пластах туфів,які є синхронними утвореннями на значних територіях. Діагностика пірокластичних частинок в породах, що зазнали значних епігенетичних змін, є досить складною. У деяких випадках вона носить спільний характер, особливо при визначенні їх за реліктовими формами глинистих, карбонатних або кременистих псевдоморфоз. У незмінних породах така задача спрощується наявністю особливостей пірокластичних часток, що свідчать про їх первинну пірокластичну природу.
9. Класифікація глинистих мінералів за л.Г. Рекшинською
І-Аморфні –алафан
ІІ-Кристалічні:1.Шаруваті: а). з двоповерховою будовою шарів(каолініт, галуазит,хризотил, антигорит) б). з триповерховою будовою шарів(тальк, монтморилоніт,гідро мусковіт,гідро біотит, глауконіт,вермикуліт) в).з пакетом триповерхових і одноповерхових шарів (хлорит, мамозит) г). змішано-шаруваті: впорядковані і невпорядковані (гідрослюда-монтморелоніт, монтморилоніт-хлорит, каолініт-монтморелоніт і ін) 2. Шарувато-стрічкові (палегорскит, сепіоліт)
10. Глинисті осадові породи: класифікації, генезис, поширення.
До глинистих порід відносять породи, які склденічастинками породи менше 0.005м і складаються переважно з глинистих мінералів і мають специфічні хімічні і фізичні властивості,а саме: пластичність,адсорбційна здатність до катіонного обміну,водо тривкість,вогнетривкість. У випадку проходження глинами стадії діагенезу, вони перетворюються у зцементовані – аргіліти,які не володіють такими ж хім. і фіз. властивостями. Серед глинистих порід домінують діатомові, каолінітові, монтморилонітові глини. Мономінеральні глини зустрічаються рідно. Значно частіше у природі стикаються з олігоміктовими глинами (переважає один мін із значною домішкою інших). Найбільш поширені є поліміктові глини,які складаються з суміші глинистих і неглинистих мінералів. Частими є також змішані глинисто-карбонатні(мергелі,тощо),глинисто-кремнесті(опоки)мін. і ін. Глинисті породи також поділяють за гран. складом: тонкі суглинки(0,01-0,005),грубі глини(0,005-0,001), глини(менше 0,001). Вирізняють класифікацію,що базується на вмісті в породі неглинистих домішок(супіски, суглинки і ін).Глинисті мін переважно утворюються в процесі вивітр материнських порід.Найбільш поширені вони в корах звітрювання. Більшість глин,що утв. в різних фіз.-географ. умовах нагромадж. в наслідок розмивання первинних глин та подальшого первідкладення. Винятком є окремі з монтморелонітових глин,що утвор у процесі діагенетичних перетворень туфів.Глинисті породи утворюються в всіх типах клімату,за винятком дуже холодних та сухих обстановок. В наслідок дрібного розміру частинки не агрегованої глини не мають змоги опуститися на дно водного бачейну. Для того, щоб частинка досягла дна необхідне їхнє обєднання в агрегати. У складі глин можна виділити 7генетично відмінних складових: 1.Власе тонко дисперсні глинисті мін. 2.Домішки інших теригенних мін і уламків більшого розміру. 3.Сорбовані глинистими частинками речовини. 4.Речовини,які випадихім шляхом в осадв порах глин. 5.Рештки органічного походження. 6.Розсіяна органічна речовина бітумного і гумусного типів. 7.Вода.