34. Принцип актуалізму як основа фаціального аналізу.

35. Основи споро–пилкового аналізу.

Споро-пилковий аналіз-це галузь палеоботаніки, яка використовує статистичний підрахунок спор і пилку. Обєктом вивчення спорово-пилкового методу є мікроскопічні зовнішні оболонки спор і пилку рослин.Спори і пилок складаються з пробкоподібної речовини(путин,пектин, пропетин), яка важко руйнується,що зумовлює добре збереженість у викопному стані.Спори і пилок дають можливість визначити приналежність зерен до певних родин, родів,видів.При цьому враховують форму,розмір зерен,товщину оболонкиі к-ть шарів,будову зовн оболонки,наявність борозен,щілин,пор,їхня будова. Щорічно рослинами продукується велика кількість пилку і спор, які розсіюються у повітрі, переносяться вітром і біжучими водами. Потім вони попадають на поверхню суходолу, на дно морів,озер,океанів, де і відкладаються. Починається процес фоссілізації (переходу у викопний стан). Руйнування пилку є незначним,і не вприває на загальну картину,що дає можливість правильно відтворити палеоландшафт. Для палеоботанічного, як і для інших аналізів, рекоменд.

Відбирати зразки з найповніших розрізів, які характериз, максимально великі часові епохи плейстоцену; у цьому випадку необхідні детальний опис і замальовка розрізу, складання його стратиграфічної колони. Головне правило відбору- абсолютна чистота взяття проб, оскільке найменше забруднення зразка може привести до хибних результатів. Не менш важливим правилом є повнота відбору; одиничні проби не достатньо представницькі. Зразки після відбору надійнозапаковують і документують, масса кожного повинна становити 100-130 г, а для органічної породи допустима масса 50-100 г. Для наочності застосовують спорово-пилкову діаграму. У її лівій частині складають колонку розрізу. По осі координат зверху вниз відкладають глибини відбору проб у певному масштабі, по осі абсцис направо- відсотковий склад окремих компонентів. Послідовність нанесенняя даних така: спочатку відсоткове співвідношення загального складу (пилок деревних порід, пилок травяних рослин, спори), а потім у тому ж пордку види, роди і родини.

Після завершення процедурискладання спорово-пилкового спектра настає час найвідповідальнішого завдання– правильна інтерпретація палінологічного аналізу.Діаграму розшифровують з урахуванням різноманітної продуктивності рослин, неоднакової збереженості зерен, можливості перевідкладення, дальності вітрового перенесення тощо.

До недоліків цього методу належить неможливість визначення всіх таксонів, які знайдено у відкладах до виду,неповна адекватність отриманого спорово-пилкового спектра відповідній рослинності,перевідкладення,далеке транспортування пилку.

36. Структура палеоботанічного аналізу.

Методи палеоботанічного аналізу поділяють на прямі і непрямі. Прямі поділяються на макрофлори стичні і мікрофлори стичні. До макрофлористичних належать: палеокарпологічний, органографічний, палеоксилологічний, ботанічний аналіз торфу, дендрохронологічний методи. До мікрофлори стичних належать споро-пилковий аналіз і діатомовий аналіз. До непрямих належать: флоро генетичний, ареалогічний, палеофауністичний, палінологічний, археологічний, літологогеохімічний методи.