
- •1. Поняття фації у науках про Землю.
- •2. Уламкові (механічні) осадові та вулканічно-осадові породи: класифікації, генезис, поширення.
- •3. Макроскопічне вивчення та опис уламкових порід, їх генетичне значення.
- •4. Методи визначення гранулометричного складу уламкових порід: ситовий, гідравлічні методи, вивчення у шліфах.
- •5. Способи дезагрегації уламкових порід.
- •6. Вивчення мінерально–петрографічного складу породоутворюючих і акцесорних мінералів уламкових порід за допомогою імерсійного методу та у шліфах.
- •7. Способи виділення важкої фракції в уламкових породах, її мінералогічний аналіз.
- •8. Значення і діагностика пірокластичного матеріалу в осадових породах.
- •9. Класифікація глинистих мінералів за л.Г. Рекшинською
- •10. Глинисті осадові породи: класифікації, генезис, поширення.
- •11. Макроскопічне вивчення та опис глинистих порід, їх генетичне значення.
- •12.Мікроскопічне вивчення порід
- •13. Гранулометричний аналіз глинистих порід.
- •14. Вивчення мінерального складу глинистих порід: забарвлення органічними барвниками, вивчення орієнтованих глинистих мінералів імерсійним методом, рентгенівський аналіз, хімічний аналіз.
- •15. Вивчення мінерального складу глинистих порід: метод краплі, термічний аналіз, вивчення за допомогою електронного мікроскопу.
- •16. Карбонатні осадові породи: генезис, класифікації, поширення.
- •17.Структурно–генетична класифікація карбонатних порід.
- •18. Макроскопічне вивчення та опис карбонатних утворень, їх генетичне значення
- •19. Діагностика головних породоутворюючих мінералів карбонатних порід у шліфах та за допомогою реакцій забарвлення.
- •20. Визначення породоутворюючих мінералів карбонатних порід: імерсійний метод, термічний аналіз.
- •21. Органічні рештки у карбонатних породах.
- •22. Термічний, хімічний, ренгенодифрактометричний методи вивчення карбонатних порід, їх генетичне значення.
- •23. Ізотопний метод палеотемпературного аналізу карбонатних порід, його генетичне значення.
- •24. Вивчення карбонатних порід у шліфах та його генетичне значення.
- •25.Кременисті осадові породи,їх походження та поширення.
- •26.Макроскопічне вивчення та опис кременистих осадових порід.
- •27.Мікроскопічне вивчення кременистих осадових порід.Інші методи вивчення кременистих осадових порід.
- •28.Основи діатомового аналізу.
- •29.Боксити,їх ґенеза,класифікації . Методи їх вивчення для потреб фаціального аналізу.
- •30. Залізисті породи, їх генеза, класифікації. Методи їх вивчення для потреб палеогеографії.
- •31. Фосфорити, їх генеза, класифікації. Методи їх вивчення для потреб палеогеографії.
- •32. Солі, їх генеза, класифікації. Методи їх вивчення для потреб палеогеографії.
- •33. Вугілля та горючі сланці, їх генеза, класифікації. Методи їх вивчення для потреб палеогеографії.
- •34. Принцип актуалізму як основа фаціального аналізу.
- •36. Структура палеоботанічного аналізу.
- •37 Фаціальний комплекс рівнин гумідного клімату
- •38 Відклади рівнин аРидного клімату і їх характерні особливості.
- •39. Фаціальний комплекс територій материкового зледеніння.
- •40. Відображення зміни кліматичних умов на осадконагромадженні у морських басейнах.
- •41. Вивчення гранулометричного складу уламкових порід у шліфах.
29.Боксити,їх ґенеза,класифікації . Методи їх вивчення для потреб фаціального аналізу.
Бокситами називають породи,багаті мінералами групи гідроксидів алюмінію: гібсітом, белітом, діаспором, корундом. Ці породи є головною рудою алюмінію. В бокситах завжди є домішки інших мінералів-глинистих,заліза,кварцу. Тому для характеристики бокситів має велике значення відношення вмісту глинозему до кремнезему,так званий кременевий модуль,в бокситах він повинен бути не менше 2.0.Боксити не мають яскравих зовнішніх індивідуальних ознак,на основі яких їх можна було би легко виділити серед інших порід. Для точного визначення необхідні хімічний аналіз та встановлення мінерального складу,додаткові дані дає дослідження структур і текстур породи. Колір бокситів різноманітний вони бувають від майже білих до чорних,найбільш розповсюджені відтінки червоного кольору. Фізико-географічні обстановки,в яких утв.боксити, різноманітні. За умовами формування розрізняють дві основні групи:боксити кір вивітрювання і водно осадові боксити(найбільш різноманітні).В кожній обстановці боксити отримують свої характерні риси. Лабораторне вивчення бокситів починається з уважного дослідження зовнішніх ознак. Зразки,як завжди,повинні бути точно прив’язані до відповідних частин розрізу і ,особливо при наявності в них яскравих текстурних ознак орієнтовані у відношенні покрівлі та землі,а також бажану і по напрямку північ південь. Зовнішній огляд зв’язків дозволяє інколи замітити характерні особливості структури і текстури які говорять про деякі риси умов утворення. Суттєво допомагає пришліфовка поверхні чи навіть настає розпилення зразка на 2 половини. Бажано використовувати кожен із цих методів так як різноманітність бокситів у відношенні їх складу і структурних особливостей не дозволяє заздалегідь виявити найбільш ефективний метод. Для травлення використовують 10-15 % соляну кислоту,її нагрівають у витяжній шафі,та поміщають в ній пришліфовану частину зразка,а потім нагрівають на кип’ячій водяній бані. Слоїстість дуже рідко спостерігається. Досить часто в бокситах спостерігаються складні, комбіновані структури при яких одному зразку поєднуються уламкова структура з чітко вираженими оолітами чи бобовинами, тріщини виповнені гідроокисами алюмінію чи кремнеземом карбонатами.Мікроскопічне дослідження в шліфіх проведено добавки заліза роблять шліфи непрозорими їх доводиться вивчати у відбитому світлі.При вивченні бокситів у шліфах намагаються при порівняні з даними хімічних аналізів уточнити мінеральний склад,побачити послідовність виділення окремих мінералі визначити склад,кількість і розповсюдження добавок.Не рідко в шліфах добре видно деталі структурних особливостей.Спостереження допомагають розшифрувати діагенетичну й ката генетичну стадії формування породи.
30. Залізисті породи, їх генеза, класифікації. Методи їх вивчення для потреб палеогеографії.
До цієї групи належать породи, складені мінералами, а основі яких залізо має основне значення. Цих мінералів в породі має бути не менше 50%. Породоутворюючими мінералами можуть бути як оксиди і гідрооксиди заліза так і карбонат заліза, сульфід і силікати сульфіду тюрингіт та ін . Окрім цих мінералів зазвичай є карбонати, різноманітний уламковий та глинистий матеріали. Існують всі переходи від залізистих порід майже без добавок до інших типів осадових порід. Зустрічаються залізисті породи, у відкладах усіх геологічних систем. За утворенням вони різноманітні, а відповідно різноманітний їх склад, будова, і геологічні умови залягання.
У лабораторії перш за все потрібно уточнити мінеральний склад порід. Багато із перелічених мінералів – непрозорі, і їх доводиться діагностувати та вивчати у відбитому світлі. В породах що є сумішами різних мінералів, у прозорих шліфах відзначається кількісним співвідношенням між прозорими і непрозорими мінералами. Для більш точної їх діагностики використовують, термічні дослідження, а також спектрографічний і рентгеноструктурний аналіз. Дані всіх особливостей.
Для осадових залізистих руд характерні різноманітні структури, серед деяких видів дослідження повинні співставлятися з результатами хімічних аналізів. Мінеральний склад залізистих в значній мірі пов'язаний з їх генезисом. Приблизну його оцінку можна отримати по кольору його рис на фарфоровій платівці. Дуже важливо визначити послідовність видалення мінералів, що робиться на основі дослідження їх структурних рис. У феролітах відзначаються різні типи слоїстих текстур. Велике різноманіття структур і текстур пов’язана не тільки накопиченням цих руд в різних фізико – географічних умовах, але й з наступними перетвореннями. Найчастіше залізисті руди формуються , в наступних обставинах: в корі вивітрювання особливо латеритного типу, в карстових порожнинах, озерах, болотах,річкових долинах, в дельтах і т.д. Тому правильне розшифрування генези залізистих руд – складна робота і з самими лабораторними дослідженнями не може бути успішно завершина.