
- •1. Поняття фації у науках про Землю.
- •2. Уламкові (механічні) осадові та вулканічно-осадові породи: класифікації, генезис, поширення.
- •3. Макроскопічне вивчення та опис уламкових порід, їх генетичне значення.
- •4. Методи визначення гранулометричного складу уламкових порід: ситовий, гідравлічні методи, вивчення у шліфах.
- •5. Способи дезагрегації уламкових порід.
- •6. Вивчення мінерально–петрографічного складу породоутворюючих і акцесорних мінералів уламкових порід за допомогою імерсійного методу та у шліфах.
- •7. Способи виділення важкої фракції в уламкових породах, її мінералогічний аналіз.
- •8. Значення і діагностика пірокластичного матеріалу в осадових породах.
- •9. Класифікація глинистих мінералів за л.Г. Рекшинською
- •10. Глинисті осадові породи: класифікації, генезис, поширення.
- •11. Макроскопічне вивчення та опис глинистих порід, їх генетичне значення.
- •12.Мікроскопічне вивчення порід
- •13. Гранулометричний аналіз глинистих порід.
- •14. Вивчення мінерального складу глинистих порід: забарвлення органічними барвниками, вивчення орієнтованих глинистих мінералів імерсійним методом, рентгенівський аналіз, хімічний аналіз.
- •15. Вивчення мінерального складу глинистих порід: метод краплі, термічний аналіз, вивчення за допомогою електронного мікроскопу.
- •16. Карбонатні осадові породи: генезис, класифікації, поширення.
- •17.Структурно–генетична класифікація карбонатних порід.
- •18. Макроскопічне вивчення та опис карбонатних утворень, їх генетичне значення
- •19. Діагностика головних породоутворюючих мінералів карбонатних порід у шліфах та за допомогою реакцій забарвлення.
- •20. Визначення породоутворюючих мінералів карбонатних порід: імерсійний метод, термічний аналіз.
- •21. Органічні рештки у карбонатних породах.
- •22. Термічний, хімічний, ренгенодифрактометричний методи вивчення карбонатних порід, їх генетичне значення.
- •23. Ізотопний метод палеотемпературного аналізу карбонатних порід, його генетичне значення.
- •24. Вивчення карбонатних порід у шліфах та його генетичне значення.
- •25.Кременисті осадові породи,їх походження та поширення.
- •26.Макроскопічне вивчення та опис кременистих осадових порід.
- •27.Мікроскопічне вивчення кременистих осадових порід.Інші методи вивчення кременистих осадових порід.
- •28.Основи діатомового аналізу.
- •29.Боксити,їх ґенеза,класифікації . Методи їх вивчення для потреб фаціального аналізу.
- •30. Залізисті породи, їх генеза, класифікації. Методи їх вивчення для потреб палеогеографії.
- •31. Фосфорити, їх генеза, класифікації. Методи їх вивчення для потреб палеогеографії.
- •32. Солі, їх генеза, класифікації. Методи їх вивчення для потреб палеогеографії.
- •33. Вугілля та горючі сланці, їх генеза, класифікації. Методи їх вивчення для потреб палеогеографії.
- •34. Принцип актуалізму як основа фаціального аналізу.
- •36. Структура палеоботанічного аналізу.
- •37 Фаціальний комплекс рівнин гумідного клімату
- •38 Відклади рівнин аРидного клімату і їх характерні особливості.
- •39. Фаціальний комплекс територій материкового зледеніння.
- •40. Відображення зміни кліматичних умов на осадконагромадженні у морських басейнах.
- •41. Вивчення гранулометричного складу уламкових порід у шліфах.
26.Макроскопічне вивчення та опис кременистих осадових порід.
При макроскопічному вивченні кременистих порід користуються звичайною схемою опису.Породу слід назвати,зазначити колір,визначити її міцність,злом,структуру і текстуру,приблизний склад,добавки та органічні залишки.Кременисті відклади описують як рихлу породу.Для них проводять гранулометричний аналіз,користуючись комбінаційним методом.Результати гранулометричного аналізу оформляють графічно.Особливу увагу варто давати найбільш тонким піщаним алевролітовим і крупнопелитовим фракціям-саме в них зосереджені залишки кременевих організмів-діатомів і радіолярій.Приблизне уявлення про кількість та різновидність діатомової флори та інших кременевих організмів можна отримати, вивчаючи осадок в імерсії під мікроскопом.При цьому рекомендується застосовувати рідини з показиком заломлення,що сильно відрізняються від показника заломлення кремнезему(№1,600).Попередній перегляд можна провести в каплі води.
27.Мікроскопічне вивчення кременистих осадових порід.Інші методи вивчення кременистих осадових порід.
Мікроскопічне вивчення-основний метод дослідження кременистих порід.Загальна схема опису залишається такую ж,макрос пічному дослідженні,але більш детально і точно описуються структури,визначається мінеральний склад породоутворюючих компонентів,склад,будову основної маси і її співвідношення з біогенною складовою і домішками,вторинні зміни.Вивчення шліфів відбувається в світлі що проходить і відбивається.Останнє важливе для визначення складу добавок,які часто не прозорі.В кременистих породах можуть бути залишки інших організмів,скелети,яких часто заміщенні кремнеземом і розпізнаються за формою.Спостерігаються в кременистих породах теригенні й аутигенні добавки,що описуються і визначаються звичайним способом.В процесі вивчення породи під мікроскопом необхідно записувати її структуру,окремі характери чи рідкісні компоненти,відображаючи їх взаєморозташування.Рисунки обов’язково мають мати масштаб.В багатьох випадках на рисунку можуть бути відображені деталі,що не вловлюються при фотографуванні.Окрім ,того,на рисунку можна показати реконструкцію органічних залишків що зустрічаються в уламках і розглянутих в різноманітних положеннях.Вивчення порід в шліфах і залишків у закріплених імерсійних розчинах дозволяє скласти достатньо повне уявлення про породу,разом з даними макроскопічного опису правильно її визначити.У польових умовах дуже важливо відмітити форму залягання кременистої породи :пластовий або конкрецій ний характер,особливості співвідношення з вміщуючими породами,потужність пласта ,або розміри конкрецій;розподіл в породі інші параметри ,вивчення яких у зразках утруднене або зовсім неможливе.У камеральних умовах найбільш повна інформація про особливості літології і умови утворення порід може бути отримана при вивчення шліфів і при шліфовок зразків.Мінеральний склад силіцидів в ряді випадків уточнюються шляхом вивчення імерсійних припаатів або при хімічному аналізі зразків
28.Основи діатомового аналізу.
Основи діатомового аналізу-вивчення і визначення діатомових водоростей у відкладах різних за генезисом та віком.Діатомові водорості- це мікроскопічні одноклітинні водорості,які живуть поодиноко або організовують колонії у вигляді ниток,стрічок,ланцюгів,зірок,гілястих,слизистих або ж безформних плівок,належать до нищих рослин.12 тисяч видів.Своєрідною зовнішньою оболонкою-панцером діатомові відрізняються від інших водоростей і ,що найважливіше,зберігаються у викопному стані.Діатомові водорості розселились по всій землі.Видовий склад і кількість діатомових тісно пов’язані з фізико-хімічним і гідро-біологічними особливостями водойми.Вирішальну роль у її формуванні відіграють світло,температурний режим,хімізм,і циркуляція води.Діатомові водорості,як і наземна рослинність ,підпорядкована закону географічної поясності та зональності,що дає змогу використовувати їх для відтворення клімату минулого . Особливо це актуально для морських та океанічних діатомів . Окрім солоності ,на розподіл діатомей у прісноводних водоймах впливають також значення pH води,кількість позначеного в ній кисню і органічної речовини. Найсприятливішими для палеореконструкції відклади помірних і широтних висот. Здебільшого вміст діатомей у відкладах не перевищує декількох %. Частко діатомей зростає при зменшенні гранулометричного складу порід. Діатомовий метод-головний під час реконструкції історії розвитку водойми землі,зокрема коливання їхнього рівня . Найперспективніші для діатомового аналізу океанічні,морські,озерні, і болотні відклади, а також грунти . Під час пошарового вивчення діатомових у відкладах визначають їхній флористичний і кількісний склад . На засадах екології діатомових,передусім солоності, зясовую генезис відкладів-морський чи континентальний . Подальше детальніше розшифрування діатомових комплексів дає змогу виділити серед морських відкладів глибоководні,субліторальні ,літоральні та інші типи фацій;а серед континентальних-озерні,алювіальні,болотні та інші фації . Заміна видового складу і чисельності діатомових-надійний критерій для стратиграфічного розчленування відкладів . На підставі сучасних умов існування окремих видів створюють основу для палеокліматичних реконструкцій,здебільшого якісну.