14Особливість – різнозернистість, що є характерною ознакою напівглибинних,

або гіпабісальних, умов застигання магми. Така структура може також

утворитися підчас кристалізації розплаву , у складі якого один з компонентів є

у надлишковій кількості щодо евтектичного розплаву . Тоді в разі охолодження

починають виділятися мінерали, до складу яких входять надлишкові

компоненти, як добре утворені кристали. Коли ж залишковий розплав

урівноважиться і стане евтектичним, то з нього одночасно починають

кристалізуватися два мінерали, утворюючи більш дрібнокристалічну масу або

взаємні закономірні (мікропегматитові) проростання.

Якщо застигання магми розпочалось на глибині, де частина розплаву

викристалізувалася, а продовжилось на поверхні або близько до неї – швидке

охолодження залишкового розплаву – у формі виливу лави, то частина

речовини (рідка лава) може застигнути, не розкристалізувавшись, або у формі

дрібнокристалічної речовини. Отже, більші кристали першої (глибинної)

фази кристалізації будуть ніби включені в загальну незрозкристалізовану

масу . Утвориться так звана порфірова структура, характерна вже для

ефузивних порід.

Ефузивні породи утворюються у випадку виливання магми на поверхню

(ефузії). Внаслідок різкого зниження температури і тиску магма втрачає леткі

компоненти (воду і гази), таку дегазовану субстанцію називають лавою.

Бурхливе виділення газів веде до зміни структури і текстури порід, що

походять з лави, вона буде значно змінена порівняно з інтрузивними

магматичними породами. Виділення дрібних бульбашок газу може спінити

породу , і вона застигне у вигляді пемзи з бульбашковою текстурою. Така

прода настільки легка що плаває на воді.

Швидке зниження температури створює умови, коли ві мінерали

кристалізуються майже одночасно. Така ситуація не дає змоги інтенсивно

розростатися кристалам, і утворюються дуже дрібненькі (мікрокристалічні)

агрегати. Тому в цих утвореннях кристалічну структуру спостерігають лише

під мікроскопом, її називають прихованокристалічною. У випадку дуже

швидкого охолодження (верхній тонкий шар лави на контакті з водою, льодом

чи атмосферою) кристалізація може взагалі не розпочатися, і порода буде

складатися з вулканічного скла. Таку породу називають обсидіаном. Звичайно

це темно-сіра або темно-бура порода з черепашковим зламом, дуже подібна

до скла, чи темнозабарвленого кварцу – моріону .

Часто в газових бульбашках вже після застигання і кристалізації магми

нагромаджуються вторинні мінерали, які випадають із водних розчинів. І на

загальному темно-сірому фоні основної маси породи із

прихованокристалічною структурою простежуються округлі або

еліпсоподібно видовжені ясно-сірі плями включень таких мінералів водного

утворення, як аморфний кремнезем (опал або халцедон) чи кальцит. Оскільки

такі включення мають дещо видовжену форму зерен, подібну до мигдалю, то

структуру назвали мигдалеподібною або мигдалекам’яною. Видовжену

форму бульбашок пояснюють течінням лави (видовження мигдалин у напрямі

руху лави), що допомагає в багатьох випадках встановити напрям її

переміщення.

З виверженнями вулканів пов’язане також утворення групи порід, які

називають пірокластичними. Внаслідок газових вибухів високо в атмосферу

викидаються величезні маси незастиглої лави, яка групується в згустки

найрізноманітніших розмірів – від пилинок до уламків у декілька кілограмів і

більше. Власне це і є вулканічний попіл, лапіли і вулканічні бомби.

Часто маси цього вулканічного матеріалу покривають прилеглі до

вулканів площі товстим шаром і перетворюються в тверду породу , яку

називають туфом. Подібну породу з вулканогенних осадів, що

нагромаджуються на дні озера чи моря, в суміші зі звичайним осадовим

матеріалом, називають туфітом