90За текстурними ознаками серед метаморфічних порід виділяють такі

типи: аспідні сланці,метаморфічні та кристалічні сланці, гнейси, грануліти,

роговики.

Аспідні сланці – це тонкозернисті породи гомогенного слюдистого

мінерального складу з однією довершеною системою сланцюватості кліважу

(здатність розколюватися на тоненькі пластинки), яка орієнтована незалежно

до поверхні нашарування.

Метаморфічні та кристалічні сланці – грубозернисті породи, здатні

ділитися на пластини з однією або кількома поверхнями сланцюватості. У

цьому разі на головній поверхні виявляється також видовженість зерен,

паралельна до осей мікроскладок. Філіти за своїми характеристиками є між

аспідними та кристалічними сланцями.

Гнейси – це грубозернисті збагачені польовим шпатом породи, що

мають товстолистувату текстуру з характерними хвилястими

субпаралельними прошарками слюди або рогової обманки

Грануліти – плосколистуваті безслюдисті породи, складені

мінеральними асоціаціями високотемпературної генези: кварц–польовий

шпат–гранат і гранат–піроксен–польовий шпат.

Роговики – тонкозернисті породи без слідів кліважу та сланцюватості,

складені щільним неорієнтованим агрегатом ізометричних зерен. Іноді наявні

порфіробласти деяких мінералів – андалузиту , кордієриту , біотиту .

Крім того, наведені вище назви скель можна уточнювати певними

визначеннями, що будуть характеризувати мінеральний чи хімічний склад.

Зокрема, визначаючи породу як метапелітовий роговик, ми розуміємо суттєво

глиноземисту відміну , що утворилася під час контактового метаморфізму з

вихідних глинистих сланців. Сланці такого тому можна точніше

характеризувати назвами, що охоплюють поняття мінерального складу:

андалузит-кордієритові роговики або альмандин-кіанітово-слюдисті

(кристалічні) сланці. Використовують також деякі загальноприйняті

спеціальні назви скель специфічного складу , як, наприклад, мармур, що є

переважно агрегатом перекристалізованих зерен кальциту або доломіту

різного походження.

Кварцити складені практично із перекристалізованих зерен кварцу .

Амфіболіти – роговообманково-плагіоклазові породи. Скарни, або тактити,

– це карбонатно-магнезіальні силікатні породи, що виникають на контакті

переважно кислих магматичних порід (гранітів) з вапняками або доломітами.

Порода складена гранатом (ряд гросуляр–андрадит), піроксеном і деяких

інших вапнисто-залізистих силікатів. Дуже характерним мінералом в них є

воластоніт. У формуванні цих порід велику роль відіграютьмагматичні

гарячі гази і розчини.

У певному розумінні також зручно групувати скелі (породи) за їхньою

генезою, надаючи їм відповідні назви. Наприклад, усі метаморфізовані

базальти можна назвати метабазальтами. Близьке значення будуть мати

метаандезити та ін.

Маючи на увазі вихідні породи, з яких утворилися метаморфічні, часто

застосовують означення пара- для первинно осадових порід і орто- для

метаморфізованих магматичних утворень, наприклад, ортогнейси,

парагнейси; для загального визначення – орто- і парапороди.

Головні структурні елементи земної кори: платформи і

геосинкліналі

Складність розвитку земної кори пов’язана з циклічністю та

незворотністю багатьох процесів, що в цілому засвідчує спіральність

становлення її головних структурних елементів, до яких належать

геосинкліналі, ороґени і платформи (кратони).

Геосинкліналі (утворюють геосинклінальні пояси), – це найважливіші

елементи земної кори, на яких у пізніші історичні етапи формувалися інші