
- •4Безпосередньо пов’язані з вирішенням практичних завдань. Опрацювання
- •1898), Дж. Дена (1812-1895), француз е.Ог (1861–1927), росіянин Павлов
- •6Будова землі
- •7Складом відповідеє залізним метеоритам. Таке припущення добре
- •9Текстура - це характер взаємного розміщення компонентів, які
- •4000. Проте лише небагато з них у помітних кількостях (понад 5%) є в
- •10Розмір і форма граней різних кристалів мінералу можуть значно змінюватися,
- •11Граней конкретного мінералу можуть значно змінюватись, що зумовлене
- •12Голчастого, або волокнистого, зламу характерною є поверхня, покрита
- •14Особливість – різнозернистість, що є характерною ознакою напівглибинних,
- •15Одна з найважливіших ознак для з’ясування виду інтрузивної породи
- •25. Це проміжна порода між гранітом і діоритом. У порфіроподібних
- •16Фенокристалів Са-Na плагіоклазу , інколи кварцу , а також у меншій кількості
- •18Представлені авгітом, олівіном та основним плагіоклазом, рідше – піроксен і
- •20Осадові породи – це продукти поверхневого руйнування будь яких
- •21Зцементовані відміни називають брекчією (крупно-, середньо-, та
- •22(Harold c. Urey) з 1952 р., за якою трактують виникнення Сонця внаслідок
- •4 Млрд. Років існування Землі на її поверхні виникла гідросфера, що була
- •24Загальну зведену геохронологічну шкалу і визнано для фанерозою у масштабі
- •25Назви Уральських гір. Кембрійський період зафіксував стару назву
- •26Брахіопод, губок та ін. На підставі цих знахідок з’явилася змога розділяти і
- •28Важливу роль у заселенні людиною Америки відіграла Берінгія – суша
- •4,57 Млрд. Років.
- •34Тобто у 200 разів більше, ніж атмосфери, а отже, і відповідним є вплив цієї
- •35Дію має і кристалізація солей у капілярних тріщинках, а також коренева
- •36(Гіпс), карбонати (вапняки, доломіти, мергелі). За великих об’ємів розчинення
- •37Зі звітрюванням пов’язане і ґрунтоутворення.
- •38 Піщані пустелі та форми піщаного еолового рельєфу значно поширені в
- •39Геологічна діяльність поверхневих біжучих вод та
- •40Руйнівну силу . У разі виходу на рівнину швидкість потоку різко зменшується
- •41Поступово глибинна ерозія зменшується, і в ріці відбуваються процеси
- •42Коритоподібну в перерізі форму . На цьому етапі утворюються виникають і
- •4) Морські осади, які виникають у разі тимчасових підвищень рівня моря.
- •44Атмосферних опадів. У деяких випадках простежується надходження вод з
- •2) Напівпроникні – леси, нерозкладений торф; 3) непроникні – водотриви – це
- •4525% Екв.), 3) хлоридні (Cl
- •47Материкові, або покривні, льодовики, на відміну від гірських, дуже
- •48Такі, як різноманітні згладжені виступи і заглибини, названі кучерявими
- •49Озерно-льодовикові, або лімногляціальні, утворення. Це особливий тип
- •3,5 Тис. М і більше.
- •51Середньому 35‰. У внутрішньоконтинентальних морях солоність варіює в
- •52Дні, утворюючи так звані біогенні осади, або стають значною домішкою до
- •53Формується береговий вал асиметричного профілю з крутим береговим
- •54Затоплення і осушення в припливно-відпливному циклі; мілководна, або
- •56Підводні осуви захоплюють величезні маси осадів та переміщують їх до
- •57Осадонагромадження. У його складі є незначна кількість мангану (0,2–0,5 %) і
- •58На територіях, що були захоплені четвертинним зледенінням. Велика
- •59Озерні осади представлені теригенними (уламковими), хемогенними та
- •60(Біогенних) сполуках. Здебільшого сапропелі утворюються в невеликих
- •61Ч.Лайєлем у штатах Вірджинія та Північна Кароліна – Велике Дисмальське
- •62Прикарпатському та Закарпатському вугленосних районах простежується
- •64На біогліфи та механогліфи. Ієрогліфи трапляються серед осадових та
- •65Переважна більшість осадів нагромаджується в кінцевих ділянках стоку
- •66Факторів вивітрювання називають гіпергенезом. В цьому випадку
- •67Текстури в осадових породах дуже різноманітні, однак їх морфологічна
- •68 Ендогенні процеси
- •69Відбулося після танення останнього четвертинного льодовика, що привело до
- •70Горизонтальній площині, повторюючи вигини складки на місцевості в плані.
- •71Секунд і супроводжуються різкими поштовхами й коливаннями земної
- •73Тихоокеанського рухливих поясів. Середземноморський простягається від
- •75Рідкі продукти виверження – це лави. Їхня в’язкість може значно
- •900°С. Ультраосновні магми зрідка виливаються на поверхню. Вони
- •76Фумароли (температура до 100°с). Остання, п’ята стадія відповідає дуже
- •77Віднести: характер шляхів, по яких рухаються продукти вулканізма (лінійні
- •78В від типу виверження залежить і будова вулканічного апарата, а також
- •79Шарами застиглої лави різних періодів виверження. Найдавніші покриви
- •80Якому було виплеснуто біля 12,5 км3
- •82Кожен вулкан має свій неглибоко розміщений магматичний резервуар, у якому
- •84Нахилені від центральних частин масиву . Згідно з геофізичними
- •86Тоді, коли нема реліктових структурних ознак осадових чи магматичних
- •87Утворитися грейзени – породи, складені кварцом і слюдою. З ними дуже часто
- •89Процесів підняття глибоко метаморфізовані породи опиняються в умовах
- •90За текстурними ознаками серед метаморфічних порід виділяють такі
- •91Геоструктури. Розвиток геосинкліналей пов’язаний з глибинними розломами,
- •92Мезозойська (кимерійська) або тихоокеанська складчастість виявилася
- •94Академіка м.С.Шатського ці депресії названо авлакогенами. В них відзначена
- •6. Прояви магматизму не характерні і пов’язані лиш з тектонічно
- •95Проте головним напрямом еволюції земної кори з кінця докембрію було
- •96Контракційною гіпотезою, яка поширилася з 30-х років хіх ст. Її
- •1933), Якою дуже вдало пояснили утворення молодих океанів унаслідок
- •97Змогу сформулювати 1968 р. Гіпотезу , яка отримала назву нової глобальної
- •1,5 Млрд. Років історії Землі. Очевидно, ми можемо припустити, що
- •98Складчастості, насувів, шар’яжів пов’язані зі стискними зусиллями, що
89Процесів підняття глибоко метаморфізовані породи опиняються в умовах
значно нижчих тиску і температури, ніж ті, за яких вони утворилися. В цьому
випадку низькотемпературний фактор накладається на високотемпературний,
що веде до відповідної зміни мінеральних асоціацій. Новоутворені мінеральні
комплекси будуть стійкі за нових тисків і температур. Отже, відбувається ніби
зворотний, регресивний процес метаморфізму .
Одна з найхарактерніших ознак метаморфічних порід – їхня структура і
текстура. Структура є вілображенням особливих умов метаморфізму – росту
та взаємодії кристалів, які “виборюють” простір у суттєво твердому
середовищі. Розміри кристалів, природа граней, досконалість їхнього
розвитку визначені комплексом умов, пов’язаних з виникненням центрів
кристалізації, дифузією іонів та поверхневою енергією кожної з граней щодор
навколишнього прилеглого середовища. Отже, умови кристалізації в разі
метаморфізму цілковито відрізняються від умов кристалізації в достатньо
податливому просторі магматичного розплаву .
Для визначення метаморфічної породи, крім мінеральних асоціацій,
дуже важливе значення має структура і текстура.
У метаморфічних породах виділяють такі структури:
кристалобластичні, катакластичні і реліктові.
У кристалобластичних структурах окремі зерна мінералів мають
характерну кристалічну форму (ідіоморфні кристали),вони розвиваються у
порівняно малоущільненому просторі глибинного палінгенезу .
У катакластичних структурах частина породотворних мінералів ніби
роздавлена, подрібнена, вона не зберегла своїх первинних кристалічних форм.
Для реліктових структур лише частково збережені деякі фрагменти
первісних зерен – релікти, тобто ознаки тієї структури, яка була властива
вихідній породі. Головна ж маса повністю змінена.
Для всіх цих груп структур виділяють, крім того, окремі типи і відміни.
Серед текстур метаморфічних порід вирізняють дві основні групи:
реліктові і власне метаморфічні.
Власне метаморфічні текстури виникають уже на стадії формування
метаморфічної породи, тобто при метаморфізмі. До цих текстур належать
масивні, плямисті, смугасті, сланцюваті та ін. Для масивних текстур
звичайною є наявність зерен, близьких за розмірами, і, відповідно, текстуру
називають ріномірнозернистою (мармур). У плямистих текстурах мінерали
концентруючись утворюють темніші або ясніші плями в породі (мігматит).
Зерна мінералів, концентруючись паралельними смугами, формують
смугасту , або гнейсову , текстуру (характерна для гнейсів). У сланцюватій
текстурі видно неоднорідні субпаралельні, звичайно досить тонкі прошарки,
які в перерізі утворюють смужки – сланцюватість.
Для багатьох метаморфічних порід характерні структури, а точніше –
текстури плинності. Вони виникають унаслідок поступового пристосування
до тривалої дії тектонічних навантажень. Давні текстурні елементи,
наприклад шаруватість, зминаються у складки різних масштабів, а внаслідок
локалізованих сколових зусиль або проникної пластичнї плинності
розвиваються нові площинні текстури – кліваж сланцюватості, сланцюватість
і листуватість. У таких породах інтенсивно виявляється визначальна
орієнтація кристалів мінералів.
Текстурні особливості порід можна визначати макроскопічно, без
застосування мікроскопів, а структури – лише під мікроскопом у тонких
зрізах порід – шліфах.
У загальному описі метаморфічних порід користуються певними
термінологічними класифікаційними ознаками, більшість яких полягає в
легкому розпізнаванні текстурних, мінералогічних, а отже і хімічних
критеріїв.