65Переважна більшість осадів нагромаджується в кінцевих ділянках стоку

– озерах, а головним чином в морях. Такі осади називаються субаквальними.

Осади, які нагромаджуються на суші, називають субаеральними. В

кінцевих водоймах, залежно від їхнього режиму формуються уламкові,

органогенні та хемогенні осади. Породи біогенного походження трапляються

винятково в субаквальних умовах. Ще на стадії седиментогенезу

закладаються такі найважливіші особливості як мінеральний склад, розмір та

форма породотворних уламків, специфічна шаруватість порід тощо, які потім

успадковує порода.

Постдіагенетичні зміни осадових порід

Осадові породи, які виникли як результат діагенезу з сипких осадових

порід, в подальшому піддаються різним змінам. Цей процес іде повільніше у

порівнянні з діагенезом, але тривалість його проходження охоплює нерідко

цілі геологічні періоди, і має значні наслідки. Зміни гірських порід можуть

відбуватися як всередині земної кори, так і на її поверхні. При зануренні

порід на глибину внаслідок тектонічних рухів зростає тиск і температура. В

нових умовах породи не лише ущільнюються, але і за рахунок хімічних

реакцій в них розвивається вторинні мінерали, які стійкі в нових

термобаричних умовах. Стосовно ущільнення, то найістотніше змінюються

глинисті породи, а також біогенні рослинні рештки (торф). В залежності від

глибини занурення в глинах намічаються три стадії ущільнення: відносно

вільного ущільнення пов’язане з виділенням не зв’язаної води; утрудненого,

підчас якого виділяється слабо зв’язана вода; дуже утрудненого ущільнення,

коли частково виділяється міцно зв’язана вода. Внаслідок цього глини

перетворюються в аргіліти, тобто породи, які уже не розмакають у воді.

Суттєво змінюється біогенна органічна речовина. Такий процес зміни

осадових гірських порід поза зоною діагенезу і не доходячи до метаморфізму ,

називають катагенезом. Надзвичайно чутливим індикатором катагенезу є

органічна речовина (каустобіоліти - органогенні горючі породи). Так, на

ранніх стадіях катагенезу торф перетворюється в буре, а на наступних – в

кам’яне вугілля і антрацит. На думку багатьох геологів із середніми та пізніми

стадіями катагенезу пов’язане утворення нафти і газу із сапропелевої

органічної речовини.

Процес перетворення гірських порід не завершується катагенезом, а

продовжується при вищих температурах і тисках як метаморфізм. Тут

породи піддаються уже глибшим змінам. Початкові стадії метаморфізму

носять назву метагенезу. Для метаморфізму характерні процеси розчинення і

перекристалізації, інтенсивної взаємодії розчинів і мінералів породи при

підвищених тисках і температурах (РТ – параметри). Як правило ці процеси

відбуваються з привносом і виносом речовини (метасоматоз).

Таким чином, в утворенні осадових гірських порід та при їх наступних

змінах спостерігається така послідовність: нагромадження осадів –

седиментація, або седиментогенез, перетворення осадів в осадові гірські

породи – діагенез, зміни осадових порід на глибині (поза зоною діагенезу і

метаморфізму) – катагенез, глибші зміни осадових порід, які відповідають

початковій стадії метаморфізму – метагенез. Цей спрямований процес може

бути перерваний на будь якій стадії тектонічними рухами, внаслідок чого

породи можуть бути підняті до поверхні і потрапити в зону менших тисків і

температур. Мінеральні комплекси (породи) тут стають не стійкими і

відбуваються відповідні зміни. Тобто, коли внаслідок тектонічних рухів

глибинні породи будуть підняті до поверхні, в зону взаємодії з атмосферою та

гідросферою, вони піддаються інтенсивним процесам вивітрювання, зросте

їхній об’єм, відбудеться гідратація, окислення, збільшиться пористість, тобто

пройде ніби зворотній, регресивний процес у порівнянні до катагенезу . Такі

зміни осадових порід в приповерхневій зоні земної кори під дією різних