48Такі, як різноманітні згладжені виступи і заглибини, названі кучерявими

скелями.

Перенесення уламкового матеріалу льодовиком. Льодовик переносить

уламки від пелітової розмірності (до 0,01 мм) і тонких глинистих частинок до

величезних валунів і скель. Увесь цей сипкий матеріал, як транспоротований,

так і той що відкладений, називають мореною. В гірських льодовиках

виділяють бокову і серединну морени. Серединна морена виникає внаслідок

злиття двох льодовиків, які до того часу рухались різними долинами.

Виділяють також внутрішню і донну морени. Внутрішні морени

утворюються внаслідок процесів звітрювання і наступного осипання з крутих

гірських схилів уламкового матеріалу . Далі вони переміщаються в зону стоку ,

потрапляючи всередину льодовика по численних тріщинах. Донні морени –

це уламковий матеріал, який вріс у нижні частини льодовика, тобто

утворений унаслідок руйнування і захоплення продуктів звітрювання

придонних частин льодовика.

У льодовиках материкового типу немає поверхневих, а наявні є лише

донні та внутрішні морени.

Акумулятивна діяльність льодовиків і льодовиково-акумулятивні форми

рельєфу. Разом з руйнуванням і перенесенням, відбувається нагромадження

(акумуляція) уламкового матеріалу . Вона особливо чітко виявляється в

періоди відступу і танення льодовика. Так виникають відкладені морени.

Серед них вирізняють основну та кінцеву морени.

Основна морена утворюється з уламкового матеріалу , що його

переносить льодовик.

Кінцева морена виникає в разіпри тривалого стаціонарного положення

краю рухомого льодовика, де перед його фронтальною частиною формуються

пасма або вали складені різним уламковим матеріалом (усіх видів морен). Це

так звана абляційна морена. Вона формується під час руху льодовика

внаслідок зменшення його маси внаслідок танення, стирання та механічного

руйнування. Область, де танення переважає над снігонагромадженням,

називається областю абляції. Кам’янисті утворення такого походження –

цекінцеві, або крайові морени.

Руйнування льодовиком дна долини, якою він пересувається, називають

екзарацією (виорюванням).

Моренні відклади складені найрізноманітнішим невідсортованим

матеріалом – від тонких глин до валунів.

Водно-льодовикові відклади та форми рельєфу. Внаслідок танення

льодовика утворюються надльодовикові, внутрішньольодовикові та

підльодовикові тунелі, у яких виникають могутні водні потоки, що

перемивають та перевідкладють моренний матеріал, а на виході з-під

льодовика відкладають його. Усі відклади, які виникають унаслідок

акумулятивної діяльності водно-льодовикових потоків, називаютьс

флювіогляціальними. Вони мають різну будову й утворюють різноманітні

форми рельєфу . До них належать зандри, ози і ками.

Зандри розташовані за зовнішнім краєм кінцевих морен, і утворені

зовнішніми потоками, які течуть від льодовика і, широко розливаючись,

відкладають піщаний матеріал по рівнині. Внаслідок цього виникають

зандрові рівнини, або поля.

Ози виражені у формі вузьких пасм або валів, що витягнуті в напрямі

руху льодовика. Вони утворюються внаслідок відкладення уламків

підльодовиковими потоками.

Ками – це неправильні пагорби до 10–12 м висоти, складені

різнозернистими пісками з галькою, тонкими глинами. Їхнє походження

пов’язане з виникненням на поверхні нерухомого льодовика знижень, які

заповнює вода, перетворюючи в озера. В них збігають потічки і приносять

уламковий матеріал. Після відмирання льодовика вони проектуються на

поверхні головної морени у вигляді неправильних горбів.