39Геологічна діяльність поверхневих біжучих вод та

УТВОРЕННЯ ЕРОЗІЙНО-АКУМУЛЯТИВНОГО РЕЛЬЄФУ

До поверхневих біжучих вод належать усі води, які стікають по

поверхні суші, починаючи від дощових струмків і закінчуючи постійними

водостоками могутніх річкових систем. Геологічна робота залежить від

кількості води та її швидкості. Вона передбачає змивання, розмивання

(ерозія), переносення та відкладення (акумуляція). Водна денудація має

важливе значення для формування рельєфу і в цілому веде до зниження

поверхні суші. Кількість уламкових і розчинених речовин, які щорічно

потрапляють в моря й океани, становить понад 18,53 млрд т.

Геологічна діяльність площинного стоку і тимчасових руслових потоків.

Понад 70% земної поверхні покриті морями й океанами і ще близько 3%

зайняті озерами, болотами та ріками. Під впливом сонячної енергії водна

поверхня віддає в атмосферу декілька тисяч кубічних кілометрів води за рік у

вигляді пари. Конденсуючись, ця волога у вигляді переважно дощу і снігу

випадає на поверхню Землі і, стікаючи потічками, потоками та ріками,

розмиває породи, переносить та відкладає продукти їхнього руйнування. Ці

потоки виконують величезну рельєфоутворювальну роботу . Частина опадів

просочується в глибину і поповнює запаси підземних вод.

Поверхневий стік буває у вигляді суцільної пелени або дрібних

недиференційованих струмочків, які стікають у знижені місця – площинний

змив. Лінійно спрямовані струмки і потоки виконують русловий змив по

річкових долинах, ярах, видолинках.

Площинний змив діє коротко і швидко лише під час випадання дощу .

Сила тут невелика, однак вода захоплює частину сипкого дрібного матеріалу

і переміщує по схилу . Біля підніжжя схилу внаслідок втрати водою швидкості

матеріал починає відкладатися і нагромаджуватися. Це процес делювіального

змиву , а відклади, які в цьому разі формуються, називають делювієм. Ці

відклади залягають у вигляді нахиленого пологого шлейфу з найбільшою

потужністю при основі схилу . Разом з виположуванням схилу зменшується й

інтенсивність водних струмків, а отже у процесі бере участь щораз дрібніший

матеріал. У рівнинних зонах у складі делювію простежується лише суглинки

та супіски. Грубшого матеріалу тут практично нема.

Роботу вод, що сконцентровані в річкових потоках, називають

ерозійним процесом

У гірських районах схилова денудація пов’язана з осипними та

обвальними процесами. Тут утворюються гравітаційні відклади – колювій, які

складені різним уламковим матеріалом. Загалом у високогірних умовах

типових делювіальних відкладів немає, а простежуються переважно змішані

утворення, формування яких зумовлене різними факторами: силою тяжіння,

площинним змивом, лінійним розмивом та перенесенням матеріалу

тимчасовими водними потоками тощо.

Діяльність тимчасових руслових потоків. Серед тимчасових руслових

протоків виділяють тимчасові потоки ярів на рівнинних теренах та тимчасові

гірські потоки.

Яри – це порівняно вузькі та глибокі зниження, вироблені внаслідок дії

тимчасових водних потоків, які пов’язані з випаданням дощів і таненням

снігів. Уздовж усього яру відбуваєтьсяпроходить інтенсивна глибинна ерозія,

і він продовжує зростати вершиною в глибину вододілу . На території України

особливо активно яри утворюються в межах Придніпровської низовини, де

розмивається покрив лесових суглинків. Така ерозія завдає величезної шкоди

ґрунтам і сільськогосподарським угіддям.

Тимчасові гірські потоки розвиваються інакше. Їхні верхів’я розміщені

у верхній частині гірських схилів і представлені системою багатьох рівчаків,

які разом утворюють водозбірний басейн. З цього басейну вниз по схилу вода

збігає уже в єдиному руслі. Цю частину потоку називають каналом стоку. У

цьому разі вода захоплює уламковий матеріал, який значно підсилює її