
- •4Безпосередньо пов’язані з вирішенням практичних завдань. Опрацювання
- •1898), Дж. Дена (1812-1895), француз е.Ог (1861–1927), росіянин Павлов
- •6Будова землі
- •7Складом відповідеє залізним метеоритам. Таке припущення добре
- •9Текстура - це характер взаємного розміщення компонентів, які
- •4000. Проте лише небагато з них у помітних кількостях (понад 5%) є в
- •10Розмір і форма граней різних кристалів мінералу можуть значно змінюватися,
- •11Граней конкретного мінералу можуть значно змінюватись, що зумовлене
- •12Голчастого, або волокнистого, зламу характерною є поверхня, покрита
- •14Особливість – різнозернистість, що є характерною ознакою напівглибинних,
- •15Одна з найважливіших ознак для з’ясування виду інтрузивної породи
- •25. Це проміжна порода між гранітом і діоритом. У порфіроподібних
- •16Фенокристалів Са-Na плагіоклазу , інколи кварцу , а також у меншій кількості
- •18Представлені авгітом, олівіном та основним плагіоклазом, рідше – піроксен і
- •20Осадові породи – це продукти поверхневого руйнування будь яких
- •21Зцементовані відміни називають брекчією (крупно-, середньо-, та
- •22(Harold c. Urey) з 1952 р., за якою трактують виникнення Сонця внаслідок
- •4 Млрд. Років існування Землі на її поверхні виникла гідросфера, що була
- •24Загальну зведену геохронологічну шкалу і визнано для фанерозою у масштабі
- •25Назви Уральських гір. Кембрійський період зафіксував стару назву
- •26Брахіопод, губок та ін. На підставі цих знахідок з’явилася змога розділяти і
- •28Важливу роль у заселенні людиною Америки відіграла Берінгія – суша
- •4,57 Млрд. Років.
- •34Тобто у 200 разів більше, ніж атмосфери, а отже, і відповідним є вплив цієї
- •35Дію має і кристалізація солей у капілярних тріщинках, а також коренева
- •36(Гіпс), карбонати (вапняки, доломіти, мергелі). За великих об’ємів розчинення
- •37Зі звітрюванням пов’язане і ґрунтоутворення.
- •38 Піщані пустелі та форми піщаного еолового рельєфу значно поширені в
- •39Геологічна діяльність поверхневих біжучих вод та
- •40Руйнівну силу . У разі виходу на рівнину швидкість потоку різко зменшується
- •41Поступово глибинна ерозія зменшується, і в ріці відбуваються процеси
- •42Коритоподібну в перерізі форму . На цьому етапі утворюються виникають і
- •4) Морські осади, які виникають у разі тимчасових підвищень рівня моря.
- •44Атмосферних опадів. У деяких випадках простежується надходження вод з
- •2) Напівпроникні – леси, нерозкладений торф; 3) непроникні – водотриви – це
- •4525% Екв.), 3) хлоридні (Cl
- •47Материкові, або покривні, льодовики, на відміну від гірських, дуже
- •48Такі, як різноманітні згладжені виступи і заглибини, названі кучерявими
- •49Озерно-льодовикові, або лімногляціальні, утворення. Це особливий тип
- •3,5 Тис. М і більше.
- •51Середньому 35‰. У внутрішньоконтинентальних морях солоність варіює в
- •52Дні, утворюючи так звані біогенні осади, або стають значною домішкою до
- •53Формується береговий вал асиметричного профілю з крутим береговим
- •54Затоплення і осушення в припливно-відпливному циклі; мілководна, або
- •56Підводні осуви захоплюють величезні маси осадів та переміщують їх до
- •57Осадонагромадження. У його складі є незначна кількість мангану (0,2–0,5 %) і
- •58На територіях, що були захоплені четвертинним зледенінням. Велика
- •59Озерні осади представлені теригенними (уламковими), хемогенними та
- •60(Біогенних) сполуках. Здебільшого сапропелі утворюються в невеликих
- •61Ч.Лайєлем у штатах Вірджинія та Північна Кароліна – Велике Дисмальське
- •62Прикарпатському та Закарпатському вугленосних районах простежується
- •64На біогліфи та механогліфи. Ієрогліфи трапляються серед осадових та
- •65Переважна більшість осадів нагромаджується в кінцевих ділянках стоку
- •66Факторів вивітрювання називають гіпергенезом. В цьому випадку
- •67Текстури в осадових породах дуже різноманітні, однак їх морфологічна
- •68 Ендогенні процеси
- •69Відбулося після танення останнього четвертинного льодовика, що привело до
- •70Горизонтальній площині, повторюючи вигини складки на місцевості в плані.
- •71Секунд і супроводжуються різкими поштовхами й коливаннями земної
- •73Тихоокеанського рухливих поясів. Середземноморський простягається від
- •75Рідкі продукти виверження – це лави. Їхня в’язкість може значно
- •900°С. Ультраосновні магми зрідка виливаються на поверхню. Вони
- •76Фумароли (температура до 100°с). Остання, п’ята стадія відповідає дуже
- •77Віднести: характер шляхів, по яких рухаються продукти вулканізма (лінійні
- •78В від типу виверження залежить і будова вулканічного апарата, а також
- •79Шарами застиглої лави різних періодів виверження. Найдавніші покриви
- •80Якому було виплеснуто біля 12,5 км3
- •82Кожен вулкан має свій неглибоко розміщений магматичний резервуар, у якому
- •84Нахилені від центральних частин масиву . Згідно з геофізичними
- •86Тоді, коли нема реліктових структурних ознак осадових чи магматичних
- •87Утворитися грейзени – породи, складені кварцом і слюдою. З ними дуже часто
- •89Процесів підняття глибоко метаморфізовані породи опиняються в умовах
- •90За текстурними ознаками серед метаморфічних порід виділяють такі
- •91Геоструктури. Розвиток геосинкліналей пов’язаний з глибинними розломами,
- •92Мезозойська (кимерійська) або тихоокеанська складчастість виявилася
- •94Академіка м.С.Шатського ці депресії названо авлакогенами. В них відзначена
- •6. Прояви магматизму не характерні і пов’язані лиш з тектонічно
- •95Проте головним напрямом еволюції земної кори з кінця докембрію було
- •96Контракційною гіпотезою, яка поширилася з 30-х років хіх ст. Її
- •1933), Якою дуже вдало пояснили утворення молодих океанів унаслідок
- •97Змогу сформулювати 1968 р. Гіпотезу , яка отримала назву нової глобальної
- •1,5 Млрд. Років історії Землі. Очевидно, ми можемо припустити, що
- •98Складчастості, насувів, шар’яжів пов’язані зі стискними зусиллями, що
4,57 Млрд. Років.
ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ ТА ЇХНЯ РОЛЬ У ФОРМУВАННІ
ЗЕМНОЇ КОРИ.
Геологічні процеси на поверхні Землі й у земній корі виявляються по-
різному . Одні з них пов’язані з глибинними джерелами енергії, а інші – з
поверхневими. Одні процеси відбуваються бурхливо, швидко, але не
постійно, інші – повільно, але постійно. До повільних належить більшість
геологічних процесів. Діючи постійно упродовж мільйонів років, вони
суттєво впливають на зміни поверхні земної кори.
Відповідно, процеси, які відбуваються під впливом зовнішніх джерел
енергії, належать до екзогенних, а внутрішні, зумовлені енергією, яку виділяє
Земля, – до ендогенних. Фактично єдиним джерелом зовнішньої енергії, а
значить і рушієм екзогенних процесів є Сонце. В цілому порділ на екзогенні
і ендогенні процеси є дещо умовний, бо між цими процесами простежується
тісна взаємодія, проте методично такий підхід є виправданим.
Отже, спочатку розглнемо процеси зовнішньої геодинаміки, або
зовнішні екзогенні процеси. Вони виникають унаслідок взаємодії кам’яної
оболонки Землі з її зовнішніми сферами: атмосферою, гідросферою та
біосферою.
ЕКЗОГЕННІ ПРОЦЕСИ
Унаслідок екзогеннних процесів змінююється верхня частина земної
кори. До таких процесів належать звітрювання, геологічна діяльність вітру ,
поверхневих та підземних вод, льодовиків, вод морів, озер та боліт. До цієї ж
групи геодинамічних процесів належить і діагенез – перетворення осадів у
породи. Завдяки цим процесам відбувається руйнування гірських порід,
переміщення утворених у цьому разі речовин та формування нових типів
порід. Усі перелічені процеси ведуть як до руйнування порід, так і до
формування нових, початковим етапом чого є акумуляція – нагромадження
нових осадів (седиментація). Найактивніший перетворювач рельєфу земної
кори із зовнішніх агентів – вода. На Землі її є величезна маса – 1,35 х 1018
т,
34Тобто у 200 разів більше, ніж атмосфери, а отже, і відповідним є вплив цієї
маси на перебіг геологічних процесів.
Вивітрювання – це руйнівний геологічний процес, який відбувається на
поверхні Землі безпосередньо під впливом сонячного проміння, коливання
температури, а також дії парів води, ґазів атмосфери, організмів та продуктів
їх життєдіяльності.
Вивітрювання поділяється на механічне, або фізичне, яке пов’язане з
дією температурних змін та нерівномірного теплового розширення різних
мінералів, а також хімічне. Останнє відбувається під дією парів і ґазів
повітря, розчинів, збагачених киснем, вуглекислотою та органічними
кислотами.
Денудація і акумуляція (осадконагромадження) тісно взаємопов’язані.
Під першою розуміємо сукупність процесів зносу продуктів руйнування
гірських порід, які створюються головним чином внаслідок різноманітних
процесів вивітрювання. Проявляються ці процеси переважно на суші (хоча
відомі і процеси підводного “вивітрювання”) і зводяться вони до
переміщення подрібненого та розчиненого матеріалу з підвищень в понижені
частини рельєфу – долини, озерні та морські басейни. Головні аґенти – це
сила тяжіння, біжучі води, вітри та рухомі льоди.
Денудація веде до руйнування цілих гірських систем і перетворення їх в
рівнини (пенеплени, або майже рівнини).
Акумуляція – це сума усіх процесів нагромадження осадків в
понижених частинах рельєфу Землі. Вона є першою стадією утворення нових
осадових гірських порід. Вивітрювання підготовляє матеріал для денудації,
яка є найактивнішим фактором перетворення земної поверхні і приводить в
рух величезні маси речовини. В процесі денудації спостерігаються послідовні
зміни двох основних стадій – руйнування і переміщення матеріалу . Тобто
відбувається первинна підготовка до утворення нових порід осадового
походження.
ЗВІТРЮВАННЯ
Процеси звітрювання пов’язані з атмосферою та біосферою. За нижню
межу атмосфери умовно приймаються поверхню літосфери та гідросфери.
Під дією атмосфери всі гірські породи змінюються. Руйнівні геологічні
процеси, які відбуваються на поверхні Землі безпосередньо під впливом
сонячного проміння, коливань температури, а також дії парів води, газів
атмосфери, організмів та продуктів їх життєдіяльності називають
звітрюванням. Їх поділяють на фізичне, хімічне та біологічне звітрювання, які
в природі тісно пов’язані між собою.
Фізичне зітрювання. Найважливішим фактором тут є інсоляція, тобто
нагрівання гірських порід. Мінерали та породи під час нагрівання
розширюються, а внаслідок охолодження стискаються. Нерівномірність цих
процесів для окремих різних мінералів веде до зменшення зчеплення між
ними, виникнення та зростання тріщин, які розколюють породу на куски.
Мінерали, з яких складається порода, мають неоднакові коефіцієнти
об’ємного розширення, що веде до появи місцевих напружень під час
нагрівання чи охолодження, а далі і до руйнування. Швидше руйнуються
крупнозернисті й темні відміни.
Найінтенсивніше температурне звітрювання відбувається в пустелях, де
добові коливання температури досягають 40–50°С і більше. Зокрема, тут
виникає процес злущування, так звана десквамація порід. Дуже інтенсивний
процес температурного звітрювання на схилах гір, де інсоляція набагато
сильніша, ніж на рівнинах.
У полярних і субполярних широтах, а також у гірських районах,
переважно вище снігової лінії, руйнування гірських порід відбувається
головно чином під дією періодичного замерзання води, яка міститься в порах
і тріщинах, цей процесназивають морозним звітрюванням. Подрібнювальну