42

1.Світогляд. Його структура та роль в житті людини.

Світо́гляд— сукупність переконань, оцінок, поглядів та принципів, які визначають найзагальніше бачення та розуміння світу і місце особистості у ньому, а також її життєві позиції, програми поведінки та діяльності. Світогляд людини зумовлений особливостями суспільного буття та соціальними умовами.

Світогляд тісно пов'язаний з філософією, хоча це ширше поняття. Філософія визначає себе, як теоретичний світогляд.

Перш за все світогляд — це процес чуттєвопрактичного відношення людини до світу.

Складові частини світогляду

За визначенням бельгійського філософа Апостеля світогляд включає сім елементів:

• Онтологію — описову модель світу

• Пояснення світу

• Футорологію, відповідь на запитання, куди ми йдемо.

• Цінності, відповіді на етичні питання — відповідь на запитання, що слід робити.

• Праксеологію або методологію або теорію дії — відповідь на запитання, як досягти мети.

• Епістемологію або теорію знань, відповідь на запитання, що є правдою, а що ні.

• Етіологію — пояснення походження й структури світогляду

Структура світогляду залежить від певних чинників.

Залежно від співвідношення інтелектуального та емоційного досвіду людей світогляд поділяється на:

— світовідчуття. Це емоційно-психологічний бік світогляду на рівні настрою, почуттів;

— світорозуміння. Це пізнавально-інтелектуальний бік світогляду;

— світосприйняття. Це досвід формування пізнавальних уявлень про світ за допомогою наочних образів (сприйняттів).

За ступенем загальності розрізняють світогляд особистості, груповий (професійний, класовий, національний тощо), загальнолюдський (загальнолюдські світоглядні настанови).

За ступенем історичного розвитку — античний, середньовічний і т. д.

За ступенем теоретичної "зрілості" — стихійно-повсякденний ("житейський") і теоретичний (філософський).

Світогляд виконує найважливіші функції в житті людини. Як активний духовний чинник світогляд є основою життя. Він забезпечує освоєння та зміну людиною навколишнього світу. Адже світогляд об'єднує знання і почуття у переконання. А це визначає певну поведінку та дії особистостей, соціальних груп, націй, народів.

Філософія – це тип світогляду. Філософія - це наука про закони розвитку природи, суспільства, людини та пізнання. Філософія на якусь частинку і не наука, вона інтегрує знання здобуті окремими науками, і таким чином виникає загальна картина світу.

2. Особливості міфологічного світогляду

Світо́гляд— сукупність переконань, оцінок, поглядів та принципів, які визначають найзагальніше бачення та розуміння світу і місце особистості у ньому, а також її життєві позиції, програми поведінки та діяльності. Світогляд людини зумовлений особливостями суспільного буття та соціальними умовами.

Міфологічний світогляд - це така система поглядів на світ і місце людини в ньому, яка заснована не на теоретичних доводах і міркуваннях, а на художньому переживанні світу або на громадських ілюзіях.

Характеристика міфологічної свідомості:

1. синкретичність (злитість, нерозчленованість). У будь-якому міфі співіснують об'єктивні знання про світ, зачатки релігійних вірувань, мистецтва;

2. нечутливість до суперечностей. Основа міфу - людська фантазія;

3. немає причинно-наслідкових зв'язків між предметами і явищами.

У міфологічному свідомості присутні:

а) метаморфоза

б) асоціації (дихання <=> душа, сон <=> смерть)

в) телеологична (зв'язок не від причини до слідства, а від мети до причини)

г) символічність (оперування не поняттями, а конкретними символами)

д) колективність (міф - це завжди продукт колективної свідомості) е) авторитарність (міфи не залишають можливості для особистого прояви індивіда і не допускають критики своїх положень).

На відміну від міфу філософія пропонує інші шляхи вирішення світоглядних проблем:

1. замість образу - раціональні поняття

2. філософія несинкретична (чітке протиставлення суб'єкта і об'єкта)

3. у філософії є причинно-наслідкові зв'язки.

*********************************************************************

Міфологія (від грец. mythos - оповідь і logos - слово, поняття, вчення) є універсальним типом світогляду первісних суспільств; Порівняльне вивчення міфів різних народів показало, що, по-перше, дуже схожі міфи існують у різних народів, у різних частинах світу і, по-друге, міф був єдиною універсальною формою свідомості.