10. Введення християнства на Русі.

Хрещенню передував воєнно-політичний союз Русі з Візантією, укладений десьу 987 р. на прохання візантійськіх імператорів Володимир послав шеститисячний загін варягів на придушення бунту полководця Фоки. Але брати-імператори відмовилися виконати обіцянку-видати за нього свою сестру принцесу Анну. Розлючений Володимир оточив Херсонес та оволодів містом. У 988 Володимир таємно охрестився, діставши християнське ім’я Василій, а в жовтні відбулося вінчання Анни та Володимира. 1 серпня 989 відбулося хрещення киян. Володимир заявив що всі, хто відмовиться від обряду вважатиметься особистим ворогом князя. Процедура проводилась біля злиття річки Почайни з Дніпром. Хрестилися і всі сини Володимира. Взагалі хрещення на Русі відбувалося упродовж кількох століть, оскільки населення вперто не бажало розлучатися зі звичною вірою предків. Десь до середини 11 ст язичниками залишалися тиверці, уличі, в’ятичі, радимичі. Невипадково Володимир обрав собі ім’я Василій (грецьке-государ), бо його метою було освячення релігією власного єдиновладдя. Прийняття християнства на Русі у формі «революції зверху» призвело до того, що в світорозумінні та світосприйнятті русичів таємне язичництво брало гору над офіційною вірою досить довго. Деякі елементи язичництва збереглися аж до нашого часу: недобрий знак-поява чорного кота, перехід дороги перед перехожим з пустим відром та ін. Водночас у християнстві й язичництві виявилося чимало близькиз за своєю сутністю символів.

11. Культура Київської Русі.

Після прийняття християнства туту поширилась нова писемність, абетка якої була складена братами Кирилом та Мефодієм. Спочатку виникла глаголиця, вона нагадувала ієрогліфи. Кирилиця мала 43 знаки, її створювали наприкінці 9-на поч. 10 ст учні Кирила і Мефодія в Преславі. В основу її покладено зрозумілий її слов’янам мовний діалект, тому вона переважала на землях України. Згодом кирилиця зазнала спрощення. У 996 відкрилася перша школа, коли учнів перевели до Десятинної церкви. В цій школі діти знатних киян вивчали богослов’я, співи, арифметику, грецьку мову. У 11 ст в Києво-Печерській лаврі виник своєрідний центр підготовки вищого духовенства, лікарів, художників, поліграфістів, перекладачів, літописців. До 1240 тут здобули освіту понад 80 осіб, які згодом стали єпископами. Та настоятелями монастирів. Важливе значення мало заснування онукою Ярослава Мудрого Анною школи для дівчат при київському Андріївському монастирі, аналогів якої не мала Європа. Вона керувала школою 26 років. Дочки знатних киян вивчали письмо, читання, шиття, вишивання, співів, правил, шляхетної поведінки. За Володимира І дітей для навчання забирали від батьків силоміць. Основним будівельним матеріалом на Русі лишалося дерево. Першим кам’яним храмом була Десятинна церква. За 26 років побудований Софіївський собор Києва. Усередині храми прикрашалися фресками, мозаїкою. У 30-х рр. 11 ст збудовано головну міську браму – Золоті ворота. Після прийняття християнства були штучно перервані традиції фігурної скульптури і в12 ст не існувало мозаїки, але поступово розвивався іконопис. Малювали ікони на дерев’яних дошках, обов’язково розміщали їх у церквах, чекаючи в них дива. Важлива галузь КР-декоративно прикладне мистецтво, розвинена техніка карбування, різьблення й позолоти. Деякі вироби художнього ремесла йшли на експорт. Декорувалися предмети побуту, зброя посуд та інші речі, створювалися кераміка із зображеннями хижих птахів, павичів, які нагадували малюнки на візантійських тканинах.