1.Дайте визначення і охарактеризуйте суть сталого землекористування.

Стале землекористування - це така система земельних і суспільно-виробничих відносин, при якій досягається оптимальне співвідношення між економічно доцільними і екологічно безпечними видами використання земель і забезпечується економічне зростання матеріальних і духовних потреб населення.

Отже, стале землекористування необхідно розглядати як цілісний процес відтворення всього комплексу зв'язків "людина - земля - екосистема". Воно являє собою систему землекористування, якій притаманна гармонізація всіх процесів життєдіяльності. У цьому контексті будь-які зміни земельних відносин, перерозподіл функцій землі або соціально-економічний розвиток території чи країни повинні узгоджуватись з рекреативними можливостями довкілля, тобто здійснюватися в умовах екологічної безпеки відтворювальних процесів, гарантувати нащадкам наявність повноцінного життєвого середовища і достатньої кількості земельних ресурсів.

2.Охарактеризуйте правило збереження основного капіталу.

В літературі розглядають три види капіталу:

■ створений людиною (машини, обладнання, мобільні фонди, інфраструктура) - Km,

■ людський капітал (освітній рівень населення, технічні навички) - Kh,

■ природний капітал (природно-ресурсний потенціал) - Кп.

Отже, основний капітал складається з трьох видів капіталу:

К = Km + Kh+ Кп.

Тоді правило збереження основного капіталу записується таким чином:

Це правило можна інтерпретувати по-різному. По-перше, можна прагнути до незменшення всього основного капіталу, допускаючи взаємозаміщення одного типу капіталу іншим. Найкращим чином даний підхід виражений правилом Хартвіка: "Ситуація є стійкою, якщо виснаження природного капіталу компенсується вкладеннями рентних доходів у збільшення створеного людиною капіталу". В екстремальному випадку розглянутий підхід передбачає, що прийнятним є повне виснаження природного капіталу при адекватному розвитку двох інших видів капіталу. Цей випадок так званої слабкої стійкості, яка вимагає лише незменшення всього основного капіталу в цілому.

3.Охарактеризуйте показники сталого розвитку сша і місце серед них сталого землекористування.

В роботі Д.Пірса, К.Тернера і Я.Батмана були розраховані індикатори слабкого сталого розвитку для ряду країн (табл. 2.1).

Окрім індикаторів, на практиці часто використовуються показники сталого розвитку, які трактуються досить широко. Ці показники характеризують сучасне розуміння визначення "сталий розвиток". До них зазвичай відносять досить широкий набір індикаторів-показників, які демонструють, як в тій чи іншій країні розуміють першочергові завдання із забезпечення інтересів майбутніх поколінь.

Таблиця 2.1

Розрахунок індикатора сталого розвитку

Країна	S/Y	Dm/Y	Dn/Y	Z
Фінляндія	28	15	2	11
Німеччина	26	12	4	10
Японія	33	14	2	17
Великобританія	18	12	6	0
США	18	12	4	2

Наприклад, в США використовуються такі показники сталого розвитку:

Показники покращення здоров'я та оточуючого середовища:

- скорочення кількості людей, які проживають в місцевостях, де не дотримуються стандарти чистоти води і повітря;

- зменшення випуску токсичних матеріалів, які впливають на людину;

- зниження захворюваності і смертності, які викликані зовнішнім впливом.

Показники економічного розвитку:

♦ збільшення ВНП на душу населення;

♦ збільшення кількості і покращення якості робочих місць;

♦ зменшення кількості людей, які живуть нижче межі бідності;

♦ ріст заощаджень і інвестицій на душу населення;

♦ ріст витрат на охорону оточуючого середовища.

Показники соціальної справедливості:

- вирівнювання доходів на душу населення;

- виробіток показників зовнішніх впливів, які діють на різні соціальні групи;

- відсоток людей із різних соціальних груп, які мають доступ до основних соціальних благ.

Показники збереження природи:

- зменшення втрат ґрунтів внаслідок антропогенної діяльності;

- збільшення площі здорових боліт і сінокосних угідь;

- збільшення площі лісів і різноманіття біологічних видів;

- зменшення кількості видів, які знаходяться під загрозою зникнення;

- скорочення викидів і надмірних удобрень;

- зменшення емісії газів, які створюють парниковий ефект.

Показники раціонального господарювання:

- скорочення матеріаломісткості на одиницю продукції і на душу населення;

- скорочення відходів, упор на їх вторинне використання;

- зменшення енергоємності виробництва, в тому числі земле-ємності;

- раціональне використання поновлюваних ресурсів, в тому числі землі.