1.Система – це дещо ціле, складається із частин або сукупність елементів, які знаходяться у відносинах та зв’язках один з одним і утворюють певну цілісність,єдність. Елементи системи – люди, різні предмети,явища, знання, методи.

Системний підхід розглядає кожен об’єкт як систему і орієнтує на розкриття його цілісності і механізмів,що забезпечують його цілісність,на виявлення різноманітних типів зв’язків, складного об’єкту та зведення їх в єдину теоретичну картину.

2.Параметри системи: вхід, процес, вихід, управління за допомогою зворотного зв’язку і обмеження. Вхід системи – ресурси, елементи над якими здійснюється процес. Процес впливає на вхід системи, перетворюючи його у вихід. Вихід системи є результатом чи продуктом її діяльності.

Параметри системи:

Зворотній зв’язок

В хід процесор Вихід

Фактори зовнішнього середовища

3.Визначальні ознаки системи:

1.Система є дещо ціле

2.Система складається з окремих елементів

3.Між елементами системи є взаємозв’язки, певна впорядкованість у їхньому розташуванні або ієрархічність

4. вплив або зміна стану одного або декількох елементів, які знаходяться з ними у взаємозв’язку, призводить до зміни стану інших елементів.

5.зі своїм утворенням система набуває власних властивостей, які не є сумою властивостей елементів з яких вона утворилась – емерджентність.

4.Класифікація систем. Системи бувають: прості, складні, дуже складні. У процесі вивчення виділяють абстрактні та матеріальні системи.

Абстрактні системи є продуктом людського мислення. Це поняття,гіпотези,теорії.

Матеріальні системи поділяються на системи неорганічної природи і живі системи

До систем неорган. природи відносяться геологічні, хімічні, фізичні системи. До живих систем від найпростіших організмів ідо самих складних, до яких відносяться і людина, популяції різних організмів і екосистеми.

Матеріальні системи поділяються на статичні і динамічні, детерміновані і випадкові. За внутрішньою побудовою: відкриті і закриті.

5.Ієрархія системи – це розташування системи від вищої до нижчої. Ієрархія системи – це розташування частин, або елементів цілого, у порядку від вищого до нижчого.

6.Різновидності систем, які діють в лг:

-соціальні системи – це ті системи, в яких складовим елементом є людина. Ознаки організації: 1. наявність двох і більше людей; 2.наявність як мінімум однієї спільної мети або цілі, які визначені досягти ці двоє; 3. Діяльність цих двох або більше людей для досягнення цілей. Соціальні системи мають ієрархічну, тобто багатоступінчасту структуру.

7.Сутність системного підходу в управлінській діяльності: він націлює керівника: - дивитись на об’єкт управління як на систему; - вміти виділити окремі елементи цієї системи і взаємозв’язки між ними; вміти визначити їхню ієрархічність цих елементів системи; - в залежності від ситуації вміти визначити ведучий елемент системи, на які треба здійснювати управлінський вплив; - вміти передбачати наслідки управлінського впливу на той чи інший елемент системи.

8.Сутність управління полягає в тому, що людина досягає поставленої цілі за допомогою інших людей. Управління – це вплив на об’єкт управління для того щоб досягти змін в його характеристиках чи властивостях у відповідностях з метою управління.

9.Об’єкт управління це те чим управляють (той ким управляють)або система якою управляють, наприклад в лг – це ДЛГ або ДЛГО (складні динамічні соціально-економічні системи), а вже в ДЛГ це виробничі підрозділи. Суб’єкт управління – це той хто управляє. Тобто суб’єкт управління – це сукупність органів управління і управлінських працівників з певними масштабами своєї діяльності, компетенцією і специфікою виконуваних функцій.

З в’язки між об’єктом і суб’єктом: прямий і зворотній. об’єкт суб’єкт

Тип взаємозв’язків залежить від типів ланок управління, які бувають лінійні або функціональні.

10.Зворотній зв'язок – це така форма взаємозв’язку між системами, при якій дія регулюючої системи на вхід регульованої відповідає стану виходу останньої.

Прямий зв'язок - це така форма взаємозв’язку між системами, при якій зв'язок іде в напрямку від суб’єкта до об’єкта управління.

12. Об’єктивна необхідність виділення управління в окрему функцію суспільної діяльності людей зумовлена НТР, якісними змінами в економіці (на даному етапі в Україні будується ринкова економіка), інтенсифікацією суспільного виробництва.

13. Управління – вплив на об’єкт для збереження його попереднього стану чи режиму функціонування або переведення в інший стан чи режим, який відповідає цілі управління.

Об’єкт науки управління – будь-яка спільна діяльність людей, де виникають відносини управління.

14. Предмет науки управління – це відносини управління між суб’єктом і об’єктом управління в процесі спільної діяльності людей.

15. Мистецтво управління – це навики, уміння впроваджувати теоретичні знання в практику, сукупність прикладів, еталонів, умілого вирішення проблем в різних ситуаціях. Відсутність мистецтва у керівника робить управління менш ефективним, але це не означає, що управління не може існувати без мистецтва управляти.

Теорія управління здобувається шляхом освіти та самоосвіти. Мистецтво управління набувається через досвід управлінської діяльності. Оволодіти мистецтвом управління легше і швидше на базі теорій. Без теорії оволодіти мистецтвом управління значно складніше або не можливо.