
- •Мова права як різновид літературної мови.
- •5. Культура професійного мовлення правника.
- •Тема 2. Офіційно-діловий стиль – функціональний різновид літературної мови.
- •1. Генеза розвитку офіційно-ділового стилю.
- •2. Призначення, сфера поширення офіційно-ділового стилю. Підстилі і жанри офіційно-ділового стилю.
- •3. Характерні риси офіційно-ділового стилю
- •Документ як основний вид офіційно-ділового стилю.
- •Тема 3. Поняття тексту, його види
- •Поняття про текст. Основні ознаки тексту.
- •2. Види текстів. Структура тексту службового документа.
- •4. Особливості тексту наукового стилю.
- •5. Особливості тексту публіцистичного стилю.
- •Тема 4. Документ як об’єкт редагування
- •1.Предмет і завдання редагування.
- •Поняття редакційної норми. Види норм.
- •Методи редагування. Етапи редагування.
- •М етоди виправлення
- •Формалізовані (нетворчі)
- •Неформалізовані (творчі)
- •5. Загальна класифікація помилок.
- •Змістовий модуль 2 Лексичні та фразеологічні норми у фаховому мовленні правника
- •Тема 5.Фоностилістика
- •1. Фоностилістика як розділ лінгвостилістики.
- •2. Засоби милозвучності української мови і норми їх використання у професійному мовленні.
- •3. Наголос
- •Тема 6. Лексичні засоби фахового мовлення юриста
- •1. Книжні слова в ділових паперах.
- •2. Ділова лексика, її ознаки і групи.
- •3. Особливості використання юридичних термінів у професійному мовленні. Професіоналізми в діловому мовленні.
- •4. Специфіка використання синонімів у діловому мовленні.
- •5. Пароніми. Групи паронімів.
- •Правила використання іншомовних слів в ділових паперах.
- •7. Мовні кліше у мові права.
- •Тема 7. Фразеологічні засоби у фаховому мовленні правника
- •Змістовий модуль 3 Морфологічні норми ділового мовлення юриста
- •Тема 8. Стилістичне використання іменників у професійному мовленні.
- •1. Лексичні розряди іменників.
- •2. Категорія роду іменників.
- •3. Категорії числа і відмінка іменників.
- •Тема 9. Стилістичне використання прикметників у мові права.
- •1.Особливості граматичної парадигми прикметників.
- •Особливості використання прикметників у діловому мовленні.
- •Тема 10. Стилістичне використання займенників у діловому мовленні.
- •Загальна характеристика стилістичних функцій займенників.
- •2. Розряди займенників.
- •3. Особливості вживання займенників у текстах документів.
- •Тема 11. Стилістичне використання числівників діловому мовленні.
- •1. Особливості функціонування числівників у діловому мовленні. Сполучення числівників з іменниками.
- •2. Числівник як компонент складних іменників і числівників. Позначення чисел у тексті. Написання дат та періодів.
- •3. Позначення чисел у тексті.
- •Тема 12. Стилістичне використання дієслів діловому мовленні.
- •1. Особливості використання дієслів в ділових паперах.
- •Особливості вживання дієприкметників та дієприслівників у діловому мовленні.
- •Змістовий модуль 4. Стилістичне використання синтаксичних засобів у діловому мовленні
- •Тема 13. Синтаксичні конструкції ділового мовлення.
- •1. Види речень в ділових паперах та їх стилістичні функції.
- •2. Вставні слова, словосполучення в діловому мовленні.
- •3. Узгодження присудка з підметом
- •4. Порядок слів в текстах документів .
- •Тема 14. Сполучуваність слів у діловому мовленні.
- •1 .Складні випадки керування.
- •2. Прийменник у тексті службового документа.
- •3. Прийменник «по» в діловому мовленні.
2. Категорія роду іменників.
Стислість, чіткість, висока стандартизація вислову залежать від правильного вибору граматичної форми слова, зокрема іменників .
1. Стильова ознака офіційно-ділового стилю – однозначність, тому треба намагатися уникати двозначності. Так, словосполучення контроль бухгалтерії може тлумачитись по-різному: 1) бухгалтерія здійснює контроль на чимось або кимось; 2) над бухгалтерією здійснюється контроль. Отже, потрібно так переробити побудову синтаксичної конструкції, щоб вона однозначно розумілась: 1) бухгалтерський контроль; 2) бухгалтерію контролюють.
2. Іменники - звертання, вжиті в кличному відмінку, набувають стилістичного відтінку поваги. Найчастіше вони вживаються разом зі словами шановний, вельмишановний. Наприклад: шановний Олександре Петровичу.
3. Офіційними, основними назвами посад, професій і звань служать іменники чоловічого роду: секретар, бухгалтер, водій, комбайнер, директор, професор тощо. У ділових офіційних документах вони вживаються незалежно від статі особи, позначуваної цим іменником (зарахувати п.Іванову О.М. на посаду лаборанта; звільнити п.Іванову О.М. від виконання обов’язків диспетчера та ін.).
-
Неправильно
Правильно
професорка
професор
викладачка
викладач
директорка
директор
Іменники жіночого роду, що називають офіційні посади, набувають відтінок неповаги, просторічне забарвлення.
Текст набуває строго офіційного характеру, якщо слова, залежні від найменування посади, узгоджуються з цим найменуванням у формі чоловічого роду, і в тих випадках, коли мова йде про жінок (головний технолог дозволив, змінний інженер закінчив). Проте якщо в документі вказується прізвище жінки, яка займає названу посаду, то підпорядковані слова (це звичайно дієслова) узгоджуються з прізвищем і вживаються у формі жіночого роду (головний технолог заводу п. Дубровська Т.В. відмінила). Висловлення типу „наша директор сказала”, „наша головна технолог поїхала” не відповідають нормам літературної мови (вони мають усно-розмовний характер).
Вживання найменувань жіночого роду виправдано в тих текстах, для яких вказівка на стать є бажаною, але не може бути виражена іншими засобами (успіхи українських баскетболісток цілком закономірні, виступ відомої співачки).
4. Не вживаються в офіційно-ділових документах форми жіночого роду з суфіксами з -ш(-а), -их(а) -к(а).
-
Неправильно
Правильно
касирша
касир
інженериха
інженер
професорша
професор
Ці форми набувають зневажливий відтінок, характерні для розмовно-побутового стилю.
6. Назви осіб за місцем проживання, роботи передаються тільки складеними найменуваннями, що надають тону офіційності.
-
Неправильно
Правильно
сільчани
мешканці села
заводчани
заводські робітники
львівяни
мешканці Львова