- •Мова права як різновид літературної мови.
- •5. Культура професійного мовлення правника.
- •Тема 2. Офіційно-діловий стиль – функціональний різновид літературної мови.
- •1. Генеза розвитку офіційно-ділового стилю.
- •2. Призначення, сфера поширення офіційно-ділового стилю. Підстилі і жанри офіційно-ділового стилю.
- •3. Характерні риси офіційно-ділового стилю
- •Документ як основний вид офіційно-ділового стилю.
- •Тема 3. Поняття тексту, його види
- •Поняття про текст. Основні ознаки тексту.
- •2. Види текстів. Структура тексту службового документа.
- •4. Особливості тексту наукового стилю.
- •5. Особливості тексту публіцистичного стилю.
- •Тема 4. Документ як об’єкт редагування
- •1.Предмет і завдання редагування.
- •Поняття редакційної норми. Види норм.
- •Методи редагування. Етапи редагування.
- •М етоди виправлення
- •Формалізовані (нетворчі)
- •Неформалізовані (творчі)
- •5. Загальна класифікація помилок.
- •Змістовий модуль 2 Лексичні та фразеологічні норми у фаховому мовленні правника
- •Тема 5.Фоностилістика
- •1. Фоностилістика як розділ лінгвостилістики.
- •2. Засоби милозвучності української мови і норми їх використання у професійному мовленні.
- •3. Наголос
- •Тема 6. Лексичні засоби фахового мовлення юриста
- •1. Книжні слова в ділових паперах.
- •2. Ділова лексика, її ознаки і групи.
- •3. Особливості використання юридичних термінів у професійному мовленні. Професіоналізми в діловому мовленні.
- •4. Специфіка використання синонімів у діловому мовленні.
- •5. Пароніми. Групи паронімів.
- •Правила використання іншомовних слів в ділових паперах.
- •7. Мовні кліше у мові права.
- •Тема 7. Фразеологічні засоби у фаховому мовленні правника
- •Змістовий модуль 3 Морфологічні норми ділового мовлення юриста
- •Тема 8. Стилістичне використання іменників у професійному мовленні.
- •1. Лексичні розряди іменників.
- •2. Категорія роду іменників.
- •3. Категорії числа і відмінка іменників.
- •Тема 9. Стилістичне використання прикметників у мові права.
- •1.Особливості граматичної парадигми прикметників.
- •Особливості використання прикметників у діловому мовленні.
- •Тема 10. Стилістичне використання займенників у діловому мовленні.
- •Загальна характеристика стилістичних функцій займенників.
- •2. Розряди займенників.
- •3. Особливості вживання займенників у текстах документів.
- •Тема 11. Стилістичне використання числівників діловому мовленні.
- •1. Особливості функціонування числівників у діловому мовленні. Сполучення числівників з іменниками.
- •2. Числівник як компонент складних іменників і числівників. Позначення чисел у тексті. Написання дат та періодів.
- •3. Позначення чисел у тексті.
- •Тема 12. Стилістичне використання дієслів діловому мовленні.
- •1. Особливості використання дієслів в ділових паперах.
- •Особливості вживання дієприкметників та дієприслівників у діловому мовленні.
- •Змістовий модуль 4. Стилістичне використання синтаксичних засобів у діловому мовленні
- •Тема 13. Синтаксичні конструкції ділового мовлення.
- •1. Види речень в ділових паперах та їх стилістичні функції.
- •2. Вставні слова, словосполучення в діловому мовленні.
- •3. Узгодження присудка з підметом
- •4. Порядок слів в текстах документів .
- •Тема 14. Сполучуваність слів у діловому мовленні.
- •1 .Складні випадки керування.
- •2. Прийменник у тексті службового документа.
- •3. Прийменник «по» в діловому мовленні.
Тема 6. Лексичні засоби фахового мовлення юриста
1. Книжні слова в ділових паперах.
2. Ділова лексика, її ознаки і групи.
3. Особливості використання юридичних термінів у професійному мовленні. Професіоналізми в діловому мовленні.
4. Специфіка використання синонімів у діловому мовленні.
5. Пароніми. Групи паронімів.
6. Правила використання іншомовних слів в ділових паперах.
7. Мовні кліше у мові права.
1. Книжні слова в ділових паперах.
Усі слова, що вживаються в ділових паперах, називаються книжними. Книжні слова характерні для стилів, які функціонують у писемній формі, це - діловий, науковий, художній і публіцистичний. Книжне забарвлення мають терміни (у мовленні юриста - юридичні, технічні, запозичен з галузей науки, техніки, мистецтва), слова, що виражають загальнонаукові поняття (економіка, експеримент, асигнація, демократизм та ін.). Значне місце відведено й словам з абстрактним значенням на -ання, -ення, -іння, -ство, -цтво (функціонування, примирення, товариство, сумісництво). Незначний відтінок книжності мають слова на -увати, -ювати (утримувати, заповнювати, призначувати), віддієслівні іменники на -ння, -ття (посвідчення, вибуття), дієприкметники (виконуючий, призначений, накреслений, підписаний). До книжної лексики належать деякі старослов'янізми: благоговійний, благовісник, благоговіння, благоденство, благочестя, предтеча, пред'являти, сокровенний. Для укладання ділового документа необхідно добирати саме книжні, а не розмовні слова, бо вони, як правило, однозначні й не висловлюють небажаним чином емоцій того, хто укладає документ. Наприклад, у реченні “До складу правління обрано головного бухгалтера Р.С.Тихоненка, який прекрасно налагодив облік у господарстві й дбає про розвиток його економіки” підкреслені слова належать до усної, розмовної мови. Слово прекрасно містить аж надто емоційну, захоплену оцінку, воно недоречне в документі; тому замість нього доцільніше вжити більш стримане, нейтральне, книжне слово успішно. Дієслово дбати теж належить до усного вжитку (ти тільки про себе й дбаєш); звичайно в такій мовній ситуації вживається книжний вислів типу виявляє велике піклування, проявляє турботу про, багато зробив для.
У документах різного типу особливу увагу слід звертати на урочисті книжні слова, які проникають у ділові папери з мови газет, їх вживання у діловій сфері спричиняє чимало недоречностей. Це, переважно, помилки такого характеру: «високе» слово вставляється в текст суто ділового, виробничого характеру; урочистими словами користуються в документах, де йдеться про справи буденні, повсякденні, дрібні. У високому, урочистому мовленні вживаються слова труд, трудитися, трудящий, трудовий, трудівник; у звичайному, поточному діловому папері повинно вживатися: праця, працювати, працівник (а також здійснювати, виконувати, робити та інші нейтральні слова). Можна споруджувати палаци, зводити мости, але типові корівники слід будувати; лише у довідці (і то не завжди) пишуть проживає, звичайно ж людина мешкає, живе, прописана та ін. Зачитати й заслухати можна декларацію, звернення, але не витяг з протоколу чи акт (їх просто можна прочитати чи прослухати).
“Книжні” слова не закріплені за певною вузькою сферою вживання, за певним видом писемного мовлення. Вони широко використовуються і в наукових працях, і в публіцистичних статтях, і в ділових паперах.
Як бачимо, витіснення загальновживаних уснорозмовних слів “книжними” словами в діловому документі не є вадою мовлення, як це спостерігається в інших стилях.