- •Методи побудови загальної лінійної моделі
- •4.1. Поняття моделі та етапи її побудови
- •4.2. Специфікація моделі
- •4.3. Передумови застосування методу найменших квадратів (1мнк)
- •4.4. Оператор оцінювання 1мнк
- •4.5. Властивості оцінок параметрів
- •4.6. Коваріаційна матриця оцінок параметрів моделі
- •4.7. Прогноз
- •4.8. Короткі висновки
- •4.9. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •4.10. Основні терміни I поняття
- •Дисперсійний аналіз економетричної моделі
- •5.1. Побудова економетричної моделі на основі покрокової регресії
- •5.2. Множинний коефіцієнт кореляції і детермінації
- •5.3. Частинні коефіцієнти кореляції і коефіцієнти регресії
- •5.4. Перевірка значущості і довірчі інтервали
- •5.4.1. Значущість економетричної моделі
- •5.4.2. Значущість коефіцієнта кореляції
- •5.4.3. Значущість оцінок параметрів моделі
- •5.5. Короткі висновки
- •5.6. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •5.7. Основні терміни I поняття
- •Мультиколінеарність
- •6.1. Поняття мультиколінеaрності
- •6.2. Ознаки мультиколінеарності
- •6.3. Алгоритм Фаррара - Глобера
- •6.4. Метод головних компонентів
- •Алгoритм головних компонентів
- •6.5. Короткі висновки
- •6.6. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •6.7. Основні терміни і поняття
- •Гетероскедастичність
- •7.1. Поняття гетероскедастичності
- •7.2. Методи визначення гетероскедастичності
- •7.2.1. Перевірка гетероскедастичності на основі критерію
- •7.2.2. Параметричний тест Гольдфельда — Квандта
- •7.2.3. Непараметричний тест Гольдфельда - Квандта
- •7.2.4. Тест Глейсера
- •7.3. Визначення матриці s
- •7.4. Узагальнений метод найменших квадратів (метод Ейткена)
- •7.5. Прогноз
- •7.6. Короткі висновки
- •7.7. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •7.8. Основні терміни і поняття
- •Автокореляція
- •8.1. Причини виникнення автокореляції в економетричних моделях
- •8.1.1. Поняття автокореляції
- •8.1.2. Наслідки автокореляції залишків
- •8.2. Перевірка наявності автокореляції
- •8.2.1. Критерій Дарбіна — Уотсона
- •8.2.2. Критерій фон Неймана
- •8.2.3. Нециклічний коефіцієнт автокореляції
- •8.2.4. Циклічний коефіцієнт автокореляції
- •8.3. Оцінка параметрів моделі з автокорельованими залишками
- •8.3.1. Метод Ейткена
- •8.3.2. Метод перетворення вихідної інформації
- •8.3.3. Метод Кочрена — Оркатта
- •8.3.4. Метод Дарбіна
- •8.4. Прогноз
- •8.5. Короткі висновки
- •8.6. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •8.7. Основні терміни I поняття
- •Метод інструментальних змінних
- •9.1. Властивості оцінок моделі при стохастичних змінних
- •9.2. Метод інструментальних змінних
- •9.3. Визначення інструментальних змінних
- •9.3.1. Оператор оцінювання Вальда
- •9.3.2. Особливості оцінювання методом Бaртлета
- •9.3.3. Оператор оцінювання Дарбіна
- •9.4. Помилки вимірювання змінних
- •9.5. Короткі висновки
- •9.6. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •9.7. Основні терміни I поняття
- •Економетричні моделі на основі системи структурних рівнянь
- •11.1. Системи одночасових структурних рівнянь
- •11.2. Проблеми ідентифікації
- •11.3. Рекурсивні системи
- •11.4. Непрямий метод найменших квадратів (нмнк)
- •Алгоритм непрямого методу найменших квадратів.
- •11.5. Двокроковий метод найменших квадратів (2мнк)
- •11.6. Алгоритм двокрокового методу найменших квадратів (2мнк)
- •11.7. Трикроковий метод найменших квадратів (3мнк)
- •11.8. Прогноз і загальні довірчі інтервали
- •11.9. Короткі висновки
- •11.10. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •11.11. Основні терміни і поняття
- •Література
11.7. Трикроковий метод найменших квадратів (3мнк)
Розглянуті вище два методи — непрямий і двокроковий методи найменших квадратів застосовуються для оцінки параметрів кожного окремого рівняння моделі. Трикроковий метод найменших квадратів призначений для одночасної оцінки параметрів всіх рівнянь моделі.
Зельнер і Гейл [1] запропонували трикроковий метод найменших квадратів, який за певних обставин є більш ефективним, ніж двокроковий.
Розглянемо загальну лінійну модель, яка містить r взаємозв’язаних ендогенних і k екзогенних змінних. Запишемо s-те рівняння цієї моделі у вигляді
(11.45)
де
— вектор значень ендогенної змінної
s-го
рівняння розміром n 1;
— матриця поточних ендогенних змінних s-го рівняння, розміром n r;
— матриця
екзогенних змінних s-го
рівняння, розміром n
;
і
— вектори параметрів;
— вектор
залишків.
Об’єднавши
дві матриці
і
в матрицю
,
перепишемо (11.45) у вигляді:
(11.46)
де
і
.
(11.47)
Помножимо
рівняння (11.46) зліва на
,
де X
— матриця всіх екзогенних змінних
моделі, розміром n k:
(11.48)
Для цієї моделі коваріаційна матриця залишків має вигляд
(11.49)
де
—
стала дисперсія залишків s-го
рівняння, а
— дисперсія залишків системи рівнянь
моделі. З урахуванням (11.49) оцінка
параметрів моделі (11.48) може бути виконана
узагальненим методом найменших квадратів.
.
(11.50)
Запишемо систему рівнянь (11.46) у вигляді такої матричної форми:
.
(11.51)
Матриця коваріацій для вектора залишків, який входить в рівняння (11.51) буде мати вигляд:
. (11.52)
Нехай
елементи матриці
створюють матрицю ,
тоді
і
.
Метод Ейткена дає наближені оцінки
параметрів системи (11.51). Але для того
щоб одержати ці оцінки, необхідно знати
матрицю V,
яка залежить від невідомої матриці .
Зельнер
і Гейл [1] запропонували обчислювати
елементи матриці
на основі залишків, здобутих за допомогою
двокрокового методу найменших квадратів.
Тобто, двокроковий метод застосовується
при оцінюванні параметрів
за формулою (11.50) для кожного структурного
рівняння. Після чого знайдені оцінки
підставляються в (11.46). Обчислюються
значення
,
з допомогою яких можна знайти
.
На
основі
визначаються дисперсії залишків для
кожного рівняння
,
які є наближеною оцінкою
.
Звідси оператор оцінювання на основі трикрокового методу найменших квадратів матиме вигляд:
(11.53)
Оцінку асимптотичної матриці коваріацій параметрів дає обернена матриця, яка міститься в правій частині виразу (11.53), тобто
(11.54)
Трикроковий
метод найменших квадратів забезпечує
кращу порівняно з двокроковим методом
асимптотичну ефективність оцінок лише
в тому разі, коли матриця
не є діагональною, тобто коли залишки,
які входять в різні рівняння моделі,
корелюють між собою.
Щоб застосувати трикроковий метод найменших кввадратів на практиці необхідне виконання таких вимог:
1) усі тотожності, які входять в систему рівнянь, треба виключити, приступаючи до знаходження оцінок параметрів;
2) кожне неідентифіковане рівняння також треба виключити з системи;
3) якщо система рівнянь, що залишилась, має точно ідентифіковані і надідентифіковані рівняння, то трикроковий метод оцінки доцільно застосовувати до кожної з цих груп;
4) для групи надідентифікованих рівнянь оцінки параметрів знаходяться на основі співвідношення (11.53), взявши значення r таким, що дорівнює числу надідентифікованих рівнянь;
5) якщо група надідентифікованих рівнянь має тільки одне рівняння, то трикроковий метод перетворюється на двокроковий;
6) якщо матриця коваріацій для структурних залишків блочно-діагональна, то вся процедура оцінювання на основі трикрокового методу найменших квадратів може бути застосована окремо до кожної групи рівнянь, які відповідають одному блоку.
