
- •Методи побудови загальної лінійної моделі
- •4.1. Поняття моделі та етапи її побудови
- •4.2. Специфікація моделі
- •4.3. Передумови застосування методу найменших квадратів (1мнк)
- •4.4. Оператор оцінювання 1мнк
- •4.5. Властивості оцінок параметрів
- •4.6. Коваріаційна матриця оцінок параметрів моделі
- •4.7. Прогноз
- •4.8. Короткі висновки
- •4.9. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •4.10. Основні терміни I поняття
- •Дисперсійний аналіз економетричної моделі
- •5.1. Побудова економетричної моделі на основі покрокової регресії
- •5.2. Множинний коефіцієнт кореляції і детермінації
- •5.3. Частинні коефіцієнти кореляції і коефіцієнти регресії
- •5.4. Перевірка значущості і довірчі інтервали
- •5.4.1. Значущість економетричної моделі
- •5.4.2. Значущість коефіцієнта кореляції
- •5.4.3. Значущість оцінок параметрів моделі
- •5.5. Короткі висновки
- •5.6. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •5.7. Основні терміни I поняття
- •Мультиколінеарність
- •6.1. Поняття мультиколінеaрності
- •6.2. Ознаки мультиколінеарності
- •6.3. Алгоритм Фаррара - Глобера
- •6.4. Метод головних компонентів
- •Алгoритм головних компонентів
- •6.5. Короткі висновки
- •6.6. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •6.7. Основні терміни і поняття
- •Гетероскедастичність
- •7.1. Поняття гетероскедастичності
- •7.2. Методи визначення гетероскедастичності
- •7.2.1. Перевірка гетероскедастичності на основі критерію
- •7.2.2. Параметричний тест Гольдфельда — Квандта
- •7.2.3. Непараметричний тест Гольдфельда - Квандта
- •7.2.4. Тест Глейсера
- •7.3. Визначення матриці s
- •7.4. Узагальнений метод найменших квадратів (метод Ейткена)
- •7.5. Прогноз
- •7.6. Короткі висновки
- •7.7. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •7.8. Основні терміни і поняття
- •Автокореляція
- •8.1. Причини виникнення автокореляції в економетричних моделях
- •8.1.1. Поняття автокореляції
- •8.1.2. Наслідки автокореляції залишків
- •8.2. Перевірка наявності автокореляції
- •8.2.1. Критерій Дарбіна — Уотсона
- •8.2.2. Критерій фон Неймана
- •8.2.3. Нециклічний коефіцієнт автокореляції
- •8.2.4. Циклічний коефіцієнт автокореляції
- •8.3. Оцінка параметрів моделі з автокорельованими залишками
- •8.3.1. Метод Ейткена
- •8.3.2. Метод перетворення вихідної інформації
- •8.3.3. Метод Кочрена — Оркатта
- •8.3.4. Метод Дарбіна
- •8.4. Прогноз
- •8.5. Короткі висновки
- •8.6. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •8.7. Основні терміни I поняття
- •Метод інструментальних змінних
- •9.1. Властивості оцінок моделі при стохастичних змінних
- •9.2. Метод інструментальних змінних
- •9.3. Визначення інструментальних змінних
- •9.3.1. Оператор оцінювання Вальда
- •9.3.2. Особливості оцінювання методом Бaртлета
- •9.3.3. Оператор оцінювання Дарбіна
- •9.4. Помилки вимірювання змінних
- •9.5. Короткі висновки
- •9.6. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •9.7. Основні терміни I поняття
- •Економетричні моделі на основі системи структурних рівнянь
- •11.1. Системи одночасових структурних рівнянь
- •11.2. Проблеми ідентифікації
- •11.3. Рекурсивні системи
- •11.4. Непрямий метод найменших квадратів (нмнк)
- •Алгоритм непрямого методу найменших квадратів.
- •11.5. Двокроковий метод найменших квадратів (2мнк)
- •11.6. Алгоритм двокрокового методу найменших квадратів (2мнк)
- •11.7. Трикроковий метод найменших квадратів (3мнк)
- •11.8. Прогноз і загальні довірчі інтервали
- •11.9. Короткі висновки
- •11.10. Запитання та завдання для самостійної роботи
- •11.11. Основні терміни і поняття
- •Література
11.4. Непрямий метод найменших квадратів (нмнк)
Повернемось до моделі (11.5), яка має два структурні рівняння. В параграфі 11.1 було показано, що між залежною змінною Yt і залишками ut існує кореляція. Застосування 1МНК для оцінки параметрів цієї моделі дає зміщення. Тому необхідно розглянути альтернативні методи оцінки параметрів, які дозволили б уникнути зміщення. Один з таких методів є непрямий метод найменших квадратів. Він складається з двох процедур. Спочатку застосовується 1МНК для оцінки параметрів кожного рівняння зведеної форми моделі (11.7)–(11.8). Основна особливість такої форми полягає в тому, що її здобуто в результаті розв’язування структурної системи рівнянь відносно поточних значень ендогенних змінних, і зведена форма виражає їх як функції всіх інших змінних моделі таким чином, що кожне рівняння в такій формі має поточне значення тільки однієї ендогенної змінної.
Припущення (11.6) дозволяють безпосередньо застосувати 1МНК для оцінювання коефіцієнтів рівнянь зведеної форми, тобто рівнянь (11.7) і (11.8). Звідси:
— найкраща
незміщена оцінка параметра
;
(11.23)
— найкраща
незміщена оцінка параметра
;
(11.24)
— найкраща
незміщена оцінка параметра
першого рівняння; (11.25)
— найкраща
незміщена оцінка параметра
другого рівняння. (11.26)
З
(11.23) знайдемо значення параметра
для першого рівняння структурної форми:
.
Оскільки
,
або
,
де малими буквами позначені відхилення
від середніх, то справджується рівність:
Звідси
. (11.27)
Це значення параметра також можна було одержати на основі (11.24).
Отже, обидва рівняння приводять до ідентичної оцінки параметра . Інші два рівняння (11.25) і (11.26) дадуть нам одну й ту саму оцінку параметра .
. (11.28)
Хоч оцінки (11.27) і (11.28) є незміщеними оцінками параметрів зведеної форми, вони не будуть незміщеними оцінками параметра і структурної форми (11.5). Але вони будуть обгрунтованими. Покажемо це. На основі рівнянь (11.7) і (11.8) і оцінки параметра , знайденої за формулою (11.27), запишемо:
.
Оскільки
= 0
при
,
то
.
Щоб визначити зміщення для скінченної
вибіркової сукупності, обчислимо
математичне сподівання
.
Нехай
змінна Z
набуває фіксованих значень, при яких
— константа. Згідно з припущенням
відносно u
для заданої вибіркової сукупності маємо
M(
) = 0.
Але недостатньо, щоб зробити оцінку
незміщеною. Нехай значення u
такі, що дають змогу одержати значення
і відповідні їм імовірності, при цьому
виконується умова: M(
) = 0.
Приклад
11.4. Задамо
значення
= 0,5
і знайдемо
на основі (11.27). Тоді
= 0,4870,
тобто параметр має зміщення в бік
заниження. У табл.11.1 покажемо
розрахунок
:
Таблиця 11.1
|
Імовірності |
|
-0,2 |
0,25 |
3/8 = 0,3750 |
-0,1 |
0,25 |
4/9 = 0,4444 |
0,1 |
0,25 |
6/11 = 0,5454 |
0,2 |
0,25 |
7/12 = 0,5833 |
|
|
= 0,4870 |
Виходячи із викладеного вище та наведеного прикладу, можна сказати, що непрямий метод найменших квадратів дає обгрунтовану оцінку параметрів рівнянь структурної форми моделі, але вона буде мати зміщення в бік заниження її рівня. Тому цей метод застосовується тільки за деяких спеціальних умов, а саме — точної ідентифікованості рівнянь структурної форми.