Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Алгоритм 2005.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
242.69 Кб
Скачать

Отримання гіпсової моделі

Матеріальне забезпечення: відбиток з альнатного або силіконового відбиткового матеріалу, гумова колба, металевий шпатель, гіпс, вода, вібростолик, ніж для обрізування гіпсу.

Порядок виконання:

  • підготовка відбитка до відливання моделі;

  • приготування гіпсу для моделі;

  • внесення гіпсу відбиток;

  • формування цоколю моделі;

  • від’єднання відбитка від моделі;

  • обрізування країв гіпсової моделі.

Процес підготовки відбитка з альгінатного матеріалу полягає у нейтралізації залишку альгінової кислоти, який псує поверхневий шар гіпсової моделі. Для цього відбиток на 3-5 хв замочують у слабкому р-ні перманганату калію. Відливання моделі проводять відразу після отримання відбитка через значну усадку відбиткового матеріалу. Відливку моделі за силіконовим відбитком можна здійснювати через 60 хв після його отримання.

Гіпс для відливання моделі замішують на чистій воді, бажано дистильованій. Для цього у гумову колбу відмірюють потрібну кількість води і невеликими порціями досипають гіпс до насичення. Зверху повинна бути невелика кількість води. Суміш інтенсивно перемішують, після чого відбиток струшують від залишків води і вносять у нього гіпс невеликими порціями. Відбиток ставлять на ввімкнений вібростолик і поступово додають гіпс до повного заповнення ложки з відбитком. На гіпсовому столі накладають гірку гіпсу, накладають відбиток ложкою доверху і формують цоколь моделі висотою 2.5-3.0 см.

Після повного застигання гіпсу (15-20 хв) відбиток відділяють від моделі. Для цього спочатку ложку відділяють від відбиткового матеріалу, розрізають його на шматки з урахуванням топографії дефекту і відділяють від моделі.

Краї цоколя моделі обрізають гіпсовим ножем. У правильно відлитій моделі площина цоколя повинна бути паралельна протетичній площині пацієнта, а краї обрізані до рівня перехідної складки (для беззубих щелеп повинен повнстю зберігатись жолобок, що відображає перехідну складку). Задній край обрізається, відступивши 0.5 см від лінії „А” або ретромолярних горбиків.

ІІ. ОДОНТОПРЕПАРУВАННЯ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ЗУБНИХ ПРОТЕЗІВ.

Одонтопрепарування під повну металеву штамповану коронку.

Матеріальне забезпечення: моделі щелеп з твердих сортів гіпсу або пластмаси, зафіксовані в оклюдаторі в положенні центральної оклюзії, стоматологічна установка або фантомна бормашина, прямий наконечник (10 000 об/хв), комплект дисків з дискотримачами та фасонних головок з алмазним покриттям, артикуляційний папір.

Порядок виконання:

  • сепарація (відокремлення) препарованого зуба від поруч розміщених зубів. Проводиться при допомозі одностороннього диска з алмазним покриттям, зверненим у бік препарованого зуба. Вважається закінченою, якщо диск вільно проходить у міжзубному проміжку;

  • препарування апроксимальних поверхонь. Проводиться при допомозі прямих та ввігнутих дисків з алмазним покриттям. Ваважається закінченою, якщо апроксимальні сторони зуба зішліфовані паралельно головній осі зуба до рівня шийки;

  • препарування вестибулярної та оральної поверхонь. Проводиться при допомозі дисків та фасонних головок з алмазним покриттям. Критерії правильності препарування такі ж, як для апроксимальних поверхонь;

  • препарування оклюзійної поверхні (ріжучого краю). Проводиться на величину товщини штучної коронки (приблизно 0.3 мм) під контролем зубів-антагоністів, з повторенням рельєфу природної оклюзійної поверхні препарованого зуба;

  • згладжування переходів між суміжними поверхнями і гострих кутів. Проводиться фасонними головками.

Студент повинен вказати на головні принципи препарування:

  • адекватне знеболення;

  • переривчастий режим препарування;

  • пост ійне охолодження препарованого зуба;

  • напрямок руху ріжучого інструменту – від шийки зуба до оклюзійної поверхні (за винятком сепарації);

  • попердження травми навколишніх м’яких тканин.

Внаслідок препарування зуб набуває циліндричної або циліндроконічної форми з паралельними головній осі бічними стінками.