
- •1.Основні завдання курсу «Українська мова (за профес.Спрямуванням)»
- •2. Основні тенденції розвитку української літературної мови на сучасному етапі.
- •3. Культура фахового мовлення.
- •4.Державотворча роль мови. Мова як засіб пізнання, мисленя, спілкування. Функції мови.
- •5. Стилі і типи мовлення.
- •6. Основні ознаки офіційно-ділового стилю.
- •Мова ділового стилю характеризується:
- •1. Законодавчий
- •7. Літературна мова. Мовна норма. Види норм.
- •8.Культура мови. Культура мовлення під час дискусії.
- •9. Мова і професія.
- •10.Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.
- •11. Мова і думка. Види, форми, прийоми розумової діяльності.
- •Основні закони риторики.
- •Поняття етики ділового спілкування. Її предмет і завдання.
- •Основні види ділового спілкування: публічний виступ, ділова бесіда, службова нарада та переговори.
- •Основні правила ділового спілкування.
- •16. Мовленнєвий етикет.
- •17.Професійна етика медичного працівника.
- •18. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів по телефону.
- •19. Терміни і термінологія.
- •20. Лексика за сферою вживання.
- •21.Термінологія і професійна лексика, її відмінність від загальновживаної.
- •22. Типи термінологічних словників.
- •23. Складні випадки слововживання.
- •24. Пароніми та омоніми в діловому мовленні.
- •25. Синоніми в діловому мовленні.
- •26. Фразеологічні звороти у мовленні медиків.
- •27. Багатозначні слова і контексти. Синонімічний вибір слова.
- •28. Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення.
- •29. Орфографічні норми суч.Укр.Літ.Мови.
- •30. Правопис прізвищ, імен та по батькові.
- •Деякі поодинокі чол..Укр прізвища можуть не відмінюватись (Іван Півторадні, Петічька Леле)
- •31. Вживання мякого знака та апострофа.
- •32. Правопис префіксів.
- •33. Безособові конструкції на –но, -то.
- •34. Зміни приголосних при словотворенні і словозміні.
- •35. Ознаки культури мови.
- •36. Орфоепічна правильність мовлення.
- •37. Граматична правильність мовлення.
- •38. Точність мовлення.
- •39. Логічність мовлення.
- •40. Багатство і різноманітність мовлення.
- •41. Чистота мовлення.
- •42. Доречність мовлення.
- •43. Виразність мовлення.
- •44. Культура діалогу.
- •45. Морфологічні норми суч.Укр.Літ.Мови, варіанти норм.
- •46. Правопис відмінкових закінчень іменників іі відміни у родовому відмінку.
- •47. Рід, число невідмінюваних іменників.
- •48. Правопис складних іменників і прикметників.
- •49. Правопис прислівників.
- •50. Особливості вживання числівників у діловому мовленні.
- •51. Прийменник по в діловому мовленні.
- •52.Синтаксичні норми суч.Укр.Літ мови.
- •53. Складні випадки керування в службових документах.
- •54. Однорідні члени речення в діловому мовленні.
- •55. Вживання дієприкметникових та дієприслівникових зворотів у діловому мовленні.
- •56. Документ – основний вид ділового мовлення. Загальні вимоги до складання документів.
- •57. Види документів та їх класифікація.
- •58. Правила оформлення сторінки. Вимоги до тексту документа.
- •59. Реквізити документів та вимоги до їх написання.
- •60. Документи щодо особового складу: автобіографія, характеристика, накази щодо особового складу, резюме, заява.
- •61. Довідково-інформаційні документи.
- •62. Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування. Етикет ділового спілкування.
- •63. Телеграма. Факс.
- •64. Оформлення довідково-інформаційних документів: оголошення, запрошеня, доповідні і пояснювальні записки, виробничі звіти. Виробничі протоколи. Витяг з протоколу.
- •65. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів.
19. Терміни і термінологія.
Термін - це слово або словосполучення, яке позначає поняття певної галузі знань чи діяльності людини. Кожна галузь науки, техніки, виробництва, мистецтва має свою термінологію. Виокремлюють такі основні групи термінологічної лексики: математичну, фізичну, мовознавчу літературознавчу), філософську, фінансову ,хімічну ,біологічну тощо. Терміни походять:
1)власне українські
2) іншомовного походження
3) поєднаня
Залежно від ступеня спеціалізації:
1. Загальнонаукові терміни, які вживаються майже в усіх галузевих термінологіях,
2. Міжгалузеві терміни - це терміни, які використовуються в кількох споріднених або й віддалених галузях
3. Вузькоспеціальні терміни - це слова чи словосполуки, які позначають поняття, що відображають специфіку конкретної галузі.
Вимоги до термінів: терміни вживаються лише в одній формі, зафіксованій в словнику; вживаються з одним значенням; термін повинен точно називати поняття, немає синонімів чи омонімів.
Термінологія - розділ мовознавства, що вивчає терміни;
Поділяється:
суспільно-політична;
мистецька;
наукова;
технічна;
морська;
медична(належить до вузькогалузевої);
освітня
20. Лексика за сферою вживання.
За сферами вживання словниковий склад української мови поділяється на загальновживану і лексику обмеженого вживання. Загальновживану лексику називають ще загальнонародною. До її складу належать слова, використовувані всіма носіями літературної мови. Це слова, що позначають:
предмети побуту
процеси трудової діяльності
явища природи
назви тварин, людей
назви кольорів, смаків, почуттів
поняття культури (пісня, книга, мелодія)
суспільно-політичні поняття
числа (два, шістдесят) тощо
Використання цих слів нічим не обмежене, вони складають активний словник української мови і використовуються у всіх стилях.
Крім основного лексичного складу української мови, є слова, користування якими обмежене або територією, або тією чи іншою групою суспільства - представниками науки, техніки, мистецтва, виробництва. Такі слова використовуються лише в певних стилях і тому називаються стилістично маркованими. Це:
Діалектизми
Терміни
Професіоналізми
Жаргонізми
Арготизми
До пасивної лексики належать:
Застарілі слова (архаїзми та історизми)
Неологізми
21.Термінологія і професійна лексика, її відмінність від загальновживаної.
Термінологія - розділ мовознавства, що вивчає терміни;
Поділяється:
1 суспільно-політична;
2 мистецька;
3 наукова;
4 технічна;
5 морська;
6 медична(належить до вузькогалузевої);
освітня
Професійна лексика – це слова, що вживаються переважно лише в колі фахівців з тих чи інших спеціальностей для позначення знарядь праці, процесів, інструментів, матеріалів, дій і так далі. Це досить велика кількість слів, однак вони мають обмежене коло вживання і часто зрозумілі лише спеціалістам. Для вивчення професійної лексики можна використовувати спеціальні галузеві словники або живе спілкування із фахівцями.
(Відмінність полягає в тому, що загальновживана лексика використовується в побуті, повсякденному житті...)