
- •1.Основні завдання курсу «Українська мова (за профес.Спрямуванням)»
- •2. Основні тенденції розвитку української літературної мови на сучасному етапі.
- •3. Культура фахового мовлення.
- •4.Державотворча роль мови. Мова як засіб пізнання, мисленя, спілкування. Функції мови.
- •5. Стилі і типи мовлення.
- •6. Основні ознаки офіційно-ділового стилю.
- •Мова ділового стилю характеризується:
- •1. Законодавчий
- •7. Літературна мова. Мовна норма. Види норм.
- •8.Культура мови. Культура мовлення під час дискусії.
- •9. Мова і професія.
- •10.Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.
- •11. Мова і думка. Види, форми, прийоми розумової діяльності.
- •Основні закони риторики.
- •Поняття етики ділового спілкування. Її предмет і завдання.
- •Основні види ділового спілкування: публічний виступ, ділова бесіда, службова нарада та переговори.
- •Основні правила ділового спілкування.
- •16. Мовленнєвий етикет.
- •17.Професійна етика медичного працівника.
- •18. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів по телефону.
- •19. Терміни і термінологія.
- •20. Лексика за сферою вживання.
- •21.Термінологія і професійна лексика, її відмінність від загальновживаної.
- •22. Типи термінологічних словників.
- •23. Складні випадки слововживання.
- •24. Пароніми та омоніми в діловому мовленні.
- •25. Синоніми в діловому мовленні.
- •26. Фразеологічні звороти у мовленні медиків.
- •27. Багатозначні слова і контексти. Синонімічний вибір слова.
- •28. Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення.
- •29. Орфографічні норми суч.Укр.Літ.Мови.
- •30. Правопис прізвищ, імен та по батькові.
- •Деякі поодинокі чол..Укр прізвища можуть не відмінюватись (Іван Півторадні, Петічька Леле)
- •31. Вживання мякого знака та апострофа.
- •32. Правопис префіксів.
- •33. Безособові конструкції на –но, -то.
- •34. Зміни приголосних при словотворенні і словозміні.
- •35. Ознаки культури мови.
- •36. Орфоепічна правильність мовлення.
- •37. Граматична правильність мовлення.
- •38. Точність мовлення.
- •39. Логічність мовлення.
- •40. Багатство і різноманітність мовлення.
- •41. Чистота мовлення.
- •42. Доречність мовлення.
- •43. Виразність мовлення.
- •44. Культура діалогу.
- •45. Морфологічні норми суч.Укр.Літ.Мови, варіанти норм.
- •46. Правопис відмінкових закінчень іменників іі відміни у родовому відмінку.
- •47. Рід, число невідмінюваних іменників.
- •48. Правопис складних іменників і прикметників.
- •49. Правопис прислівників.
- •50. Особливості вживання числівників у діловому мовленні.
- •51. Прийменник по в діловому мовленні.
- •52.Синтаксичні норми суч.Укр.Літ мови.
- •53. Складні випадки керування в службових документах.
- •54. Однорідні члени речення в діловому мовленні.
- •55. Вживання дієприкметникових та дієприслівникових зворотів у діловому мовленні.
- •56. Документ – основний вид ділового мовлення. Загальні вимоги до складання документів.
- •57. Види документів та їх класифікація.
- •58. Правила оформлення сторінки. Вимоги до тексту документа.
- •59. Реквізити документів та вимоги до їх написання.
- •60. Документи щодо особового складу: автобіографія, характеристика, накази щодо особового складу, резюме, заява.
- •61. Довідково-інформаційні документи.
- •62. Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування. Етикет ділового спілкування.
- •63. Телеграма. Факс.
- •64. Оформлення довідково-інформаційних документів: оголошення, запрошеня, доповідні і пояснювальні записки, виробничі звіти. Виробничі протоколи. Витяг з протоколу.
- •65. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів.
48. Правопис складних іменників і прикметників.
Правопис складних прикметників
Разом пишуться:
а) складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом: картоплесаджальний (картоплесаджалка), лісостеповий (лісостеп), м'ясозаготівельний (м'ясозаготівля),радіофізичний (радіофізика).
5) складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгоджуваного з ним прикметника:загальноосвітній (загальна освіта), легкоатлетичний (легка атлетика), народногосподарський (народне господарство), первіснообщинний (первісна община), правобережний (правий берег),
з) складні прикметники з другою дієслівною частиною: волелюбний, деревообробний, машинобудівний.
Прикметники з другою префіксальною дієслівною частиною пишуться через дефіс: вантажно-розвантажувальний, контрольно-вимірювальний;
г) складні прикметники, у яких першим компонентом виступає прислівник: важкохворий, внутрішньозаводський, загальнодержавний; так само й такі, у яких другою складовою частиною є дієприкметник: вищезгаданий, нижчепідписаний, новоутворений, свіжозрубаний, але: трохи вище зазначений (параграф), бо є пояснювальне слово;
д) складні прикметники (з двох або кількох компонентів), у яких основне смислове навантаження передається останнім прикметником, а попередні лише звужують, уточнюють його зміст. Такі прикметники, як правило, мають термінологічне значення: вузькодіалектне (мовне явище), грудочеревна (перепона), давньоверхньонімецька (мова), двовуглекислий (газ), лінгвостилістичні (особливості); також —глухонімий, сліпоглухонімий;
є) складні прикметники, першою частиною яких є числівник, написаний літерами: двадцятиповерховий, семиразовий, стодвадцятип'ятирічний, але 125-річний;
є) складні прикметники, утворені з двох неоднорідних прикметників (зокрема ті, які виражають відношення родової ознаки до видової): поперечношліфувальний (поперечний шліфувальний верстат).
Через дефіс пишуться:
а) складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс: віце-президентський (віце-президент), генерал-губернаторський (генерал-губернатор), дизель-моторний (дизель-мотор), соціал-демократичний (соціал-демократ), унтер-офіцерський (унтер-офіцер);
б) -складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному: аграрно-сировинний, державно-монополістичний, електронно-обчислювальний,культурно-технічний, суспільно-політичний, а також узвичаєні: всесвітньо-історичний, літературно-художній, народно-визвольний, підзолисто-болотний тощо; між компонентами цих складних прикметників, не з'єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і: аграрний і сировинний, навчальний і виховний тощо;
в) складні прикметники, у яких перша частина закінчується на -ико (-іко): буколіко-романтичний, діалектико-матеріалістичний, історико-культурний, механіко-математичний, політико-економічний;
г) складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-: військово-морський, військово-спортивний, воєнно-стратегічний;
ґ) складні прикметники, у яких перша частина не має прикметникового суфікса, але яка за змістом є однорідною з другою частиною и приєднується до неї за допомогою сполучного звука о або е: м'яльно-тіпальний, м'ясо-молочний, крохмале-патоковий;
д) складні прикметники, утворені з двох або кількох основ, які означають якість із додатковим відтінком, відтінки кольорів або поєднання кількох кольорів в одному предметі: блакитно-синій, гіркувато-солоний, кисло-солодкий, молочно-білий, сіро-голубий, темно-зелений, червоно-зеленосиній, але:жовтогарячий, червоногарячий (окремі кольори);
е) складні назви проміжних сторін світу: південно-східний, північно-західний; норд-остівський;
є) складні прикметники, першим компонентом яких є числівник, написаний цифрами: 20-річний, 10-поверховий.
Складні іменники пишуться разом або через дефіс. Разом пишуться:
1. Складні іменники, утворені з двох основ зі сполучними голосними о (після твердих приголосних, зокрема шиплячих), е (після м'яких приголосних), є (після основ най або на подовжений м'який приголосний):
а) одна з основ дієслівного походження: дощомір, хлібороб, силосонавантажувач;
б) одна з основ прикметникового походження, інша іменникового: чорнозем, чорноклен, чистотіл;
в) обидві основи іменникові: верболіз, лісостеп (але: людино-день, людино-доза).
2. Складні іменники, утворені з двох чи кількох основ без сполучних голосних:
а) іменники, що складаються з числівника у формі родового відмінка та іменника: п 'ятитонка, сімдесятиріччя;
б) іменники з першою дієслівною частиною у формі другої особи однини наказового способу: перекотиполе, Непийвода, Перебийте,
в) іменники з першою частиною nie-, напів-, попу-: півкниги, півогірка, пів'яблука, напівавтомат, полукіпок.
Примітка. Перед іменниками - власними назвами л/е-пишеться через дефіс: пів-Києва, пів-Європи.
Усі складноскорочені слова: колгосп, Нацбанк, профспілка. Сюди належать усі слова з першими частинами авіа-, авто-, агро-, б'ю-, вело-, геліо-, гео-, гідро-, екзо-, екстра-, електро-, зоо-, ізо-, квазі-, кіно-, космо-, макро-, мета-, метео-, мікро-, мілі-, mono-, мото-, мульти-, нео-, палео-, псевдо-, радіо-, рентгено-, соціо-, стерео-, су пер-, теле-, термо-, фоно-, фото--і под.
Через дефіс пишуться:
1. Складні іменники, утворені з двох іменників без сполучних голосних. Сюди належать:
а) іменники, що означають протилежні за змістом понятття: купівля-продаж;
б) іменники, що складаються з назв близьких за змістом понять: хліб-сіль, щастя-доля, батько-мати;
в) іменники, що означають професію, спеціальність, учений ступінь, державну посаду, військове звання: лікар-еколог, член-кореспондент, прем 'єр-міністр, генерал-полковник;
г) іменники на позначення казкових персонажів: Лисичка-Сестрич-ка, Зайчик-Побігайчик;
д) іменники, в яких перше слово підкреслює певну прикмету чи особливість предмета, названого другим словом: вакуум-фільтр, гама-фотон, блок-система, козир-дівка;
е) іменники, що означають складні одиниці виміру:кіловат-година, людино-день, тонно-кілометр;
є) іменники - складні терміни, одне слово в яких є назвою родового поняття, а інше - видового: гриб-паразит, жук-носоріг, заєць-русак;
ж) складні прізвища та географічні назви: Нечуй-Левицький, Івано-Франківськ, Корсунь-Шевченківський.
2. Складні іменники з першою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міді^, міні-, обер-, унтер-: віце-президент, екс-чемпіон, обер-лейтенант, унтер-офіцер.
3. Іншомовні назви проміжних сторін світу: норд-вест, норд-ост.
4. Субстантивовані словосполучення, що означають переважно назви рослин: люби-мене, мати-й-мачуха, чар-зілля.
5. Скорочені іменники, в яких наводяться початок і кінець слова: б-ка - бібліотека, вид-во -видавництво, ін-т - інститут.